58. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

Стаття 156. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам 

        Власникам землі та землекористувачам відшкодовую­ться збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лі­сових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробницт­вом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використан­ня;

в) встановлення обмежень щодо використання земель­них ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших кори­сних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових угідь та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикорис­тання земельної ділянки.

 Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюється особами, які заподіяли таких збитків, добровільно або в судовому порядку.

      Вилучення (викуп) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Враховуючи пріоритетність земель сільськогосподарського використання, що передбачено ст. 23 Кодексу, та з урахуванням важливості використання земель лісового фонду переважно для віднов­лення і відтворення лісів з метою забезпечення ними при­родоохоронних (водоохоронних, полезахисних, кліматорегулюючих, оздоровчих, рекреаційних та інших) функцій, земельне законодавство встановлює відповідні вимоги щодо відшкодування заподіяних збитків землевласникам та землеко­ристувачам у випадках вилучення (викупу) таких земель для інших суспільних потреб.

       Тимчасове зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання. Від­шкодування збитків, заподіяних власникам землі та землеко­ристувачам внаслідок тимчасового зайняття зазначених зе­мель здійснюється у випадках передачі їх на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем підприємствам, установам та організаціям, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи (п. 1 ст. 97 Кодексу). Тимчасово такі землі можуть передаватися і для інших видів використання.

    Відповідно до вимог п. 4 ст. 97 такі підприємства після проведення зазначених робіт зобов'язані відшкодувати влас­никам землі та землекористувачам усі збитки, в тому числі неодержані доходи, а також за свій рахунок привести земель­ні ділянки до попереднього стану.

      Відшкодування збитків можливе також внаслідок само­цільного тимчасового зайняття зазначених угідь.

      Установлення обмежень щодо використання земельних ділянок. Відшкодування збитків власникам землі та землеко­ристувачам здійснюється також у випадках встановлення об­межень щодо використання земельних ділянок, особливо внас­лідок примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у разі воєнного або надзвичайного стану (ст. 147) тощо.

     Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюється також внаслідок обмеження щодо вико­ристання земельних ділянок у разі видання органом виконав­чої влади або органом місцевого самоврядування акта, який порушує права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою. Збитки, заподіяні власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню у повному розмірі органом, який видав акт (ст. 155).

          Погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюється у випадках недодержання вимог законодавства про охорону довкілля, вимог щодо охорони земель (розділ VI ЗК України), а саме: забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитарними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також способами, які завдають шкоду здоров'ю населення тощо.

      Приведення сільськогосподарських угідь, лісових угідь та чагарників у непридатний для використання стан. Відшко­дування збитків власникам землі та землекористувачам внас­лідок приведення зазначених земель до непридатного для ви­користання за цільовим призначенням стану здійснюється фізичними та юридичними особами, діяльність яких призво­дить до негативного впливу на стан земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі особами, які самовільно зайняли земельні ділянки (ст. 212 ЗК України), а також підприємства­ми, установами, організаціями, які тимчасово використову­вали земельні ділянки для проведення геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт і не виконали покладеного ст. 97 Кодексу обов'язку привести за­йману земельну ділянку за свій рахунок у визначений строк до стану, придатного для її використання за цільовим призначенням.

      Приведення земель до стану, придатного для її використання за призначенням включає в себе вартість робіт, потрібних для приведення земельної ділянки в такий стан, включаючи вартість робіт з рекультивації земель відповідно до вимог ст. 166 Кодексу, знесення будинків, будівель і споруд за рахунок громадян та юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ст. 212) тощо.

       Неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Відшкодування збитків, заподіяних влас­никам землі та землекористувачам внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, здійснюється фізичними та юридичними особами, які самовільно зайняли земельні ділянки, або яким такі ділянки були передані тимчасово для здійснення геологознімальнихи пошукових, геодезичних, інших розвідувальних та господарських робіт.

      При пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні, на користь землекористувача (власника) стягу­ється вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням сере­дньої врожайності даної культури у господарстві, за винят­ком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їх призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землеко­ристувач провів у тому самому сезоні повторний посів куль­тур, відшкодуванню належать витрати на пересівання (вар­тість насіння, обробітку землі тощо).

     Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земель­ні ділянки повертаються їх власникам або землекористува­чам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування витрат, проведених під час незаконного користування.