- •1. Світогляд: сутність та структура, типи.
- •2. Виникнення філософії: причини та передумови
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •4. Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного і релінійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду.
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду.
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософії.
- •9. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •10. Філософія і релігія: особливості співвідношення.
- •11. Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва.
- •12. Філософія і наука: характер і співвідношення.
- •13. Місце філософії в сучасній культурі.
- •14. Розкрийте сутність філософської проблематики.
- •15 Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обгрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї.
- •16. Антична філософія: основні риси, проблематика та представники.
- •17. Порівняти східну та західну парадигми філософствування.
- •18. Порівняти філософію Платона і Аристотеля й обґрунтуйте свої висновки.
- •19. Основні риси і особливості Середньовічної філософії.
- •20. Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •21. Проблеми пізнання і субстанції у філософії 17 ст.
- •22. Що означають поняття «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, що представляють ці позиції.
- •23. Проблема методу пізнання у філософських поглядах ф.Бекона та р.Декарта.
- •24. Основні риси філософії Просвітництва.
- •25. Основні їдеї філософії Канта.
- •26. Охарактеризуйте філософську систему і метод Гегеля.
- •27. Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л.Фейєрбаха.
- •28. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму.
- •29. Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії 20 ст.
- •31. Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї.
- •32. Проблема людини в філософії 20 ст. : екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналізм.
- •33. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •34. Філософські погляди г.Сковороди.
- •35. Філософські ідеї Києво-Могилянської Академії
- •36.Українська філософська думкав контексті світової філософії
- •37. Проблема буття та її місце в філософії.
- •38. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •39. Філософське розуміння простору і часу
- •40. Який зміст поняття «розвиток»? з якими поняттями та як воно співвідноситься? Ідея розвитку та її філософське тлумачення.
- •41 Діалектика як вчення про розвиток.
- •42 Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •43 Проблема духовності в філософії.
- •44 Свідомість: сутність та властивості.
- •45 Свідомість як філософська проблема.
- •46 Свідомість як цілісна система.
- •47 Проблема несвідомого. Яка роль несвідомого в людському бутті.
- •48 Самосвідомість: її природа і специфіка.
- •49.Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання.
- •50. Пізнання, як процес.Назвіть основні закономірності процесу пізнання.
- •51.Особливості чуттєвого і раціонального пізнання та їх роль у формуванні системи знань.
- •52.ПізнанняІтеоріяІстини.
- •53. Наука, як соціально-культурний феномен.
- •54.Форми та методи наукового пізнання.
- •55.Наука та основні закономірності її розвитку.
- •56. Розкрийте суть і співвідношення понять «парадигма» , «наукова революція»
- •57.Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •58.Особливості методологічного мислення сучасної науки.
- •59.Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення.
- •62.Умовиводи: їх види та роль в процесі пізнання.
- •63.Поняття доведення та спростування. Правила та помилки в доведення та спростуванні
- •64.Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенційний та екзистиційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •65.Проблемність людського буття : філософське осмислення.
- •66.Буття людини як буття можливого: творчість, свобода, вибір, відповідальність.
- •67.Проблема достотності людського буття.Відчуження: способи його осмислення і подолання.
- •68.Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •69.Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •70. Природа - людина – суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •71.Філософське розуміння суспільства.
- •72.Суспільство як цілісна система.
- •73. Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •74. Історичність буття суспільства.
- •75. Проблема сенсу історії.
- •76. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •77. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •78. Техніка як соціокультурний феномен
- •79. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства. Феномен глобалізації.
- •82. Проблема свободи: філософський аналіз.
- •83. Філософське тлумачення техніки.
- •84. Поняття ноосфери та його сучасне тлумачення.
- •86. Релігія: сутність, структура та функції.
- •87.Охарактеризуйте основні філософські концепції релігії.
- •88. Національні релігії та їх особливості.
- •89. Християнство як світова релігія.
- •90. Буддизм як світова релігія.
- •91. Основні віросповідні ідеї ісламу та його течії.
- •92.Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •93. Католицизм та православ’я як різновиди християнства.
- •94. Протестантизм.
- •95. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •96. Новітні релігійні течії та їх різновиди.
6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду.
Філософія має органічний зв’язок зі світоглядом. Що ж таке світогляд? Слід підкреслити, що у визначенні цього поняття немає чіткості. Воно не є загальновизнаним. У сучасних філософських працях про світогляд мовиться таке: “світогляд – це форма суспільної відомості; “світогляд – це форма самоусвідомлення особистості”; “світогляд – це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі”; “світогляд – це система принципів діяльності людини”; “ світогляд – це погляд людини на світ як ціле”; світогляд – це спосіб духовно-практичного освоєння світу”.
Ці визначення, безумовно, мають сенс. Вони свідчать про те, що поняття “світогляд” – багатогранне, відображає складні процеси духовно-практичного життя людини. З усіх вище наведених визначень найбільш узагальненим є таке: світогляд – це форма суспільної свідомості, спосіб духовно-практичного освоєння світу.
Філософія і світогляд в цьому контексті мають органічну єдність. Філософія теж є специфічним світоглядом. Певним способом духовно-практичного освоєння світу. Філософія як світогляд є системою найбільш загальних поглядів на світ, природу, суспільство, людину, пізнання. Філософія як світогляд теоретично обґрунтовує свої положення і висновки, основні принципи соціально-політичної, наукової, моральної, естетичної діяльності людини, тобто освоює світ як духовно (теоретично), так і практично.
Філософія і світогляд, безумовно, мають спільність. Спільність філософії і світогляду полягає в тому, що вони:
1) є своєрідними формами суспільної свідомості, способами духовно-практичного освоєння світу;
2) мають однаковий предмет осмислення – відношення “людина – світ”;
3) дають цілісне уявлення про світ, людину, її походження і т.п.;
4) мають спільність за деякими своїми функціями (наприклад, виховною).
Разом з тим, філософія і світогляд – це не тотожні поняття. В чому полягає їх нетотожність? 1. Поняття “світогляд” більш широке за обсягом ніж поняття “філософія”. Світогляд включає в себе різноманітні погляди людини на світ – філософські, релігійні, суспільно-політичні, економічні, етичні, естетичні і т.п.
2. Для характеристики світогляду використовуються поняття “загальна картина світу”, “світовідчуття”, “світосприйняття”, “світоуявлення”, “світорозуміння” тощо. Для філософії найважливішими в цьому контексті є “світорозуміння”.
3. Філософія і світогляд різні за своєю структурою. Перша включає в себе онтологію, логіку, теорію пізнання (гносеологію), діалектику, антропологію і т.п. В структуру останнього включаються: (досвід, знання, віра, ціннісні орієнтації, переконання тощо).
4. Філософія представляє собою форму суспільної свідомості, світогляд і науку. Світогляд як система поглядів на світ, як спосіб його духовно-практичного освоєння не є наукою. Світогляд може ґрунтуватися на не наукових засадах.
5. Філософія відображає і обґрунтовує своє осмислення світу своїми методами, принципами, законами, своїм логіко-понятійним апаратом, маючи таку функцію, як логіко-гносеологічна. Світогляд не має такої функції.