- •1.Філософія як форма духовної культури та основа людського світорозуміння
- •2. Єдність філософії та інших форм духовної культури людства
- •3. Філософія як наука. Її виникнення та взаємозв’язок з іншими науками.
- •4.Предмет філософії як науки. Його історичний розвиток.
- •5. Структура філософського знання
- •6.Головне питання філософії та його роль в формуванні філософських течій. Дві сторони основного питання філософії (онтологічне та гносеологічне)
- •7.Матеріалізм та ідеалізм як головні філософські течії. Форми існування матеріалізму та ідеалізму
- •8.Діалектика і метафізика як методи створення філософської картини світу, їх сутність і роль у філософському пізнанні.
- •9.Основні функції філософії в життєдіяльності суспільства і людини
- •10.Філософія Давньої Індії: її основні течії та ідеї
- •11. Філософські течії Давнього Китаю
- •12. «Матеріалістичні» течії у філософії Давньої Греції
- •13. «Ідеалістичні» течії в філософії Давньої Греції
- •14. Людинознавчі напрями у філософії Давньої Греції
- •15.Філософія періоду еллінізму
- •16.Філософія Давнього Риму
- •17.Основні філософські течії доби Середньовіччя
- •18.Сутність філософської суперечки між номіналізмом та реалізмом
- •19.Особливості та основні напрямки філософії доби Відродження
- •20.Антропоцентризм та натурфілософія епохи Відродження
- •21.Раціоналізм як напрямок філософії Нового часу
- •22.Емпіризм як напрямок філософії Нового часу
- •23.Суб’єктивний «ідеалізм» Дж.Берклі та д.Юма
- •24. «Монадологія» г.Лейбница
- •25.Основні філософські ідеї Німецької класичної філософії
- •26.Особливості та основні напрямки некласичної філософії
- •27. «Філософія життя» як напрям сучасної філософії
- •28.Позитивізм: сутність, принципи та основні етапи розвитку
- •29. Фрейдизм та психоаналіз
- •30.Екзистенціалізм як людинознавчий напрям сучасної філософії
- •31.Постмодернізм як сучасний етап розвитку філософії
- •32.Філософські ідеї в культурі Київської Русі та філософська думка 14-16 ст.
- •33.Філософія Києво-Могилянської академії
- •34.Філософська система г.С. Сковороди
- •35.Українська філософія 19-20 ст.
- •36.Категорія буття. Вчення про буття як вихідна основа філософського знання.
- •37.Проблема пошуків субстанції буття. Категорії матерії та духу як основні варіанти з’ясування субстанції буття
- •38. Рух і розвиток як атрибути Всесвіту. Основні форми та типи руху й розвитку
- •39.Простір і час як атрибути Всесвіту. Основні теоретичні погляди на сутність простору й часу
- •40. Людина як предмет філософії. Поняття «людина», «біологічний індивід», «індивідуальність». Поняття сутності людини.
- •41. Проблема походження людини. Поняття антропосоціогенезу. Соціалізація та окультурювання як становлення людини сучасного типу
- •42. Передумови виникнення свідомості
- •43. Свідомість як атрибут людини. Філософське розуміння сутності, структури та функцій свідомості
- •44. Позасвідомі форми регуляції життєдіяльності людини. Безсвідоме, підсвідоме, і над свідоме як складові у структурі позасвідомого
- •45. Мислення як атрибут людини. Сутність мислення. Його основні рівні та форми мислення
- •46. Мова як атрибут людини. Філософське поняття мови. Види мов у природі, техніці, людській діяльності
- •48.Сенс життя і ставлення до смерті.
- •49. Сутність і структура процесу пізнання.
- •50. Чуттєве та раціональне пізнання як основні рівні пізнавальної діяльності людини. Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
- •51. Емпіричне та теоретичне як основні історичні ступені процесу пізнання. Основні форми емпіричного та теоретичного пізнання.
- •52. Істина і заблудження як результати пізнання. Розмаїття критеріїв істинності знання.
- •53.Основні форми та методи наукового пізнання.
- •54.Поняття практики. Практика як критерій істини.
- •55. Діалектика – вчення про загальні зв'язки і розвиток. Альтернативні концепції розвитку.
- •56.Основні принципи філософської методології.
- •57. Основні закони діалектики
- •58.Особливості існування системи філософсько-методолгічних категорій.
- •59.Предмет соціальної філософії та історичні особливості її розвитку.
- •60.Системний характер суспільства. Суспільство як складна нелінійна система.
- •61.Основні теоретичні концепції з’ясування сутності суспільства.
- •62. Поняття «суспільне виробництво». Структура суспільного виробництва.
- •64. Матеріальне виробництво в структурі суспільного виробництва.
- •65. Поняття «спосіб матеріального виробництва». Структура способу матеріального виробництва.
- •67.Духовна життєдіяльність суспільства. Структура духовної життєдіяльності суспільства.
- •68.Поняття суспільної свідомісті: рівні та форми.
- •69. Глобальні проблеми сучасності і їхнє філософське осмислення.
50. Чуттєве та раціональне пізнання як основні рівні пізнавальної діяльності людини. Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
В процесі пізнання виокремлюють дві взаємопов’язані ступені: чуттєве і раціональне пізнання. Чуттєве пізнання є визначальним. Воно здійснюється за допомогою органів чуття – зору, слуху, нюху, дотику, смаку.
Форми чуттєвого відображення
Вихідною формою чуттєвого відображення є відчуття, з допомогою якого в пізнанні відображаються окремі властивості чи ознаки предметів та явищ світу. Сьогодні можна сказати, що відчуття виникає з результаті взаємодії з різними об'єктами, що пов'язано з переробкою інформації, нервовою системою і корою головного мозку. Таким чином в процесі пізнання людина не одержує інформацію про властивості об'єкта в головному вигляді. Відчуття предметів та явищ світу визначається рівнем суспільно-історичної практики, а значить практичним досвідом, характером знань людини.
Інакше кажучи, відчуття являє собою взаємозв'язок об'єктивного та суб'єктивного і тому завжди виступає суб'єктивним образом об'єктивного світу.
Сприйняття - більш складна форма чуттєвого відображення. З допомогою сприйняття людина відображує комплекс властивостей, або предмет як цілісність.
Уявлення - це відтворення в голові людини образу раніше сприйнятого предмету або явища. В процесі формування уявлень можуть поєднуватися елементами фантазії. З допомогою уявлень людина має можливість накопичувати якусь інформацію, здійснювати її переробку в процесі чуттєво-образного мислення.
Для чуттєвого пізнання характерне відображення дійсності в наочній формі, наявність безпосереднього зв’язку людини з навколишнім світом.
Виходом за межі чуттєвого сприйняття є раціональне сприйняття.
Форми раціонального відображення:
Раціональне відображення пов'язане з діяльністю мислення, яке постікає з допомогою таких форм як поняття, судження та умовиводів. Мислення людей називають абстрактним. Це пов'язано з тим, то з допомогою мислення можна відобразити предмет і його властивості і навіть мислити їх (властивості) окремо від носія. Більше того в мисленні можна відобразити такі зв'язки міх предметами, які ніколи не можна відобразити з допомогою відчуттів. Наприклад, зрозуміти, що таке позначає вираз Е= mc2 можна тільки з допомогою таких абстракцій як "енергія", "маса", "швидкість світла в квадраті" та інше.
Тому у відчуттях відтворюється предмет у всьому різноманітті чуттєвих образів, а з численні відображаються невидимі зв'язки, риси предметів, їх сутність, закони руху та розвитку.
Поняття - це форма абстрактного мислення, в якій в безпосередній єдності відображається найбільш загальні, суттєві ознаки предметів. Так, наприклад, поняття "столиця", "менеджмент", "свідомість" і т.д. фіксують тільки ті ознаки, які присутні, скажімо біологічному виду, спільність морфологічних, фізіологічних, генетичних та інших рис. Поняття завжди виступають у формі слова - це їх засіб виразу. Слово - це матеріальна оболонка думки.
Судження - це форма думки, в якій щось стверджується або заперечується.
Умовисновок - це форма думки, в якій із двох, або декількох суджень виводіться нове судження. В умовиводах, вивід нового знання здійснюється не шляхом звернення до чуттєвого досвіду, а шляхом логічного висновку із суджень, істинність яких встановлена раніше. Тому раціональне відображення є опосередкованим, а чуттєве - безпосереднім.
Раціональне і чуттєве пізнання лише у єдності можуть дати адекватну картину дійсності.