4. Виникнення та припинення права лісового землекористування

Виникнення та припинення права лісового землекористування регулюється Земельним кодексом України та Лісовим кодексом України.

Згідно з вимогами Земельного кодексу України громадянам і юридичним особам можуть безоплатно передаватись у власність замкнуті земельні ділянки лісового фонду із земель права державної і комунальної власності у складі угідь селянських (фермерських) та інших господарств.

Громадяни і юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки для заліснення із земель іншого призначення з деградованими і малопродуктивними угіддями.

Земельні ділянки лісового фонду із земель права державної і комунальної власності надаються у постійне користування спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, а також в оренду іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів та для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Постійне користування земельними ділянками лісового фонду припиняється у випадках і порядку, передбачених Земельним кодексом України.

Припинення права тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду регулюються ст. 22 Лісового кодексу України.

Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду припиняється у разі:

♦ добровільної відмови від користування земельними ділянками лісового фонду;

♦ закінчення строку, на який було надано право користування земельними ділянками лісового фонду;

♦ припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду;

♦ невикористання у встановлені строки лісових ресурсів, порушення правил користування земельними ділянками лісового фонду або використання їх не за призначенням;

♦ користування земельними ділянками лісового фонду та спеціального використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища на наданих для користування земельних ділянках лісового фонду та за їх межами;

♦ систематичне невнесення у встановлені строки плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду;

♦ вилучення у встановленому порядку наданої земельної ділянки лісового фонду.

Припинення права тимчасового користування земельною ділянкою лісового фонду провадиться Радою, яка ЇЇ надавала, а у випадках незгоди тимчасових лісокористувачів, - у судовому порядку.

Законодавчими актами можуть бути передбачені й інші випадки припинення права тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду.

5. Правове регулювання відтворення та охорони земель лісового фонду

Основною метою відтворення земель лісового фонду являється своєчасне відтворення лісів на непокритих лісом землях, покращання породного складу лісів, підвищення продуктивності лісів і забезпечення раціонального використання земель лісового фонду. Лісорозведення представляв собою створення лісів на нелісових землях, скорочення непродуктивних земель лісового фонду, створення захисних насаджень на землях, що не входять в лісовий фонд.

Використання земельних ділянок лісового фонду, ведення лісового господарства повинні забезпечувати підвищення продуктивності лісів. Воно здійснюється шляхом застосування системи науково обґрунтованих рубок, відтворення лісів, поліпшення їх природного стану, створення і ефективного використання постійної лісонасіннєвої бази на селекційно-генетичній основі, гідролісомеліорації, догляду за лісами і проведення інших лісогосподарських робіт. Заходи щодо підвищення продуктивності лісів здійснюються лісокористувачами і лісгоспами України.

На лісокористувачів покладені такі зобов’язання: здійснювати догляд за лісами, проводити роботу по селекції, лісовому насінництву і сортовипробовуванню цінних деревних порід, підвищенню родючості ґрунтів, попередженню водної і вітрової ерозії ґрунтів, заболочення, засолення та інших процесів, що погіршують стан земель; здійснювати рубки проміжного користування, якщо нема іншого виконавця цих рубок; вживати заходів щодо ефективного відтворення лісів, створення нових лісів та проведення гідромеліорації надмірного зволоження земель; будувати дороги лісогосподарського призначення; надавати лісокористувачам допомогу у виборі відтворення лісів, забезпечувати посівним і посадковим матеріалами.

Обов’язок проведення лісовідтворювальних заходів на вирубках лежить на лісокористувачах. Крім того, вони зобов’язані дотримуватись вимог щодо збереження оптимальних умов для відтворення лісів. Особливо важливо, що лісокористувачі зобов’язані використовувати техніку і технології, відносно яких проведена державна екологічна експертиза і які забезпечують надійне збереження і відтворення лісів.

Як передбачає Земельний кодекс України, охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення.

Система раціонального використання земель повинна мати природоохоронний, ресурсозберігаючий, відтворювальний характер і передбачати збереження ґрунтів, обмеження негативного впливу на них, а також на рослинний і тваринний світ, геологічні породи, водні джерела та інші компоненти навколишнього середовища.

3 метою належної охорони та захисту земель лісового фонду ст. 98 Лісового кодексу України передбачає дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову та кримінальну відповідальність за порушення правил використання земель лісового фонду, зокрема за:

♦ розкорчовування земельних ділянок лісового фонду і використання їх для спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів тощо, без належного дозволу;

♦ порушення строків повернення земельних ділянок лісового фонду, що перебувають у тимчасовому користуванні або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

♦ пошкодження сіножатей, пасовищ і ріллі на земельних ділянках лісового фонду;

♦ знищення або пошкодження лісоосушувальних каналів, дренажних систем і доріг на земельних ділянках лісового фонду, а також полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць, каналів.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.

Лісове законодавство передбачає спеціальні вимоги, що стосуються лісокористувачів, щодо розроблення і затвердження за згодою лікористувачів планів протипожежних заходів та їх реалізації. Громадяни та юридичні особи в місцях проведення на території лісового фонду робіт, культурно-масових та інших заходів зобов’язані мати засоби пожежегасіння і утримувати ці засоби в пожежно небезпечний період в готовності, яка забезпечує їх негайне використання.

Для забезпечення захисту лісів від шкідників і хвороб лісокористувачі зобов’язані проводити роботи способами і з дотриманням технологій, які забезпечують покращання санітарного стану лісів.