- •1. Предмет політичної економії та її місце в системі економічних наук. Функції
- •2. Виникнення та етапи розвитку політичної економії: основні школи та течії.
- •3. Методи політичної економії. Її закони, принципи, категорії.
- •4. Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація.
- •6. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту.
- •7. Економічні інтереси – рушійна сила соціально-економічного розвитку.
- •8. Виробництво та його основні чинники.
- •9. Економічні ресурси та їх обмеженість.
- •10. Проблема економічного вибору. Межа виробничих можливостей.
- •11. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система: її сутність таструктурні елементи.
- •12. Економічні відносини як елемент економічної системи. Види економічних
- •13. Власність як економічна категорія. Історичні типи та форми власності
- •14. Натуральна (традиційна) форма організації виробництва. Сутність і риси
- •15. Товарна форма організації суспільного виробництва. Проста і розвинена форми товарного виробництва.
- •16. Товар та його властивості. Вартість і ціна: альтернативні теорії.
- •17. Виникнення та розвиток грошових відносин. Суть та функції грошей.
- •18. Грошовий обіг та його закони. Сталість грошового обігу.
- •19. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Умови формування і розвитку ринку.
- •20. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування і
- •5 Функцій:
- •21. Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції.
- •22. Соціально – економічний зміст категорії “Капітал”. Альтернативні теорії
- •23. Трудові відносини: сутність та структура.
- •25. Сутність та економічне значення витрат виробництва. Теорії витрат
- •26. Економічні і бухгалтерські витрати та їх структура. Валові, середні та граничні
- •27. Прибуток як економічна категорія. Норма прибутку та чинники, що на неї
- •28. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин. Місце домогосподарства в кругообігу продуктів, ресурсів і доходів.
- •29. Доходи та витрати домогосподарства. Розподіл доходів.
- •33. Інфраструктура ринку та її основні елементи
- •35. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Класифікація підприємств.
- •36. Капітал підприємства та його кругообіг.
- •37. Аграрне виробництво – особлива сфера вкладення капіталу. Земельна рента та її
- •38. Капітал у сфері обігу. Торгівельний прибуток.
- •39. Позичковий капітал та позичковий процент.
- •40. Суспільне відтворення: сутність та види. Просте та розширене відтворення.
- •41. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту.
- •42. Валовий внутрішній продукт. Чистий національний продукт і національнийдохід.
- •43. Національне багатство: зміст та структура.
- •45. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи.
- •46. Зайнятість: сутність і форми. Зайнятість та відтворення сукупної робочої сили
- •47. Неповна зайнятість та рівень безробіття. Види і форми безробіття.
- •48. Господарський механізм, його сутність та елементи.
- •49. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми. Планування і програмування.
- •50. Держава як суб’єкт економічних відносин. Економічні функції держави.
- •51. Економічна система сучасного капіталізму.
- •52. Соціалістична економічна система та її еволюція.
- •53. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік.
- •54. Роздержавлення та приватизація у постсоціалістичних країнах.
- •55. Світове господарство: його сутність та структура. Міжнародний поділ праці іспеціалізація.
- •56. Міжнародна торгівля у системі світового господарства.
- •57. Міжнародний рух капіталу як форма міжнародних економічних відносин.
- •59. Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
- •60. Основні глобальні проблеми сучасності. Класифікація глобальних проблем.
39. Позичковий капітал та позичковий процент.
Позичковий капітал сфери обміну — це грошовий капітал, що надається в позику його власником іншому власнику-підприємцю на певний час, на умовах повернення, за плату у вигляді процента.
Джерелом позичкового капіталу служить, по-перше, частина промислового капіталу, що тимчасово вивільнилася з процесу виробництва. Це тимчасове вивільнення капіталу є об’єктивним і, як зазначалося, пов’язане з: накопиченням протягом терміну зносу засобів праці амортизаційного фонду, що спрямовується на їх відновлення; нагромадженням фонду заробітної плати, оскільки виплата заробітної плати здійсноється не кожного дня.капіталізацією чистини прибутку з метою розширення виробництва.Другим джерелом позичкового капітала – є капітали рантьє. Третє джерело – грошові доходи різних верств населення, що зберігаються у формі внесків у банках та інших фінансових установах.
Позичковий капітал - особливий товар, тому що «продається» не на зовсім, а на певний термін. Платять за цей товар відсотком, якій виступає в якості ціни позичкового капіталу. Організаційно-правовою формою руху та функціонування позичкового капіталу є кредит. Рух позичкового капіталу має вигляд Д-Д', де Д' дорівнює Д – капіталу наданого в позику і доходу у вигляді процента.
Сучасна економічна наука виходить з того, що ціна позичкового капіталу (відсоток), як і на всі інші товари, регулюється співвідношенням попиту на нього та його пропозицією і проявляється у нормі (ставці) відсотку, яка нараховується за такою формулою:
і= (R/K)100%,.
де: і - ставка позичкового відсотку,R - річний доход,K - сума кредиту.
На величину ставки позичкового відсотку впливають такі фактори:Ризик. Чим більше побоюваювання у кредитора, що можливе неповернення позики, тим вищою є ставка відсотку.Термін позики. Чим на більший термін надається позика, тим більше втрачених (альтернативних) можливостей у кредитора і ризику неповернення. Тому кредитор компенсує і те, і інше підвищенням ставки відсотку. Але ставки відсотку при довготерміновому кредитуванні можуть бути й нижчими. Оскільки це часто довгостроковий кредит спрямовується на фінансування будівництва, оновлення техніки та інше, то на такі цілі банки надають пільговий кредит, а держава заохочує таке кредитування.Розмір позики. За інших рівних умов, ставка відсотку буде вищою на позику меншого розміру, оскільки адмінистративно-управлінські витрати однакові за будь-якого розміру позики. Оподаткування. Оскільки деякі форми кредиту, а відповідно, і доходи кредиторів, підлягають оподаткуванню, то кредитор цей податок просто включає у склад відсотку, внаслідок чого останній збільшується. Ступінь монополізації ринку позичкового капіталу. Чим менше банків та інших фінансово-кредитних установ функціонує на даній території (в регіоні), тим вищою буде ставка відсотку. В цьому разі монополія придушує конкуренцію і диктує свої умови кредитування. Дуже важливою стороною руху позичкового відсотку є його дисконтування - приведення до одного загального знаменника величин позичкового капіталу на початку і наприкінці терміну кредитування.