63. Система вимірів результатів суспільного виробництва

Найбільш уза­гальнюючим показником виробничої діяльності всього пра­цездатного населення країни є сукупний суспільний продукт-Він являє собою масу різних товарів і послуг, створених пра­цею сукупного працівника у різних сферах і галузях вироб­ництва за певний проміжок часу (як правило, за рік).

За своєю натурально-речовою структурою суспільний про­дукт поділяється на засоби виробництва І предмети спожи­вання. Якщо підходити до його оцінки з погляду функціо­нальної ролі окремих складових елементів, фактичного вико­ристання, то розрізняють фонд заміщення, фонд споживання І фонд нагромадження.

Фонд заміщення — це частина суспільного продукту, яка йде на відновлення зношених засобів виробництва, а за нату ральним складом є засобами та предметами праці. Фонд спо­живання — це частка суспільного продукту, яка йде на задово­лення матеріальних та духовних потреб людей. За своїм скла­дом в умовах простого відтворення він виступає лише як пред­мети споживання. В умовах розширеного відтворення одна частина національного доходу йде на особисте споживання, а інша — на нагромадження, тобто на збільшення особистих і речових факторів виробництва, на розвиток технологічного способу виробництва. У цьому разі за своїм натуральним скла­дом він втілюється як у предметах споживання, так і в засо­бах виробництва.

Якщо позначити фонд заміщення буквою с, необхідний продукт — v, а додатковий — т, то за своєю вартісною будо­вою сукупний суспільний продукт (W) визначається за фор­мулою'

W = c + v + m

Якщо з сукупного суспільного продукту вирахувати фонд заміщення, то отримаємо створений в суспільстві чистий про­дукт, або національний доход. Його можна записати такою формулою:

НД = v + m

Чистий продукт, або національний доход, — це реальний доход, який використовується в суспільстві для особистого споживання та розширеного відтворення. Він є частиною ва­лового продукту за винятком тих засобів праці, що витрача­ються на відшкодування їх зношеної частини. Щодо суспіль­ства чистий продукт є національним доходом. Його можна поділити на фонд споживання і фонд нагромадження. Націо­нальний доход також поділяється на необхідний і додатковий продукт.

Необхідний продукт — це та частина національного доходу, яка йде на відтворення людини. Це витрати на житло, одяг, продукти харчування, соціальні та духовні потреби.

Додатковий продукт — це частина національного доходу, яка використовується для розширеного виробництва, створен­ня резервного фонду, виплати дивідендів, збагачення панівно­го класу (придбання ним предметів розкоші, спорудження роз­кішних особняків, будівництво дорогих яхт та ін.).

Національний доход як економічна категорія виражає ви­робничі відносини між людьми, класами з приводу виробниц­тва, розподілу, споживання та використання необхідного і до­даткового продукту.

64. Валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт

65. Методи визначення Валового внутрішнього продукту

66.Чистий національний продукт. Національний дохід

Країни з ринко­вою економікою, а також ті, що здійснюють перехід до ринкових відносин, як таку економічну модель використо­вують систему національних рахунків, що затверджена 00Н і рекомендована для використання з метою забезпе­чення міжнародних зіставлень, порівнянь та ін.

Система національних рахунків (СНР) — це система взаємопов'язаних економічних показників, які відобра­жають загальні й найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов'язані з виробництвом і споживанням продуктів та послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни.

Валовий випуск (ВВ) — це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах. При цьому під базовими цінами розуміють ціни, які складаються із собівартості та прибутку і не включають в себе продуктові податки (акцизний збір, податок на додану вартість, мито та ін.). Визначення ВВ передбачає використання такої формули:

ВВ=РП+З₁-3₂,

де РП — вартість реалізованої продукції;

З₁—вартість продукції, що спрямована у запаси+незавершене виробництво, за цінами у момент спрямування у запаси

3₂—вартість продукції, що була використана із запа­сів, за цінами на момент її використання

Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резиден­тами країни за рік. Кінцева продукція — це та частка валового випуску, яка виходить із сфери виробництва і спрямовується на невиробниче споживання, інвестування (нагромадження) та експорт. Це означає, що при обчис­ленні ВВП не враховується проміжна продукція, тобто продукти та послуги, використані в процесі виробництва. Включення до складу ВВП проміжної продукції означало б повторний рахунок, тому що вартість проміжної про­дукції вже входить до складу кінцевої продукції та послуг. Для обчислення ВВП використовують три методи:

1. Згідно з виробничим методом ВВП обчислюється:

ВВП =  (ВВ - МВ) + (ПП - С)

де ВВ — валовий випуск окремих галузей; МВ — матеріальні витрати окремих галузей;

ПП — продуктові податки; С — субсидії;

Як бачимо, ринкова вартість ВВП, розрахованого виробничим методом, пов'язана з обчисленням валового випуску (ВВ) і проміжного споживання (МВ) товарів та послуг. Визначення цих елементів ВВП було розглянуто раніше.

2.За витратами:

ВВП=СВ+ВІ+ДЗ+ЧЕ

СВ–споживчі витрати домогосподарств; ВІ–валові інвестиції недержавного сектору ек-ки;

ДЗ–державні закупки тов та послуг; ЧЕ – чистий експорт (різниця між експ-м та імп-м товарів та послуг)

3. За доходами:

ВВП=ЗП+ВКП+ЗД+(НП–С)

ЗП–зар плата найм робітників;

ВКП–валовий корпоративний прибуток (под на приб+див-ди+нерозп приб+аморт)

ЗД–змішаний доход, який не можна розподілити на з/п та прибуток

НП–неприбуткові податки; С–субсидії пов”яз з вир-ом та імпортом, (НП-С) – чисті неприбуткові податки

Крім показника ВВП, що характеризує річний випуск кінцевої продукції і послуг в економіці, в СНР є ряд похідних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП. До таких показників слід віднести чистий внутрішній продукт, валовий і чистий національний доход, наявний національний доход, особистий доход, особистий безподатковий доход та ін.

Валовий національний продукт (ВНП)­ включає не тільки кінцеве виробництво резидентів, але ще чистий експорт або виключає чистий імпорт.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП):

ЧВП = ВВП–А. А–амортизація

Валовий національний доход (ВНД) — це сума внутріш­ніх первинних доходів, тобто ВВП плюс чисті зовнішні первинні доходи, які отримані резидентами даної країни від інших країн.

Чисті зовнішні первинні доходи (ЧПД) визначаються як різниця міх первинними доходами, які отримані від інших країн, і первинними доходами, які передані іншим країнам. Отже, ВНД відрізняється від ВВП на сальдо первинних доходів, отриманих з-за кордону і переданих за кордон:

ВНД = ВВП + ЧПД

Первинні доходи, які отримують резиденти даної країни, можуть бути у формі поточних трансфертів пере­розподілені нерезидентам. І навпаки, первинні доходи нерезидентів можуть у формі поточних трансфертів пере­даватись резидентам даної країни. З урахуванням руху поточних трансфертів у грошовій і натуральній формах формується валовий наявний національний доход (ВНД):

ВНД = ВНД + ЧПТ, де ЧПТ — чисті поточні зовнішні трансферти, тобто різ­ниця між поточними трансфертами, отриманими з-за кор­дону і переданими за кордон.

Особистий доход (ОД). Особис­тий доход складається із первинних доходів домашніх гос­подарств та їх вторинних доходів, які не зароблені, але отримані внаслідок перерозподілу первинних доходів (внутрішні соціальні трансферти — СТ, та чисті зовнішні соціальні трансферти — ЧСТ).

ОД = (ЗП–ВСФ) + Р + ЧВ + Д + ЗД + СТ+ ЧСТ

де ВСФ — відрахування від заробітної плати до страхових фондів;

Р — рента як доход від передачі прав на викори­стання власності (землі, надр тощо);

ЧВ — чистий відсоток як доход від фінансових акти­вів (позички, облігації, термінові внески то­що); він обчислюється як різниця між отрима­ними і сплаченими відсотками;

Д —див-ди як доход від участі в акц-му капіталі; ЗД — зміш доход, тобто доход некорпор бізнесу.

Безподаткового доходу (БД). Він обчислюється як різниця між особистим доходом і особистими податками (ОП):

БД=ОД-ОП, де ОП —особисті податки (приб податок, податки на особисте майно, на спадщину та ін.).

Безподатковий доход використовується на особисте споживання та заощадження. Зазначимо, що особисте споживання охоплює лише споживання домашніх госпо­дарств. Кінцеве споживання, крім споживання домашніх господарств, включає також витрати на споживання органів державного управління і некомерційних органі­зацій, що обслуговують домашні господарства.

Номінальний та реальний валовий внутрішній продукт

Обчислюють два види ВВП: номінальний і реальний

Номінальний ВВП — це показник загального обсягу виробництва, який обчислюється в поточних цінах, тобто в фактичних цінах даного року.

Реальний ВВП —це показник загального обся­гу виробництва, який обчислюється в постійних цінах, тобто в цінах року, який приймається за базу. Такий рік називають базовим. Реальний ВВП не враховує зміну рівня цін.

Важливе значення має також обчислення темпів зрос­тання та приросту ВВП за рахунок цін, тобто інфляційної зміни ВВП. З цією метою застосовуються різні індекси цін. Основним з них є індекс цін ВВП (Ід), який називається дефлятором ВВП.

Дефлятор ВВП показує темп зростання номінального ВВП за рахунок цін в аналізованому році порівняно з попереднім. Розраховується за формулою:

І_ц=ціни поточ року / ціни базового року * 100%