74. Сукупне пропонування. Вплив цін на сукупне пропонування.

Сукупна пропозиція (СПр) — це такий реальний обсяг національного продукту, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку Потенційна величина сукупної пропозиції залежить ид запасу капіталу та технологічного рівня виробництва В межах потенційної величини сукупна пропозиція є функцією товарних щн та середніх витрат (СеВ), тобто витрат на виробництво одиниці товару СПр=ї (Ц;СеВ).

Наведена функція свідчить про те, що на сукупну пропозицію впливають два види факторів ціна І нецшові фактори, вплив яких опосередковується через середні витрати

Розглянемо залежність сукупної пропозиції лише від щни за Інших незмінних умов, тобто за умов, що нешнові фактори не діють У макроековощчтй науці немає єдиної думки стосовно форми зв'язку між ціною І сукупною пропозицією В залежності від того, як ціни впливають на сукупну пропозицію, Існують дві моделі класична І кейнсіанська Розбіжності мок цими моделями випливають Із різних уявлень їхніх прихильників стосовно гнучкості щн І зарплати

Історично першою є класична модель Кейнсіанська модель сукупної пропозиції виникла ш грунті конструктивної критики класичної моделі

Сучасна економічна наука розглядає 3 складові сукупної

ПРОПОЗИЦІЇ І-ГОрИИШТІЛиПЯІ (ІеВНСІаН-СЬІИЙ) ЛОКаЗуС ЗМІНИ В

обсязі вирва в умовах неповної зайнятості за постійних цін (багато вільних ресурсів),

2-промшннй (внсхідний)-показує зміни в обсязі вир-ва в умовах що наближаються до повної зайнятості, збільшення реального ВНП супроводжується підвищеній» рівн* щн (дія закону пропозиції)

3-аертшевльшій (класичний) показує зміни в обсязі ВНП за у*юв повної зайнятості коли рівень фактичного безроб природ безроб І додатк зростання реального ВНП не відбувається, а спостеріг Інфляційне зростання цін

Р- ціна продукції, Q- кількість

Зміна сукупної пропозиції під впливом цш відображається на графіку за допомогою переміщення точки реального виробництва вздовж нерухомої кривої сукупної пропозиції Якщо ж змінюються нещною фактори, то за даних цш зміни в сукупній пропозиції відображаються на графіку зміщенням п кривої у відповідний бік

75 Основні теоретичні моделі досигнешш рівноваги. (ж.Ь.Сен, Дж.Кеннс).

Приступаючи до розгляду цих моделі, необхідно вказати на деякі спрощення, що застосовуються на початковій стадії аналізу

1 Розглядається короткостроковий иорюд. тобто відрізок часу, достатній для залучення підприємствами додаткової робочої сили І сировини, але недостатній для зміни виробничих потужностей

2 Економіка аналізується як закрита система, не приймаються в увагу зовнішньоекономічні зв'язки

3 Передбачається, що держава не здійснює активного втручання в економічну сферу Основу класичної макроекономічної моделі складає твердження, що пропозиція створює рівний собі попит ( Ж Б Сей) Таким чином , якщо Y- сукупний дохід , Е- сукупш витрати, то загальна рівновага передбачає тотожність У Е Оскільки кожний виробник готовий придбати рівно на стільки грошових одиниць товарів, на скільки він взмозі продати своєї продукції, тому для нього попит І пропозиція тотожні

Y-C+S

С - споживання, S - заощадження, Сукупш витрати складаються з споживчих витрат(С) І витрат на Інвестиції (І) Е=С+І

Якщо врахувати , що частина доходу використовується не для споживання а для заощадження , то проблема рівноваги на товарному ринку зводиться до досягнена рівності заощаджень І Інвестицій

За думкою прихильників класичної школи заощадження І Інвестиції являються функцією від процентної ставки Гнучка зміна норми відсотку під впливом конкуренції продавців грошового капіталу або його покупців призводить до досягнення рівноваги заощадженнь І Інвестицій, а значить І до рівняння сукупного попиту І сукупної пропозиції на товарному ринку

Заощадження - це зростаюча фунувдя від банківського проценту S = f( г)

Інвестиції - це спадна функція від банківського проценту І~ і( г ) Таким чином гнучка змша норми процента під дією конкуренції продавців грошового капіталу І його покупців неминуче призводить до досягнення рівноваги заощаджень та Інвестицій, а відповідно до зрівшшя сукупного попиту та сукупної пропозиції на товарному ринку

В класичній моделі неспівпадання попиту І пропозиції на ринку пращ не може бути стійким , оскільки конкуренція між робітниками веде до зниження заробітної плати , якщо має місце безробіття , конкуренція ж між наймодавцями веде до збільшення заробітної плати у випадку дифщиту трудових послуг на ринку Тому в умовах досконалої кокуренції ринкові сили діють в напрямку відтворення рівноваги І повної зайнятості