4.2. Виконання робіт щодо інвентаризації земель

Виконавцями робіт щодо інвентаризації земель є госпрозрахункові підрозділи при міських управліннях та районних відділах земельних ресурсів або інші організації, які мають дозволи (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних та землевпорядних робіт (далі - підрядчик).

Всі роботи щодо інвентаризації земель поділяються на два етапи: 1 етап - підготовчий; 2 етап - виробничий.

Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю замовника і полягає у:

♦ збиранні, вивченні й оцінці забезпечення топографо-геодезичними, планово-картографічними матеріалами району робіт;

♦ підготовці висновків про необхідність обстеження і зрушення планово-висотної опори та виготовлення планової топографічної основи;

♦ розробленні технічного завдання;

♦ підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);

♦ аналізі технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт щодо інвентаризації земель;

♦ складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви;

♦ аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;

♦ аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної документації, даних про розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, державних будівельних норм;

♦ аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань;

♦ аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпорядкування.

Вивченню і аналізу підлягають:

♦ облікові картки (паспорта) земельних ділянок;

♦ документи і матеріали про відведення земельних ділянок;

♦ матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (поновлення) і визначення меж земельних ділянок та меж населеного пункту;

♦ матеріали і обстеження бюро технічної інвентаризації (БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивідуальної забудови;

♦ інформація про землекористувачів та землевласників;

♦ матеріали про підприємства та організації, що мають у своєму складі шкідливі або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів;

♦ матеріали та документа, що мають кадастровий зміст (реєстри, таблиці тощо) в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо;

♦ затверджена містобудівна та проектна документація (в тому числі для індивідуальних забудовників).

На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель, яке передбачає такі етапи робіт:

♦ структуризація території населеного пункту на мікрорайони, квартали, розбивочні масиви та їх кодування;

♦ встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт;

♦ формування землевпорядної документації на окремий квартал, розбивочний масив, мікрорайон;

♦ обстеження пунктів геодезичної мережі;

♦ обстеження існуючих меж кварталу, масиву, мікрорайону;

♦ обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань;

♦ складання акта встановлення та погодження меж населеного пункту і землекористувань;

♦ складання експлікації земель по кварталах, розбивочних масивах, мікрорайонах і в цілому по населеному пункту.

В залежності від площі населеного пункту вибирається загальна схема інвентаризації, яка повинна врахувати наявний територіальний розподіл та особливості території населеного пункту.

Села, в залежності від їх площі та структури, можуть не мати квартальної розбивки. У ролі облікової кадастрової одиниці виступає конкретне землеволодіння або землекористування, а в ролі кадастрової одиниці може виступати мікрорайон, квартал або інший компактний масив, обмежений існуючою забудовою, лініями відводу землі та червоними лініями (де можливо), або природними межами (наприклад, міський парк, промислова зона, масив земель сільськогосподарського призначення тощо). Система кварталів або масивів об’єднується в райони. Кодування кварталів, масивів, землеволодінь та землекористувань виконується відповідно до Вказівок щодо ведення реєстраційної (поземельної) книги.

На підставі аналізу наявних планово-картографічних матеріалів створюється робочий інвентаризаційний план та готується рішення стосовно подальшого проведення робіт, яке приймається виконавчими комітетами міських, селищних та сільських рад.

При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в такому порядку:

♦ на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту;

♦ схематично наносяться межі землекористування всередині кожного кварталу (масиву).

Основним фактором, що визначає усі параметри земельно-кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об’єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:

♦ у містах республіканського і обласного підпорядкування - 1кв.м (0,0001 га);

♦ для ділянок садово-городніх товариств - 2,5 кв.м (0,00025 га);

♦ у містах районного підпорядкування і селищах - 15 кв.м (0,0015 га);

♦ у селах - 100 кв.м (0,010 га).

На основі вищевикладеного рекомендуються такі масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):

♦ у містах республіканського і обласного підпорядкування - не дрібніше 1:500;

♦ у містах районного підпорядкування і селищах - не дрібніше 1:1000;

♦ у селах - 1:2000.

Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обґрунтування і межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної сітки не повинна перевищувати:

♦ у містах республіканського і обласного підпорядкування - 10 см;

♦ у містах районного підпорядкування, в селищах - 20 см;

♦ у селах - 40 см. Помилка взаємного розташування суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабї плану.

Виробничий етап виконується підрядчиком і включає:

♦ складання списку власників землі (землекористувачів);

♦ польове обстеження об’єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань.

Під час виконання робіт цього етапу необхідно керуватись такими принципами:

♦ основою для створення робочого інвентаризаційного плану повинен бути планово-картографічний матеріал не дрібніше масштабу 1:2000, а в містах обласного (районного) підпорядкування - масштабу 1:500;

♦ відображення підземних споруд та рельєфу на вихідному матеріалі не обов’язкове;

♦ граничні похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової опори не повинні перебільшувати: у містах республіканського і обласного підпорядкування -0,1 м; у містах районного підпорядкування і селищах -0,2 м; у селах - 0,4 м.

Роботи виробничого етапу в межах кварталу (масиву) починаються із складання списку всіх землекористувачів (власників землі). Від кожного землекористувача (власника землі) отримується інформація про фактичне користування земельною ділянкою, а також нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право користування землею, право власності на землю. Відомості про землекористувачів (власників землі) групуються в переліку визначеного зразка. Складається акт обстеження наявності та стану межових знаків, що закріплюють межі населеного пункту.

Польове обстеження включає у свій склад пошук, виявлення та розпізнавання поворотних точок і ліній меж землекористувань. При цьому можливе візуальне та інструментальне обстеження, опитування землекористувачів (власників землі).

Поновлення втрачених знаків проводиться шляхом їх винесення в натуру від пунктів геодезичної мережі або при наявності доброякісних матеріалів за промірами, на основі наявних матеріалів та документів.

Під час проведення польових обстежень проводиться тимчасове закріплення поворотних точок меж землекористувань, ведеться обрис земельної ділянки.

Подальше виконання робіт може здійснюватись за такими варіантами:

♦ у разі наявності плану масштабу не дрібніше 1:2000 тимчасово закріплені поворотні точки межі за допомогою промірів прив’язуються до пунктів полігонометрії (в обов’язковому порядку) і до характерних точок місцевості. За цими даними поворотні точки межі наносяться на план;

♦ у разі необхідності коригування плану в районі робіт прокладається теодолітний хід, який прив’язується до точок геодезичної мережі або планової опори. 3 точок цього ходу проводиться дозйомка необхідних елементів ситуації і виявлення поворотних точок меж землекористувань. За цими даними точки меж та елементи ситуації наносяться на робочий інвентаризаційний план;

♦ у разі наявності матеріалів аерофотозйомки поворотні точки меж землекористувань наносяться на робочий інвентаризаційний план безпосередньо по їх віддешифрованому зображенню.

У разі відсутності спільних контурних точок на аерофотознімку та інвентаризаційному плані, по яких можна точно нанести на інвентаризаційний план точки поворотів меж, визначається масштаб аерофотознімка в районі землекористування і відповідно до визначеного масштабу та вимірів на аерофотознімку наноситься на інвентаризаційний план точки поворотів.

В усіх випадках необхідне обов’язкове координування меж, кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Усі геодезичні роботи по земельно-кадастровій інвентаризації земель виконуються відповідно до інструкції щодо топографічної зйомки в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (1982 р.) та згідно з вимогами Будівельних норм і правил - БНШ 1.02.07-87 “Инженерные изыскания для строительства”.

Після закінчення натурних топографо-геодезичних робіт та землевпорядних робіт виконуються камеральні роботи. Це роботи щодо опрацювання результатів натурних топографо-геодезичних робіт, куди входить вирахування площ усіх землекористувань у встановлених межах, а також формування документації. Виконує їх підрядчик.

У випадках відсутності чітких меж землекористувань, на підставі матеріалів польових обстежень і зібраних документів, у межах кожного кварталу (масиву), здійснюється встановлення (поновлення) меж землекористувань в натурі, які закріплюються межовими знаками та за допомогою промірів прив’язуються до чітких контурів, складаються картки-кроки і акт закладки межових знаків. В акті, у разі неузгодженості меж земельних ділянок з суміжними землекористувачами, вказують шляхи вирішення спірних питань.

У складі документації щодо інвентаризації земель землекористувачам (власникам землі) визначаються (фіксуються) обмеження щодо використання земельних ділянок, якщо такі передбачені законодавством, державними будівельними, санітарними, природоохоронними або іншими нормами.

Характер і конкретний зміст різних обмежень наведено у відповідних законодавчих і нормативних актах.

Графічний матеріал (складова частина документації) засвідчується виконавцем (підрядчиком) та власниками землі або землекористувачами.