72. Валютний ринок: суть, об’єкти, суб’єкти та операції, які здійснюються на ньому.

Валютний ринок – це система економічних і правових відносин між споживачами, продавцями валюти та державою з приводу купівлі-продажу іноземних валют, банківських металів, платіжних документів та цінних паперів в іноземних валютах, а також здійснення кредитно-депозитних та інших операцій з валютою.

До валютного ринку як системи входить підсистема валютного механізму і валютних відносин. Під першою розуміють правові норми та інститути, що репрезентують ці норми на національному та міжнародному рівнях. До другої належать щоденні зв’язки, в які вступають фізичні та юридичні особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та інших грошових операцій, що спрямовані на придбання або продаж іноземної валюти.

Підґрунтям для проведення валютних операцій на валют­них ринках є насамперед міжнародна торгівля та пов'язані з нею послуги, а також міжнародний рух капіталів у різних формах (наприклад, туризм).

Розрізняють регіональні і національні валютні ринки. На регіональних валютних ринках здійснюються операції з певним колом конвертованих валют. Сьогодні існують такі регіональні ринки: Європейський — із центрами в Лондоні, Цюріху, Франкфурті; Азіатський — із центрами в Токіо, Гонкон­гу, Сінгапурі; Американський — із центрами в Нью-Йорку, Чика­го; Лос-Анджелесі.

Суб’єктами валютного ринку є: центральні банки, комерційні банки, господарюючі суб’єкти (фірми), які здійснюють зовнішню торгівлю або капіталов­кладення за кордоном, приватні (фізичні) особи, що їздять за кордон, здійснюють перекази валют, купують валюту з метою нагромадження (заощадження) та здійснюють інші неторговельні угоди. „Зведенням” покупців та продавців валюти займаються брокерські контори, які мають потрібну інформацію, пропону­ють консультаційні послуги і прогнозні оцінки. Послугами бро­керських контор користуються комерційні банки, фірми, орієнтовані на зовнішній ринок, приватні особи. Ще одним учасником є валютна біржа – організаційно-оформлений регулярний валютний ринок, на якому відбувається торгівля валютою на основі попиту і пропозиції. Крім того, на валютному ринку діють також інвестиційні банківські фірми, страхові та інвестиційні компанії, пенсійні фонди.

За суб’єктами валют­ний ринок поділяється на міжбанківський, клієнтський та біржовий ринки.

Об’єктом валютного ринку є валюта. Валюта – це грошова одиниця, що використовується для вимірювання вартості товарів та послуг. Валюта України – це грошові знаки, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, кошти на рахунках, а також у внесках у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.

Основними інструментами валютного ринку є банківські перекази, акцепти, акредитиви, інкасо, чеки, векселі, депозитні сертифікати, ф’ючерсні та форвардні контракти, валютні опціони та свопи.

Фінансовими послугами на валютному ринку є:

1. конверсійні (обмінні) операції з валютою (касова угода або угода, виконана на споті – обмінна операція, розрахунок за якою здійснюється протягом 2-х робочих днів за поточним ринковим курсом; операції на умовах “тод” – поставка валюти відбувається сьогодні; на умовах “том” – поставка валюти здійснюється наступного робочого дня);

2. клієнтські депозитно-кредитні операції комерційних банків у іноземній валюті, у тому числі, операції з обслуговування власників кредитних карток (у іноземній валюті);

3. встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками, іншими фінансовими інститутами (міжбанківські кредити в іноземній валюті);

4. залучення і розміщення банківськими установами валютних резервів;

5. операції з чеками та іншими цінними паперами (векселями, депозитними сертифікатами) в іноземній валюті;

6. інвестиції в цінні папери в іноземній валюті;

7. проведення розрахунків в іноземній валюті з обслуговування ЗЕД – міжнародні розрахунки за допомогою інкасо, акредитивів, розрахунки за допомогою відкритих рахунків;

8. здійснення неторговельних угод (перекази, виплата пенсій, аліментів, обслуговування туристів).

Валютний ринок виконує такі функції:

1. обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг та капіталу;

2. формування валютного курсу під впливом попиту та про­позиції, а також його регулювання;

3. управління і диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держави;

4. страхування валютних ризиків (хеджування);

5. отримання прибутку учасниками валютного ринку у ви­гляді різниці курсів валют;

6. реалізація валютної політики, що ґрунтується на держав­ному регулюванні національної економіки та проведення по­годженої політики в межах світового господарства.