- •1. Світогляд: сутність та структура, типи.
- •2. Виникнення філософії: причини та передумови
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •4. Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного і релінійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду.
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду.
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософії.
- •9. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •10. Філософія і релігія: особливості співвідношення.
- •11. Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва.
- •12. Філософія і наука: характер і співвідношення.
- •13. Місце філософії в сучасній культурі.
- •14. Розкрийте сутність філософської проблематики.
- •15 Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обгрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї.
- •16. Антична філософія: основні риси, проблематика та представники.
- •17. Порівняти східну та західну парадигми філософствування.
- •18. Порівняти філософію Платона і Аристотеля й обґрунтуйте свої висновки.
- •19. Основні риси і особливості Середньовічної філософії.
- •20. Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •21. Проблеми пізнання і субстанції у філософії 17 ст.
- •22. Що означають поняття «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, що представляють ці позиції.
- •23. Проблема методу пізнання у філософських поглядах ф.Бекона та р.Декарта.
- •24. Основні риси філософії Просвітництва.
- •25. Основні їдеї філософії Канта.
- •26. Охарактеризуйте філософську систему і метод Гегеля.
- •27. Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л.Фейєрбаха.
- •28. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму.
- •29. Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії 20 ст.
- •31. Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї.
- •32. Проблема людини в філософії 20 ст. : екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналізм.
- •33. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •34. Філософські погляди г.Сковороди.
- •35. Філософські ідеї Києво-Могилянської Академії
- •36.Українська філософська думкав контексті світової філософії
- •37. Проблема буття та її місце в філософії.
- •38. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •39. Філософське розуміння простору і часу
- •40. Який зміст поняття «розвиток»? з якими поняттями та як воно співвідноситься? Ідея розвитку та її філософське тлумачення.
- •41 Діалектика як вчення про розвиток.
- •42 Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •43 Проблема духовності в філософії.
- •44 Свідомість: сутність та властивості.
- •45 Свідомість як філософська проблема.
- •46 Свідомість як цілісна система.
- •47 Проблема несвідомого. Яка роль несвідомого в людському бутті.
- •48 Самосвідомість: її природа і специфіка.
- •49.Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання.
- •50. Пізнання, як процес.Назвіть основні закономірності процесу пізнання.
- •51.Особливості чуттєвого і раціонального пізнання та їх роль у формуванні системи знань.
- •52.ПізнанняІтеоріяІстини.
- •53. Наука, як соціально-культурний феномен.
- •54.Форми та методи наукового пізнання.
- •55.Наука та основні закономірності її розвитку.
- •56. Розкрийте суть і співвідношення понять «парадигма» , «наукова революція»
- •57.Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •58.Особливості методологічного мислення сучасної науки.
- •59.Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення.
- •62.Умовиводи: їх види та роль в процесі пізнання.
- •63.Поняття доведення та спростування. Правила та помилки в доведення та спростуванні
- •64.Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенційний та екзистиційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •65.Проблемність людського буття : філософське осмислення.
- •66.Буття людини як буття можливого: творчість, свобода, вибір, відповідальність.
- •67.Проблема достотності людського буття.Відчуження: способи його осмислення і подолання.
- •68.Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •69.Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •70. Природа - людина – суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •71.Філософське розуміння суспільства.
- •72.Суспільство як цілісна система.
- •73. Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •74. Історичність буття суспільства.
- •75. Проблема сенсу історії.
- •76. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •77. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •78. Техніка як соціокультурний феномен
- •79. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства. Феномен глобалізації.
- •82. Проблема свободи: філософський аналіз.
- •83. Філософське тлумачення техніки.
- •84. Поняття ноосфери та його сучасне тлумачення.
- •86. Релігія: сутність, структура та функції.
- •87.Охарактеризуйте основні філософські концепції релігії.
- •88. Національні релігії та їх особливості.
- •89. Християнство як світова релігія.
- •90. Буддизм як світова релігія.
- •91. Основні віросповідні ідеї ісламу та його течії.
- •92.Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •93. Католицизм та православ’я як різновиди християнства.
- •94. Протестантизм.
- •95. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •96. Новітні релігійні течії та їх різновиди.
22. Що означають поняття «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, що представляють ці позиції.
Теїзм - як система думки, на відміну від пантеїзму, визнає буття особистого Бога і, на відміну від деїзму, стверджує можливість і необхідність Його свідоцтва, і промислу про світ і людину. Бог не тільки трансцендентний світу, а й іманентний йому. Визнання свободи волі людини, а також можливості для нього вступити в спілкування з Богом є не менш важливою відмінною ознакою теїзму. Існують різні Теїстичні системи. І оскільки основні їх положення є спільними з релігійними істинами, то і самі релігії зазвичай відносять до поглядів Теїстичних.
За словами професора Старокадомського († 1973 р.). "Тільки теїзм, - говорив він, - стверджує буття Абсолютною всесовершенной Особи, яка вільним творчим актом викликає з небуття світ і людину і промишляє про них, може дати задоволення живому релігійному почуттю. Молитва як основний прояв релігійного життя може бути звернена тільки до всеблагого Верховному Правителю світу, що може надати благодатну допомогу. Ні пантеїзм, ні деїзм основою релігійного життя служити не можуть. У Абсолютною Субстанції Спінози Бог і світ представляють єдине нероздільне ціле. Таку ж картину малює і деїзм, за яким світ представляє ідеально влаштовані годинники, суворо розмірений хід яких не потребує втручання Верховного Майстра ".
Пантеїзм - (природа та Бог є єдиним цілим),релігійно-філософське вчення, ототожнюють, по суті, Бога з космосом (природою, людиною). Бог в пантеїзмі не мислить як якась Особа, яка існує сама по собі, незалежно від світу. Він повністю іманентний космосу. Єврейський філософ Спіноза († 1677 р.) стверджував: "Бог є природа. Людина, на пантеїстичним вченням, є часткою божества, лише на мить земного життя усвідомлює себе, щоб потім назавжди розчинитися у нескінченному океані Духа. Пантеїзм, по суті, заперечує не тільки свободу волі людини, але і реальність то світу, то Бога.
Пантеїзм, як і деїзм, не дає підстав для живих, особистих відносин людини до Бога, тому релігія в ньому, по суті, стає неможливою. Вона з'являється лише там, де безособове початок втілюється і стає особистим божеством . Представники: М.Коперник, Дж.Бруно (сформулював концепцію «натуралістичного» пантеїзму), М.Кузанський.
Деїзм - віра в Бога-творця світу, але невіра в його подальшу діяльність (тобто, в подальшому він не втручається.)Це релігійно-філософський напрям виник в Англії в XVII столітті, але отримало особливого поширення в Європі в наступному столітті. Деїзм визнає буття Бога, але розглядає його лише як Творця світу і його законів, повністю виключаючи можливість будь-яких Одкровень, чудес, дій промислітельного характеру з боку Бога. Бог поза світом. Він трансцендентний (від лат. Transcendere - виходити за межі чого-небудь), тобто абсолютно непізнаванне для людини. І ніяке спілкування між людиною і Богом неможливо.
Створений світ, за деістіческому погляду, подібний до скоєного часовим механізмом, зробивши який, майстер надав його самому собі. Людина абсолютно автономний, незалежний від Бога. Для повноцінного життя, не тільки тілесної, але й духовної, не потрібно ні молитов, ні богослужінь, ні таїнств, немає необхідності в будь-якої допомоги Бога, Його благодаті, бо все це порушувало б свободу людини. Так, визнаючи, мабуть, Бога, деїзм повністю відкидає Його необхідність для людини, ніж відкривається прямий шлях до відкритого богоборчества. Видатні філософи: Ф.Бекон, Р.Декарт, Паскаль, Спіноза.