- •Рецензенти:
- •Художнє оформлення – Стовпець с. В.
- •До читача
- •Про структуру посібника
- •1. Діграфи:
- •2. Дифтонги:
- •Слова до тексту
- •1. Прочитайте та напишіть наведені нижче слова.
- •2. Прочитайте наведені нижче слова, визначте дифтонги:
- •5. Прочитайте та запишіть імена римських юристів і назви їхніх творів.
- •Інституції імператора юстиніана
- •Ключові фрази тексту
- •Терміни (визначення та коментар)
- •Т аблиця відмінкових закінчень I – V відмін:
- •Ключові фрази тексту
- •Терміни (визначення та коментар)
- •Ключові фрази тексту
- •Терміни (визначення та коментар)
- •Ключові фрази тексту
- •Терміни (визначення та коментар)
- •Vsus fructus est ius alienis rebus utendi fruendi salua rerum substantia. Est enim ius in со гроге: quo sublato et ipsum tolli necesse est.
- •Ключові фрази тексту
- •5. Vsus fructus est ius alienis rebus utendi fruendi salua rerum substantia. Est enim ius in со гроге: quo sublato et ipsum toll! necesse est.
- •Терміни (визначення та коментар)
- •(Теперішній час дійсного способу активного і пасивного станів)
- •(Майбутній час (перший) дійсного способу активного і пасивного станів)
- •1. Прочитайте та перекладіть текст українською мовою; випишіть з тексту дієслова в формі часів інфекта, із зазначенням їх особи, числа, способу, стану, дієвідміни.
- •2. Випишіть та запам'ятайте латинські юридичні терміни, формули, сентенції, наведені в Додатку III всі № №, що закінчуються на цифру 6, наприклад: № 6, № 16, № 26 . . . №1146 ).
- •4. Зробіть письмовий переклад на українську мову наведених нижче юридичних фраз:
- •2. Випишіть та запам'ятайте латинські юридичні терміни, формули, сентенції, наведені в Додатку III (всі № №, що закінчуються на цифру 7, наприклад: № 7, № 17, № 27 . . . №1147).
- •4. Зробіть письмовий переклад на українську мову наведених нижче юридичних фраз:
- •Відмінювання дієслова esse в перфекті, плюсквамперфекті і майбутньому другому часі активного стану
- •Терміни (визначення та коментар)
- •2. Випишіть та запам'ятайте латинські юридичні терміни, формули, сентенції, наведені в Додатку III (всі № №, що закінчуються на цифру 8, наприклад: № 8, № 18, № 28 . . . №1148).
- •4. Зробіть письмовий переклад на українську мову наведених нижче юридичних фраз:
- •Терміни (визначення та коментар)
- •1. Прочитайте та перекладіть тексти українською мовою; випишіть з кожного тексту герундиви та герундії із зазначенням їх особи та числа.
- •2. Випишіть та запам'ятайте латинські юридичні терміни, формули, сентенції, наведені в Додатку III (всі № №, що закінчуються на цифру 9, наприклад: № 9, № 19, № 29 . . . №1139).
- •4. Зробіть письмовий переклад на українську мову наведених нижче юридичних фраз:
- •Терміни (визначення та коментар)
- •1. Прочитайте та перекладіть текст українською мовою; випишіть з тексту дієслова умовного способу із зазначенням їх часу, способу та стану, особи та числа.
- •2. Випишіть та запам'ятайте латинські юридичні терміни, формули, сентенції, наведені в Додатку III (всі № №, що закінчуються на цифру 0, наприклад: № 10, № 20, № 30 . . . №1140).
- •4. Зробіть письмовий переклад на українську мову наведених нижче юридичних фраз:
- •Терміни (визначення та коментар)
- •1. Прочитайте та перекладіть текст українською мовою; розберіть десять речень, підкресливши в них відповідним чином головні та другорядні члени.
- •4. Зробіть письмовий переклад на українську мову наведених нижче юридичних фраз:
- •Незалежний аблатив
- •Терміни (визначення та коментар)
- •1. Прочитайте та перекладіть текст українською мовою; знайдіть в ньому конструкції зі знахідним і називним відмінками.
- •2. Випишіть та запам'ятайте латинські юридичні терміни, формули, сентенції, наведені в Додатку III (всі №№, що закінчуються на цифру 13, наприклад: № 113, № 213, № 313 . . . № 1113).
- •4. Зробіть письмовий переклад на українську мову наведених нижче юридичних фраз:
Терміни (визначення та коментар)
TERMINI (DEFINITIO ET COMMENTARIUM)
1. Оbligatio — зобов'язання, що у древньому римському праві розумілось спочатку як actio – спосіб придбання речей і аctio in personam – спосіб захисту громадянських прав від порушень з боку іншої особи.
У найдавніші часи державна влада взагалі не втручалася у відносини приватних осіб — реагувати на порушення інтересів було справою самих потерпілих. Однак такому станові речей противився римський розум, що у принципі не допускав нераціональність, нелогічність, ускладненість відносин. І тому поступово сформувалися погляди, згідно з якими помста потерпілого повинна бути замінена якимись діями, спрямованими на усунення несправедливості, наприклад, шляхом угоди між потерпілим і порушником про те, що останній сплатить роеnа – штраф , тобто визначену суму для компенсації порушеного інтересу.
Таким чином, оbligatio – це правовий зв'язок між суб'єктами права, внаслідок чого одна особа — debitor (боржник) — повинна що-небудь дати, зробити або надати іншій особі — creditor — під погрозою застосування (у випадку невиконання обов'язку) засобів судового захисту.
2. In jure cessio — мнимий судовий процес, у якому відбувалася уступка права власності. Набувач речі позивав проти відчужувателя про витребування речі, а відчужуватель від цього позову не захищався (визнавав право позивача). Претор підтверджував право набувача і виносив вердикт, яким підтверджув волю сторін.
3. Conventio — поняття, що означало „згода, домовленість”; цей термін корелювався також з терміном contractus – договір, забезпечений позовним захистом, та з терміном pactum – неформальна угода, що не мала позовного захисту.
Відрізняли 4 види контрактів: а) verbis – вербальний контракт, зобов'язання, що встановлюються шляхом проголошення учасниками майбутнього договору відповідних словесних формул; б) litteris – літеральний контракт, зобов’язання, що встановлюється внавслідок здійснення відповідного запису ( див. нижче „еxpensilatio”), а пізніше шляхом видачі боргової розписки; в) re – реальний контракт, що виникає внаслідок передачі відповідних речей; г) consensus – сенсуальний контракт, при якому для встановлення зобов'язань досить було простої згоди (домовленості) сторін.
4. Stipulatio — один із вербальних контрактів. (Це зв'язано з тим, що укладається він шляхом проголошення визначеної словесної формули, що не супроводжується, однак, якими-небудь спеціальними обрядами. У процесі висновку такого договору майбутній кредитор задає майбутньому боржникові питання: чи зобов'язується останній зробити якусь дія, на що дається позитивна відповідь потенційного боржника).
Предметом цього контракту міг бути не тільки nexum – позика грошової суми або інших речей, але практично здійснення будь-яких дозволених дій, наприклад: dotis dictio – угода про придане, jurata operarum promissio – урочиста обіцянка вільновідпущеників зробити якісь послуги своєму патрону. Крім того, перевагою stipulatio було те, що з'явилася можливість установлення зобов'язання за участю декількох осіб: з додатковим кредитором (adstipulatio) і додатковим боржником (adpromissio). Ще однією перевагою стипуляции було те, що завдяки її абстрактному характерові стало можливим novatio, тобто відновлення зобов'язань. Для цього досить було зробити стипуляцию про здійснення тієї ж дії, що виступало предметом старого зобов'язання, але на нових умовах. Зокрема, так можна було змінити термін сплати боргу, замінити боржника, кредитора тощо.
5. Expensilatio був контрактом літеральним (або либральним), що укладається в письмовій формі шляхом записів у прибутковій і видатковій книгах, яку вів кожен «добрий» батько сімейства.
Спочатку такі записи тільки фіксували видачу й одержання грошей, але згодом ними стали користуватися для встановлення нових зобов'язань. Для цього запис про видачу (і відповідно про надходження) грошей провадилася майбутніми учасниками контракту до реального платежу, унаслідок чого і виникало зобов'язання про передачу даної суми.
6. Mutuum — позика, договір, відповідно до якого гроші (pecunia) або інші замінні речі (тобто речі, визначені родовими ознаками – genus res), передавалися у в ласність боржника, що повинен був повернути ту ж суму грошей або таку ж кількість речей після закінчення терміну договору.
7. Commodatum — позичка, безкоштовне надання індивідуально-визначених речей у тимчасове користування з вимогою повернення цих речей після закінчення терміну договору. У відносинах позички брали участь два суб'єкти — commodat (позикодавець), якому належало передане майно, і commodatarium (коммодатарий, тобто позикоодержувач), якому це майно передавалося. Позичка приводила до передачі майна в користування, а не у власність, чим вона відрізнялася від позики.
Предметом позички можуть бути лише індивідуально-визначені речі, незамінні і неспоживані, тобто ті, що зберігали свою субстанцію, незважаючи на користування ними.
8. Depositum — збереження, договір, за яким одна сторона — депозитант передає іншій стороні — депозитарію — речі на збереження протягом визначеного терміну або без вказівки останнього. Як правило, предметом могли бути індивідуально-визначені речі, але можливо було і збереження родових речей.
9. Pignus — речове право або спосіб забезпечення контрактів. У випадку, якщо це речове право, то pignus або інший вид застави повинен бути віднесений до actio in rem і тому не є реальним контрактом. Якщо ж це сфера actio in personam, то можливо й оцінку його як різновиду контракту.
ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте та перекладіть текст українською мовою; випишіть з тексту дієслова в формі часів перфекту (минулого та давноминулого часів доконаного виду дійсного способу активного та пасивного станів) із зазначенням їх особи, числа, способу, стану, дієвідміни.