36. Капітал підприємства та його кругообіг.

Капітал підприємства – це засоби виробництва, інше майно та цінності, які обслуговують процес виробництва, а також просте і розширене відтворення підприємства.Хоч би яка була суспільна форма процесу виробництва на підприємстві, він у будь-якому разі має бути безперервним протягом досить тривалого періоду, тобто повинен періодично знов і знов проходити одні й ті самі стадії. Тому будь-який процес виробництва на підприємстві, який розглядається в постійному зв’язку і безперервному потоці свого відновлення, є водночас процесом відтворення. Якщо процес виробництва на підприємстві відновлюється у зростаючих масштабах, то має місце розширене відтворення. Якщо масштаби виробництва не збільшуються, відтворення у цьому випадку – просте. Капітал підприємства починає свій рух із грошової форми. Грошовий капітал Г використовується на купівлю факторів виробництва (ФВ) тобто засобів виробництва і робочої сили, які поєднуються в процесі виробництва В і створюють новий товар Т', після реалізації якого капіталіст одержує його вартість у грошовій формі Г'. У процесі кругообігу капітал проходить три стадії. Перша стадія: Г – Т (ФВ ) – стадія обігу, тобто купівля на ринку факторів виробництва (засобів виробництва і робочої сили ).

Друга стадія: …В…Т^/ - стадія виробництва, на якій створюються нові товари. Літера В означає процес виробництва, а літера Т – обсяг товару з такими витратами, що дають можливість одержати прибуток.

На другій стадії капітал підприємства діє як продуктивний капітал. Вироблена продукція Т^/ виступає як товарний капітал – форма, в якій капітал існує на цій стадії, яка є перехідною до третьої.

Третя стадія кругообігу: Т'- Г' - стадія реалізації виробленої продукції, тобто товарного капіталу, на конкурентному ринку.

Якщо абстрагуватись від домогосподарств, то кругообіг капіталу визначають за формулою, розробленою К.Марксом Г –Т(ФВ)…В…Т' - Г'

З формули видно, що грошовий капітал перетворюється на продуктивний, продуктивний – на товарний, а товарний – на грошовий. Отже, існує три функціональні форми капіталу підприємства –грошовий, продуктивний, задіяний у прцесі виробництва, і товарний.На першій і третій стадіях кругообіг функціонує у сфері обігу, на другій – у сфері виробництва, яка є вирішальною.Кругообіг капіталу – це безперервний рух капіталу, у процесі якого він послідовно проходить три стадії, набуває на кожній з них певної функціональної форми і повертається до своєї вихідної форми – грошової.Оборот капіталу – це кругообіг капіталу, узятий не як окремий акт, а як процес, що безперервно повторюється. Оскільки капітал, рухаючись, проходить сферу виробництва і сферу обігу, то його час обороту складається з часу виробництва і часу обігу. Основний капітал – частина продуктивного капіталу, яка цілком і багаторазово бере участь у виробництві товару, переносить свою вартість на новий продукт частинами (у міру зношення). До основного капіталу відносять ту частину авансового капіталу, яка втілюється в засобах праці (споруди, машини, устаткування, інструмент). У витрати виробництва входить лише частина вартості основного капіталу, яка розраховується за терміном служби цього капіталу.Перенесена частина вартості основного капіталу створює амортизаційний фонд. Оборотний капітал- приймає участь лише один разу виробничому циклі, або кругообороті. Його вартість повністю переноситься на створений продукт і повертається до підприємця у грошовій формі протягом одного кругообороту. У витрати виробництва входить вся вартість оборотного капіталу. Це сировина та, інструмент, термін служби якого не перевищує рік. У оборотний капітал включають також заробітну плату, оскільки спосіб обороту грошових засобів, що були затрачені на оплату праці, є однаковим з оборотом вартості предметів праці. Існують два види зношування основного капіталу – фізичне і моральне. Фізичне зношування – матеріальне зношування машин, інструментів, будинків і споруд, інших засобів праці за час їхнього функціонування в процесі виробництва або невикористання. Фізичний знос є наслідком виробничих навантажень, впливу атмосферних умов, змін у будові матеріалу, з якого виготовлено знаряддя праці тощо. Моральне зношення основного капіталу відбувається, по-перше, коли з’являються дешевші технічні засоби, внаслідок чого знецінюється старе. діюче обладнання, по-друге, коли старі машини замінюються на більш продуктивні, внаслідок чого обладнання швидше переносить свою вартість на готові вироби. Отже, процес знецінення і «старіння» основноо капіталу під впливом технічного прогресу називається його моральним зношуванням. Процес відшкодування вартості основного капіталу у грошовій формі, що відповідає його зношуванню, називається амортизацією. А самі відрахування – амортизаційними відрахуваннями.