Глава 29 подача апеляцій

Стаття 347. Судові рішення, на які може бути подана апе­ляція

Апеляція може бути подана:

1. на вироки, які не набрали законної сили, постанов­лені місцевими судами;

2. на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, постановлені місцевими судами.

Апеляція також може бути подана:

1. на ухвали (постанови), постановлені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування;

2. на окремі ухвали (постанови), постановлені місце­вим судом;

3. на інші постанови місцевих судів у випадках, перед­бачених цим Кодексом.

Апеляційне' провадження — стадія кримінального процесу, в якій суд апеляційної інстанції за поданням прокурора або скаргою інших учасників процесу переглядає кримінальну справу, за якою прийняті судом першої інстанції рішення (вирок, постанова, ухва­ла) ще не набрали законної сили, з'ясовує об'єктивну істину та вирішує питання про законність, обґрунтованість і справедливість вироку суду першої інстанції чи іншого прийнятого судом рішення, виправляє допущені помилки, прорахунки та порушення закону.

Апеляційний суд — суд, що розглядає справи за апеляціями на вироки, ухвали і постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили.

Апеляційними судами виступають:

1. апеляційні суди, Київський і Севастопольський міські суди, Верховний Суд Автономної Республіки Крим— щодо судових рішень районних (міських) судів та міжрайонних (окружних) судів;

2. військові суди регіонів і Військово-Морських Сил — щодо судових рішеннь військових судів гарнізонів;

3. Апеляційний суд України — щодо рішень апеляційних судів, як судів першої інстанції.

Апеляційне провадження полягає у перегляді апеляційним судом (обласним та іншим прирівняним до нього судом), у зв'язку з поданою учасником процесу апеляцією рішень суду першої інстанції.

За даними судової статистики, в 1999 році скасовано вироків судів першої інстанції 5 790 (з числа останніх, у зв'язку з неповно­тою дослідження обставин справи та процесуальними порушення­ми — щодо 2573 осіб); за відсутності події або складу злочину чи недоведеності обвинувачення закрито справи щодо 99 осіб; направ­лено на новий судовий розгляд у зв'язку з безпідставним виправ­ленням справи щодо 156 осіб.

У 2000 році судами вищих судових інстанцій визнано незакон­ними судові рішення у кримінальних справах щодо 11 171 особи, судами вищого рівня було скасовано обвинувальні вироки із за­криттям справи або з поверненням її на додаткове розслідування щодо 1700 осіб.

Наведені дані та приклади свідчать як про недоліки в роботі судів перших інстанцій, так і про необхідність та важливість інсти­туту апеляційного та касаційного провадження.

Завдання стадії апеляційної інстанції. Перед судом апеляційної інстанції при перегляді ним кримінальної справи в порядку апе­ляційного провадження стоять такі завдання:

а) не допустити виконання незаконного, необґрунтованого та несправедливого вироку;

б) швидко виправити допущені на попередніх стадіях помилки, прорахунки та порушення;

в) забезпечити захист і реалізацію прав та законних інтересів учасників процесу;

г) сприяти однаковому розумінню та застосуванню законів су­ дами першої інстанції.

Апеляційні скарги і подання вносяться через суд, який постано­вив вирок. Подання скарги або внесення подання безпосередньо до апеляційної інстанції у встановлений строк не є перешкодою для їх розгляду.

При поданні апеляційної скарги або подання справа направ­ляється в апеляційну інстанцію, що перевіряє законність і обґрун­тованість винесеного судом першої інстанції вироку.

Строки оскарження. Апеляція може бути подана протягом 15 діб з моменту проголошення вироку (ухвали чи постанови) суду, а за­судженим, який перебував під вартою,— протягом цього ж строку з моменту вручення йому копії вироку. Строк не вважається про­пущеним, якщо до його закінчення скаргу було здано на пошту або адміністрації слідчого ізолятора. Протягом строку, встановленого для оскарження вироку, справа ніким не може бути витребувана з

896 Стаття 348

Стаття 349

897

суду. Прокурор, а також засуджений або виправданий і відповідно ного захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники мають право ознайомитися в суді з матеріалами справи і з скаргою чи апеляційним поданням.

У разі пропуску строку на оскарження вироку або внесення на нього апеляційного подання з поважних причин особи, що мають право на подання апеляційної скарги або внесення подання, мо­жуть клопотатися перед судом, який постановив вирок, про віднов­лення пропущеного строку. Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні. Суд має право викликати особу, що порушила клопотання, для давання пояснень. Особа, яка подала заяву про відновлення пропущеного строку, може взяти участь у засіданні суду і за власним бажанням.

Ухвала суду чи постанова судді про відмову у відновленні про­пущеного строку може бути оскаржена або на неї може бути вне­сено подання в загальному порядку до вищого суду, який має право відновити пропущений строк.

Стаття 348. Особи, які мають право подати апеляцію

Апеляцію мають право подати:

1. засуджений, його законний представник і захис­ник — у частині, що стосується інтересів засудженого;

2. виправданий, його законний представник і захис­ник — у частині мотивів і підстав виправдання;

3. законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусо­вий захід виховного характеру,— у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

4. законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового за­ходу медичного характеру;

5. обвинувачений, щодо якого справу закрито, його за­конний представник і захисник — у частині мотивів і підстав закриття справи;

6. обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав направлення справи на додаткове розслідування;

7. цивільний відповідач або його представник — в частині, що стосується вирішення позову;

8. прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обви­нувальний висновок,— у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді спра­ви судом першої інстанції;

9. потерпілий і його представник — у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, за­явлених ними в суді першої інстанції;

10. цивільний позивач або його представник — у час­тині, що стосується вирішення позову;

11. особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постано­ву) суду;

12) інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом. (Стаття 348 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2670-Ш

12670-14) від 12.07.2001)

Апеляційні скарги й подання для учасників процесу є засобом захисту їхніх прав і свобод, охорони законних інтересів від можли­вих судових помилок.

Діюча система апеляційного перегляду справ забезпечує реалізацію громадянами свого права на перегляд судового рішення, передбаченого ст. 129 Конституції України, а також п. 5 ст. 14 Міжнародного пакту про цивільні і політичні права: "Кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засуд­ження і вирок були переглянуті вищою судовою інстанцією згідно з законом".

Стаття 349. Порядок і строки апеляційного оскарження

Апеляція подається через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову. До апеляції прокурора і за­хисника додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.

Якщо апеляція подана безпосередньо до суду апе­ляційної інстанції, він надсилає її до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених статтями 350 і 351 цього Кодексу.

Апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,— в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Протягом строку, встановленого на подання апеляції, справа ніким не може бути витребувана із суду. Протягом цього строку суд зобов'язаний надати сторонам за їх кло­потанням можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Апеляції на постанови судді, винесені в порядку, перед­баченому статтями 525, 165-2, 165-3, 177, 205 цього Кодек­су, подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Основні риси апеляційного провадження

1. Реальна можливість і свобода оскарження та опротестования вироку й інших судових рішень. Це виявляється в такому:

а) публічне проголошення вироку і вручення копії вироку засуд­ женому;

б) роз'яснення всім учасникам процесу порядку оскарження ви­ року та іншого судового рішення;

в) право оскаржувати будь-який вирок чи інше судове рішення, що не вступили в законну силу, всіма заінтересованими особами;

г) доступна форма оскарження;

д) обов'язковість перевірки скарг та подання прокурора;

є) надання можливості відкликання скарги чи подання до почат­ку судового засідання.

2. Перегляд виправдувального вироку лише в виняткових випадках.

Вирок може бути скасований у зв'язку з необхідністю застосу­вання закону про більш тяжкий злочин або за м'якістю покарання лише у випадках, коли за цими* підставами внесено подання проку­рором або подана скарга потерпілим.

29 Тертишник

898

Стаття 349

Виправдувальний вирок може бути скасований в касаційному порядку не інакше як за поданням прокурора або за скаргою по­терпілого, або за скаргою особи, виправданої особи.

3. Всебічність перевірки справи в рамках апеляційної скарги чи подання: суд апеляційної інстанції всебічнЬ перевіряє апеляцію в рамках апеляційної скарги чи подання, чим створює надійні га­ рантії правосуддя.

Згідно зі ст. 365 КПК України вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряються апеляційним судом у межах апе­ляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які-не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог частини першої статті 299 і статті 301-1 КПК України докази не досліджувалися, не перевіряються.

Якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, апеляційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.

У процесі апеляційного провадження суд може одержати від учасників процесу додаткові матеріали, витребувати такі, забезпе­чити їхнє дослідження поряд із наявними матеріалами кримінальної справи, використовувати їх для обґрунтування своїх висновків і рішень!

4. Широкі повноваження суду апеляційної інстанції:

а) визнати вирок суду законним, обґрунтованим і справедливим, залишити його без зміни і звернути тим самим до негайного вико­ нання;

б) змінити вирок, якщо це не погіршує становища обвинуваче­ ного;

в) скасувати вирок і припинити справу (таке рішення оскаржен­ ню не підлягає);

г) постановити свій вирок, у тому числі і погіршуючи стан підсудного за наявності для цього підстав і передбачених в законі умов;

ґ) скасувати вирок і направити справу на нове розслідування або новий судовий розгляд. Дати вказівки органам розслідування, що мають обов'язковий до виконання характер.

Процесуальна форма апеляційного провадження дозволяє суду в короткий термін перевірити кримінальну справу і виправити до­пущені помилки.

Скарги розглядаються судовими колегіями апеляційних судів колегіально.

Розгляд справи відкритий (за винятком випадків, зазначених у ст. 20 КПК України), здійснюється з дотриманням усіх принципів кримінального судочинства.

Суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити:

1. чи роз'яснено засудженому, виправданому та іншим учасни­кам процесу їх право ознайомитися з протоколом судового засідання протягом трьох діб з дня його складання і подати пись­мові зауваження на нього;

2. чи відображено це роз'яснення у протоколі судового засідання;

3) чи надана зазначеним особам можливість ознайомитися з протоколом;

Стаття- 350 899

4) чи розглянуто зауваження на протокол судового засідання.

В апеляційній інстанції може провадитись процедура судового слідства.

Суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити протокол су­дового засідання, з'ясувати, чи роз'яснено учасникам процесу їхнє право на ознайомлення з цим протоколом протягом трьох діб з мо­менту його складання і як було "реалізовано їхнє право, чи вручено засудженому копію вироку, чи дотримані права інших учасників процесу.

5: Обов'язковість рішень і вказівок апеляційної інстанції для суду першої інстанції. Направляючи справу на новий судовий роз­гляд чи на додаткове розслідування, апеляційна інстанція має вка­зувати обставини, які слід з ясувати, та процесуальні дії, які для цього належить виконати. Рішення і вказівки апеляційної інстанції, дані відповідно до її компетенції, обов'язкові до виконання.

Стаття 350. Зміст апеляції

Апеляція повинна містити в собі:

1. найменування суду, якому адресується апеляція;

2. найменування особи, яка подає апеляцію;

3. вирок, ухвала чи постанова, на які подасться апе­ляція, і найменування суду, який їх постановив;

4. вказівку на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування;

5. прохання особи, яка подає апеляцію;

6) перелік документів, які додаються до апеляції. При обґрунтуванні прокурором та захисником

необхідності зміни чи скасування вироку ухвали, поста­нови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.

Стаття 351. Повідомлення про апеляцію

Про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає прокурора, інших зазначених у статті 348 цього Кодексу осіб, інтересів яких стосується апеляція, направ­ленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці оголошень суду. Протягом п'яти діб з часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії або з ознайом­ленням з апеляцією їм роз'яснюється право протягом п'яти діб з цього часу подати свої заперечення на апе­ляцію.

Засудженому, що утримується під вартою, повідомлен­ня про надходження апеляції та її копія вручаються через начальника відповідної установи. Одночасно йому роз яснюється право протягом п'яти діб з часу вручення цих документів подати свої заперечення на апеляцію.

Заперечення на апеляцію додаються до справи або пе­редаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Стаття 352. Залишення апеляції без руху і розгляду

У разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених статтею 350 цього Кодексу, голову­ючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та

900

Стаття 353

Стаття, 355

901

повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом 7 діб з моменту одержання повідомлен­ня. Постанова оскарженню не підлягає.

Якщо у визначений строк ці вимоги не будуть вико­нані, апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду. Постанова може бути ос­каржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою визнати апеляцію такою, що підлягає роз­гляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу.

Стаття 353. Наслідки порушення строку на апеляційне ос­карження та порядок його відновлення

У разі подання апеляції з пропуском встановленого статтею 349 цього Кодексу строку і за відсутності клопо­тання про його відновлення апеляція постановою голову­ючого визнається такою, що не підлягає розгляду.

У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апе­ляції, можуть заявити клопотання перед судом, який пос­тановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлен­ня пропущеного строку.

Питання про відновлення строку вирішується в судо­вому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сто­рони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає роз­гляду клопотання.

За результатами розгляду клопотання суд виносить ух­валу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.

Постанова судді чи ухвала суду, винесена відповідно до частини першої чи частини четвертої цієї статті, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, ви­знати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати роз­порядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу.

Стаття 354. Наслідки подання апеляції

Подання апеляції на вирок чи постанову зупиняє на­брання ними законної сили за винятком передбачених у цьому Кодексі випадків.

Після виконання вимог, передбачених статтею 351 цього Кодексу, суд, який постановив вирок чи виніс ух­валу, постанову, протягом семи діб передає справу разом з поданою апеляцією і запереченнями на неї до апе­ляційного суду і визначає дату розгляду ним справи. Справа призначається до розгляду не пізніше трьох місяців з дня направлення її до апеляційного суду. Справа повинна надійти до апеляційного суду не пізніше як за один місяць до визначеної судом першої інстанції дати роз­гляду.

Про дату призначення справи до апеляційного розгля­ду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб на­правленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці оголошень суду. Засуд­женому, що утримується під вартою, про призначення

справи до апеляційного розгляду повідомляється через начальника відповідної установи.

Якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого, суд першої інстанції одночасно викликає до суду апеляційної інстанції цих осіб, їх законних представників, а також за­хисників, якщо їх участь у справі відповідно до вимог статті 45 цього Кодексу є обов'язковою.

Про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає проку­рора", інших зацікавлених осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення ого­лошення на дошці оголошень суду. Протягом п'яти діб з часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії або з ознайомленням з апеляцією їм роз'яснюється право протягом п'яти діб з цього часу подати свої заперечення на апеляцію.

Засудженому, що утримується під вартою, повідомлення про надходження апеляції та її копія вручаються через начальника відповідної установи. Одночасно йому роз'яснюється право протя­гом п'яти діб з часу вручення цих документів подати свої запере­чення на апеляцію.

Заперечення на апеляцію додаються до справи або передаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Протягом строку, встановленого для оскарження вироку, справа не може буги ніким витребувана з суду. Учасники процесу мають право з нею ознайомитися.

Стаття 355. Доповнення, зміна і відкликання апеляції

До початку розгляду справи в апеляційному суді особа, яка подала апеляцію, має право доповнити, змінити або відкликати її, а також подати свої заперечення на апе­ляцію іншого учасника судового розгляду.

Внесення до апеляції змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого або виправданого, за межами строків на апеляційне оскарження не допус­кається.

Захисник засудженого чи виправданого може відкли­кати свою апеляцію тільки за згодою підзахисного і його законного представника. Захисник, що вступив до справи в апеляційному провадженні, може змінити чи доповнити апеляцію захисника, який брав участь у розгляді спрази судом першої інстанції, лише за згодою засудженого чи виправданого та їх законних представників.

Засуджений або виправданий вправі відкликати свою апеляцію, а також апеляцію свого захисника, крім ви­падків, передбачених частиною першою статті 45 цього Кодексу.

Апеляція представника потерпілого може бути відкли­кана ним лише за згодою потерпілого, а також самим по­терпілим.

Стаття 358

903