72. ЛвтицнклгІіІі заходи економічної політнкн держави.

ЛнІнцмклічІІг волітвка держави — це заходи держави, спрямоваві на згладжування коливань в економіці. Цю діяльність держави ще називають антшшклічюш регулюванням, або протидією коливанням кон'юнктури

Існують два пішій політики стабілізації стримування і експансія. Держава, у залежності від того, на якій стадії циклу знаходиться національна економіка, застосовує або політикові стримування, або політикові експансії І той, І Інший тип політики пов'язані в кінцевому рахунку з регулюванням сукупного попиту, а впливом на величину витрат, що здійснюють учасники економічного життя Основними Інструментами макроеконошчної стабілізації є

1. Фіскальне (нодатново-бюджетве) рнулюваиня, що припускає через стягування податків з підприємств І домашніх господарств, а також виконання визначених бюджетних витрат здійснювати вплив на макроековомічне положення, на рівень ділової активності в країні Цей Інструментарій ще нерідко називають фінансовою політикою

2. Монетарне (кредитно-грошове) регулювання, що припускає вплив на стан національної економіки, рівень ділової активності за допомогою державного контролю над грошовим обігом у країні

Держава, безсумнівно, для стабілізації економіки прибігає І до Інших важелів впливу Серед них можна назвати Інструменти зовнішньоторговельного, валютного, прямого швового регулювання, контроль за заробітною платою, проведення приватизації й ш Вибір пріоритетів у використанні тих або Інших Інструментів стабілізації економиш залежить від багатьох обставин особливостей національної економічної системи, гостроти макроекономічних проблем, світогляду людей, що здійснюють державне керування, ступені Інтегрованості національної економіки у світову економічну систему

Політика стримування — це діяльність держави, спрямована на обмеження сукупного попиту. Вона застосовується тоді, коли економіка перебуває в стадії підйому У цей час в економіці накопичується Інфляційний потенціал, розігрівається кон'юнктура — відбувається нарощування попиту, виробники прагнуть розширювати виробництво Але це розширення в кожен даний момент часу чає свої межі, настає момент, коли на експансію купівельних витрат виробництво починає реагувати не стільки збільшенням випуску, скільки підвищенням цін І тут потрібні міри стримування, спрямовані на розрядку Інфляційного потенціалу, охолодження економічної кон'юнктури Очевидно, що в цьому випадку в хід йдуть міри, зв'язані з підвищенням податків, скороченням бюджетних витрат держави, подорожчанням кредитів І т п

Політика експансії — це діяльність держави, спрямована на розширення сукупного попиту. До таких мір держава прибігає тоді, коли економіка переживає стан спаду Стимулюючи витрати, державу намагається "оживити" виробництво підвищити рівень ділової активності, розігріти кон'юнктуру Збільшення витрат, активізації виробництва держава намагається домогтися шляхом зниження податків на підприємства І домашні господарства, росту витрат державного бюджету, зниження ставок банківського відсотка по позичках І т п Політика експансії створює передумови для економічного росту І скорочення безробіття, але, разом з тим, несе погрозу росту пін

Саме по собі проведення антициклічних заходів є дуже складною практичною справою До того ж серед економістів Існують розходження в поглядах щодо того, що І як повинна робити держава в плані підтримки стабільного розвитку національної економіки, та боротьби з циклічністю