5. План земельно-господарського устрою населеного пункту

План земельно-господарського устрою населеного пункту складається на основі генерального плану цього населеного пункту і затверджується відповідною радою на підставі вимог Порядку складання плану земельно-господарського устрою населеного пункту, затвердженого Держкомбудархітектури України та Держкомзему України від 24 вересня 1993 р. №158/61.

План земельно-господарського устрою використовується для обґрунтування, розроблення і подальшої реалізації на землях населеного пункту необхідного обсягу організаційних та інженерно-технічних заходів щодо освоєння, поліпшення якості землі, її раціонального використання, охорони та захисту від руйнівних процесів тощо.

План земельно-господарського устрою складається з:

♦ графічних, інженерно-економічних матеріалів щодо структури території і стану земель населеного пункту на час складання плану та на кінець розрахункового періоду (періоду часу, протягом якого намічено здійснення запланованих заходів);

♦ переліку заходів щодо забезпечення земельно-господарського устрою і їх обґрунтування;

♦ тематичних схем щодо конкретних заходів, передбачених планом;

♦ економічної, фінансової та іншої інформації.

План земельно-господарського устрою розробляється на період і з етапністю, які визначені для генерального плану населеного пункту.

План земельно-господарського устрою містить дані про:

♦ поділ земель за використанням відповідно до цільового призначення;

♦ поділ земель за формами власності і користування;

♦ організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, покращання їх якості, рекультивації і консервації, інженерного захисту;

♦ необхідність і обсяги економічного стимулювання щодо раціонального використання і охорони земель;

♦ вихідні дані для обчислення розмірів земельного податку і орендної плати, надання пільг щодо земельного оподаткування, обґрунтування і визначення загального обсягу земельного податку;

♦ заходи щодо забезпечення режиму використання земель в охоронних і захисних зонах, відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам внаслідок встановлення таких зон;

♦ напрями природоохоронної діяльності.

Для забезпечення перспективної містобудівної діяльності в плані земельно-господарського устрою обґрунтовуються напрями тимчасового використання земель зони перспективної забудови.

В плані земельно-господарського устрою відповідно до з призначення територій населеного пункту, визначених його генеральним планом, здійснюється розподіл земельних ділянок на:

♦ землі житлової та громадської забудови;

♦ землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;

♦ землі природоохоронних, оздоровчих, рекреаційних, історико-культурних об’єктів;

♦ землі об’єктів комунального господарства;

♦ землі водогосподарського, лісогосподарського використання;

♦ землі сільськогосподарського використання;

♦ землі загального користування.

Планом земельно-господарського устрою відповідно до законодавчих та інших нормативних актів передбачається особливий режим використання земель у:

♦ санітарно-захисних зонах шкідливих і небезпечних промислових, складських і комунальних підприємств;

♦ зонах і округах санітарної охорони курортів;

♦ зонах санітарної охорони джерел водопостачання, водоочисних споруд;

♦ водоохоронних зонах водоймищ і річок, узбережжя водосховищ, Чорного і Азовського морів;

♦ зонах охорони ландшафту, пам’яток історії і культури, зонах регулювання забудови;

♦ охоронних зонах заповідників, заказників, природних національних парків, ботанічних садів;

♦ зонах залягання корисних копалин (крім загальнопоширених);

♦ сейсмічних зонах та зонах руйнування земної поверхні, зсувів, затоплення і підтоплення, тектонічних розломів та інших небезпечних природних і антропогенних процесів.

Межі таких зон на території населеного пункту визначаються його генеральним планом та спеціальними проектами і затверджуються відповідною Радою, а також органами, які приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

В плані земельно-господарського устрою відображаються інженерно-технічні заходи, пов’язані з будівництвом захисних споруд, вертикальною планіровкою, регулюванням рівня ґрунтових вод та режиму стоку поверхневих вод, інженерним обладнанням територій тощо. Для виконання вказаних заходів плану земельно-господарського устрою надалі складаються відповідні інженерні схеми і проекти.

Для відновлення ландшафту і територій, порушених внаслідок господарської діяльності і природних процесів, збереження і відновлення родючості ґрунтів, припинення шкідливого впливу порушених земель на навколишнє середовище і таке інше в плані земельно-господарського устрою передбачаються заходи по поліпшенню, рекультивації і консервації земель. Для виконання цих заходів складаються спеціальні схеми і проекту.

Замовником на складання плану земельно-господарського устрою населеного пункту виступає відповідна місцева рада або за її дорученням - відповідний виконавчий комітет, міська державна адміністрація міст Києва і Севастополя.

Фінансування робіт по складанню плану земельно-господарського устрою, а також зв’язаних з розробкою цього плану топографо-геодезичних, вишукувальних та дослідницьких робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

План земельно-господарського устрою населеного пункту складається проектними організаціями, колективами спеціалістів, окремими фахівцями, які мають ліцензії на виконання відповідних проектних робіт, що видаються згідно з Положенням про порядок видачі учасникам інвестиційної діяльності ліцензій на виконання спеціальних видів робіт у проектування та будівництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №569.

Норми проектування та методичні вимоги щодо складання плану земельно-господарського устрою населеного пункту встановлюються Державним комітетом України у справах будівництва і архітектури.

Зміни та уточнення до плану земельно-господарського устрою вносяться в порядку, встановленому для складання планів, за рішенням органу, який його затвердив.

План земельно-господарського устрою населеного пункту є обов’язковим для виконання органами державного управління та виконавчої влади, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами.