20. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування і

функції

Попит – це платоспроможна потреба людей, тобто потреба, забезпечена грішми. Величина попиту – це кількість товару чи послуги, яка буде придбана за певної ціни, за певний період часу.

Чим менша ціна товару, тим більшим є обсяг попиту, і навпаки, чим вища ціна, тим менше знайдеться покупців на даний товар, ця зворотна залежність між ціною товару та обсягом попиту на нього називається законом попиту.

З алежність між ціною і обсягом попиту можна зобразити графічно.

Пропозиція– це та кількість товарів та послуг, які виробляються і продаються на ринку. Ринкова пропозиція визначається бажанням і здатністю продавців надавати товари для продажу на ринку.

Величина пропозиції – це та кількість товару, яка буде запропонована для продажу за даної ціни, за певний період часу. Залежність між ціною і величиною пропозиції вже не зворотня, а пряма.

Ринкова рівновага За більш високої ціни Р₂ виникає надлишок пропозиції над попитом (дорівнює по величині відрізку АВ).Цей надлишок у результаті конкуренції продавців буде сприяти зниженню ціни.ЗА ціни нижчої, ніж рівноважна (Р₃), попит перевищує пропозицію (відрізок CF). У цьому випадку надлишок попиту і конкуренція покупців будуть штовхати ціну вгору. Лише в точці Е досягається рівновага сил і стійка ціна,яка може У стані рівноваги попит і пропозиція збігаються.

Ціна — це грошова сума, що сплачується за конкретний товар.

Ринкова ціна встановлюється безпосередньо на ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції

5 Функцій:

-обліково-інформаційну;

-розподільчу;

-стимулюючу;

-балансуючу;

-раціонального розміщення виробництва.

Обліково-інформаційна функція ціни — це вираз у грошовій формі різних за своєю натуральною формою ресурсів, витрат та результатів виробництва.

Суть розподільчої функції полягає в тому, що за допомогою цін здійснюється розподіл або перерозподіл національного доходу між галузями економіки, регіонами, формами власності, підприємствами та соціальними групами населення.

Стимулююча функція ціни полягає в заохочувальному або стримуючому впливі ціни на виробництво та споживання різних видів продукції.

Балансуюча функція ціни виявляється в тому, що за допомогою цін здійснюється зв’язок між виробництвом і споживанням, досягається рівновага між попитом і пропозицією.

Функція ціни як засобу раціонального розміщення виробництва виявляється в тому, що за допомогою цін здійснюється перерозподіл капіталів на користь тих секторів, галузей чи виробництв, які мають вищу норму прибутку.

21. Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції.

Термін «конкуренція» походить від латинського дієслова concurrere, яке у буквальному перекладі означає «збігатися», а у переносному значенні – «суперничати, змагатися». Тобто «конкуренція — це економічне змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку»

Тобто конкуренція є рушійною силою розвитку учасників ринку і суспільства взагалі, стимулюючи підвищення якості товарів та послуг, зниження їх цін.

У ринковій системі конкуренція виконує ряд важливих функцій.

1. Функція регулювання. «Конкуренція впливає на пропозицію товарів і послу у такий спосіб, щоб вона максимально відповідала попиту споживачів; згідно з класичною ринковою моделлю власне споживач через попит визначає, що і в якій кількості має бути виготовлено»

2. Аллокаційна або функція розміщення. Конкуренція сприяє тому, що виробничі ресурси направляються туди, де в них існує найбільша потреба та де вони можуть використовуватися з найбільшою віддачею, тобто приносити максимальний ефект.

3. Інноваційна й адаптаційна. Завдяки конкуренції суб’єкти ринку змушені підвищувати продуктивність праці. Застосування технології, яка знижує витрати виробництва, забезпечує інноваційному підприємству тимчасові переваги перед конкурентами.

4. Функція контролю. Монополіст може сам визначати ціну і обсяги виробництва. У той самий час конкуренція надає покупцю право вибору серед декількох продавців. Конкурентний механізм не дозволяє якому-небудь підприємству досягти неподільного панування на ринку та диктувати споживачу свої умови.

Залежно від того, яким чином конкурують між собою учасники ринкових відносин, розрізняють досконалу (вільну, чисту) і недосконалу конкуренцію.

За формами конкуренції виділяється чотири моделі ринку: чиста конкуренція, монополістична конкурен­ція, олігополія і чиста монополія.

Монополістична конкуренція виникає, коли відносно велика кількість невеликих виробників пропонує схожу, але неоднакову продукцію. Тобто виникає диференціація продукту, наявність у продукті таких властивостей, які відрізняють його від продукту конкурентів.

Олігополія виникає, коли на ринку є лише декілька продавців (великих корпорацій), які, конкуруючи між собою, зберігають монополію в межах певного співтовариства, що виробляє ідентичний товар.

Чиста монополія, як протилежність чистій конкуренції, існує, коли на ринку діє один продавець, у якого немає конкурентів. Цей продавець може змінювати ціну у будь-яких межах, які залежать лише від платоспроможного попиту.

Ринкова конкуренція та вільний ринок неминуче породжують монополію, яка змінює умови конкурсної боротьбі та ставить під загрозу механізми функціонування ринкової системи.