- •23.Боротьба за державний статус української мови на сучасному етапі.
- •24. Світове значення візантійської культурної спадщини та її вплив на розвиток української культури.
- •25.Особливості р-ку художньої культури України в 17 ст.
- •26. Пріоритетні напрямки р-ку укр.. Малярства 2-ї пол.. Хіх ст.
- •28. Заснування та д-ть братських шкіл в Україні в кінці 16-17 ст.
- •29. Кобзарство та його вплив на формування національної свідомості українського народу.
- •30. Пріоритетні напрямки р-ку освіти та наукових знань в Україні в 2-й пол.. Хіх ст..
- •31. Діяльність Острозької греко-слов’яно-латинської колегії.
- •32. Репресивні заходи царського уряду щодо укр.. Культури в 2-й половині хіх ст..
- •33.Літературна течія бароко та її прояви в Україні(2-га пол. 17-18ст.)
- •34. Напрямки дисидентського руху в Україні в другій половині 60-х – 80-х рр..
- •35. Загальні риси епохи Просвітительства в Європі та в Україні (друга половина 17-18ст.)
- •36. Діяльність товариства «Просвіта» в Україні.
- •37. Хрущовська «відлига» і зрущення в розвитку укр. Культури.
- •39. Розвиток давньоруського права.
- •39. Світове значення античної культури. В чому вбачаються зв’язки античної та української культури.
- •40. Культурно-просвітницька діяльність братств в Україні.
- •43.1(Коротко)
- •43.2 (Розширено)
- •46.І.Котляревський в культурі України.
- •47.Культурно-освітня політика Центральної Ради.
- •48.Культурно- просвітницька діяльність п.Могили.
- •49. Політика радянського керівництва у галузі культури у повоєнний період (1940-60 рр.)
- •50. Український портретний живопис 18ст.
- •51. Культура національних меншин в Україні на сучасному етапі.
- •52. Культура дохристиянської Русі.
- •53. Проблеми та перспективи розвитку української культури на сучасному етапі.
- •54. Іконопис Київської Русі.
- •55.Розвиток філософської думки. Г.Сковорода.
- •56. Своєрідність українського бароко в загальноєвропейському контексті.
- •57. Особливості розвитку української культури на західноукраїнських землях в 20-30рр. 20ст.
- •58.Стан освіти на українських землях у 19ст.
- •59.Діяльність х.Алчевської у поширенні освіти на українських землях.
- •60. Діяльність недільних шкіл в Україні.
- •61. Роль п. Сагайдачного та б. Хмельницького у розвитку культури України.
- •62.Пріорітетні напрямки розвитку освіти та наукових знань в Укр. В другій половині 19 ст.
- •63.Роль Грушевського у розвитку української науки Київського та Львівського університетів.
- •64. Пріоритетні напрямки р-ку укр. Музики, театру та кіно України у 60-80-х роках хх ст..
- •65.Розвиток Трипільської культури,її походження,етапи розвитку,та значення.
- •66.Створення та діяльність Української Академії Наук.
- •67. Культурне життя української діаспори.
- •68. Посилення ідеологічного наступу проти українсьої культури у 30-х рр. XX ст. «Розстріляне відродження».
- •69. Інституалізація української науки в кінці XIX - на початку XX ст.
- •70. «Ждановщина» та її вплив на розвиток української культури.
- •71. Особливості культурного життя в Україні у період посилення консервативних тенденцій у 60-80-х роках XX ст.
- •72. Козацькі літописи як важливе джерело української історії і культури.
- •73. Особливості розвитку української культури на західноукраїнських землях у 20-30-х рр. XX ст.
- •74. Проблеми сучасної культурної ситуації в Україні.
65.Розвиток Трипільської культури,її походження,етапи розвитку,та значення.
Трипільська культура— археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви тоді села Трипілля на Київщині .
Історія відкриття
Культура носила назву “Кукутень” за назвою села в Румунії, де були знайдені перші артефакти, пов’язані з цією культурою. В 1884 році румунський науковець Теодор Бурада під час проведення розкопок знайшов елементи глиняного посуду та теракотові фігурки неподалік села Кукутень. Після того, як вчені ознайомилися з його знахідкою, було вирішено продовжувати розкопки, які розпочалися на цьому місці навесні 1885 року.
Дослідження пам'яток, пізніше віднесених до трипільської культури, мали місце в Галичині в 70-ті роки ХІХ ст. біля с. Кишилівці, Більче-Золоте та ін. Археолог Вікентій Хвойка відкрив перше трипільське поселення на території України. Хвойка презентував свої знахідки в серпні 1899 року на ХІ археологічному з'їзді в Києві . Офіційним роком відкриття Трипільської культури в Україні вважається 1893 - рік початку розкопок на вул. Кирилівській у м. Києві. В 1896-1897 роках кілька поселень з матеріалами, подібними до київських знахідок, Хвойкою, були знайдені в околицях містечка Трипілля Київського повіту.
Періодизація.Пам'ятки її дослідники поділяють на етапи:
Ранній етап
У другій половині VI тисячоліття та у першій половині V тисячоліття до н. е. племена трипільської культури розселювалися в басейні Дністра і Південного Бугу, де дослідники виявили багато ранньотрипільських поселень. Житла будували у вигляді заглиблених землянок або напівземлянок, а також переважно на земні,підлогу і вогнище або печі з припічком зміцнювали глиною; стіни споруджували з дерева або плоту, обмазаного глиною.
Основою господарства за цього періоду було хліборобство і скотарство, полювання, рибальство і збиральництво також мали важливе значення. Сіяли пшеницю, ячмінь, горох. Землю обробляли з допомогою мотик, зроблених з рогу оленя, каменю або з кістки та з палиць-копалок з загостреними кінцями. Урожай збирали з допомогою серпів з кремінними вкладнями. Зерно розтирали кам'яними зернотерками. Жінка ліпила посуд, виробляла пряжу, одяг тощо і відігравала в суспільному житті значну роль. Чоловіки полювали, стерегли худобу, виробляли знаряддя з кременю, кісток та каменю. У тваринництві перше місце належало великій рогатій худобі, на другому були свині, вівці, кози. Значного розвитку досягли гончарні вироби. Глиняний посуд різноманітної форми ліпили руками.
Середній етап
Археологічні знахідки часів трипільської культури на території Бессарабії
На середньому етапі розвитку племена трипільської культури розселилися в районі сточищ Верхнього і Середнього Дністра, Прута, Серета, Південного Побужжя та Правобережжя Дніпра. Поселення цього періоду значно більші за розміром і розташовані на підвищених плато біля річок та струмків. Наземні житла в них будувалися по колу або овалом. Житла мали форму видовженого прямокутника й будувалися на фундаменті з розколотого дерева. Плетені дерев'яні стіни на стовпах і перегородки всередині житла обмазували глиною. З глини робили ритуальні жертовники в житлах, круглі або у формі хреста.. Скотарство також було розвинене більше, ніж раніше, але полювання далі мало допоміжне значення. Знаряддя праці вироблялося з кременю, каменю та кісток тварин, мотики для обробки землі з рогу оленя.. Рівня ремесла досягло гончарство.. Посуд різних форм ліплено руками, можливе застосування повільного гончарного кола. тварин, модельки жител. Суспільний лад племен Т. к. за цього періоду лишався далі матріархально-родовим. До сер. доби Т. к. відносять поселення, що їх виявив В. Хвойка б. с. Трипілля, Верем'я, Щербанівка та ін
Пізній етап
За пізнього періоду трипільської культури значно розширилася територія, заселена трипільцями. Значно зросло значення скотарства. Скотарство напівкочового характеру складалося переважно з дрібної рогатої худоби. За цього періоду, на думку деяких фахівців, складається патріархальний лад. Під впливом контактів із племенами інших культур, зникає багато рис, характеристичних для трипільської культури попереднього часу. Змінюється характер житлобудівництва, з'являється новий тип посуду,. З'являється новий тип поховання в ямах з насипом і витворюється обряд поховання, подібний до обряду сусідніх патріархальних племен ямної культури.