- •1. Фінанси як наукова дисципліна. Мета, завдання, предмет дисципліни, зв'язок з іншими дисциплінами.
- •2. Передумови виникнення фінансів. Особливості, характерні риси фінансів на певних етапах розвитку суспільства.
- •3. Соціально-економічна суть фінансів, суспільне призначення, суб’єкти, об’єкти фінансів.
- •4. Характеристика фінансів як економічної, вартісної, розподільної та історичної категорії. Функції фінансів.
- •5. Фінансові категорії як форма наукового пізнання сутності фінансових відносин. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями.
- •6. Суть, склад та структура фінансових ресурсів.
- •7. Суть та форми фінансового забезпечення.
- •7. Фінансова політика держави: сутність, завдання та основні напрямки її здійснення.
- •8. Характеристика складових фінансової політики (бюджетна, податкова, грошово-кредитна, валютна, інвестиційна, страхова, амортизаційна, митна політики, політика щодо управління фінансами).
- •10. Управління фінансами як основний напрямок державної політики.
- •11. Сутність та складові фінансового механізму.
- •1. Фінансове забезпечення здійснюється в таких формах:
- •13. Сутність, методи, принципи та основні аспекти здійснення фінансового планування.
- •Етапи і методи фінансового планування
- •13. Суть, необхідність та механізм здійснення фінансового контролю. Характеристика органів фінансового контролю.
- •14. Фінансовий аудит як складова фінансового контролю.
- •15. Фінансова система, її сфери та ланки.
- •16. Організаційна структура фінансової системи.
- •17. Суть державних фінансів як сфери централізованих фінансів суспільства, їх ланки.
- •18. Характеристика органів, які функціонують у сфері бюджету держави, контрольно-регулюючих органів, фінансових інститутів, які працюють на фінансовому ринку, органів управління цільовими фондами.
- •20. Зміст фінансів підприємств, функції, принципи організації.
- •21. Фінансові ресурси підприємств, методи їх формування та напрями використання.
- •Класифікація фінансових ресурсів підприємства
- •V. За формою реалізації:
- •22. Грошові надходження підприємств, їх склад, економічна характеристика
- •22. Основні засоби підприємства, їх склад. Джерела фінансування основних засобів.
- •24. Оборотні кошти підприємства, їх значення та структура. Суть оборотних виробничих фондів та фондів обігу. Джерела фінансування оборотних коштів.
- •25. Характеристика прибутку підприємств. Особливості розподілу валового і чистого прибутку. Значення прибутку підприємств, основні шляхи забезпечення його зростання.
- •26. Поняття фінансового стану підприємства, методи його оцінки.
- •27. Фізичний і моральний знос, амортизація основних засобів.
- •28. Суть, обєктивна необхідність, функції, класифікація податків.
- •Класифікація податків
- •Загальнодержавні податки та збори
- •Місцеві податки та збори
- •29. Податкова система: поняття, структурна побудова, принципи функціонування.
- •Податкова система України ґрунтується на таких принципах:
- •30. Характеристика податкової системи України.
- •31. Сутність, призначення, коротка характеристика окремих загальнодержавних податків. Податок на прибуток підприємств (розділ 3 пку)
- •Податок на доходи фізичних осіб
- •Акцизний податок мито
- •32. Суть, принципи та необхідність податкової політики.
- •33. Організаційна структура, функції Державної податкової служби України.
- •34. Еволюція податкової системи України.
- •35. Сутність, призначення та роль державного бюджету.
- •36. Бюджет як економічна та юридична категорії, функції бюджету.
- •37. Характеристика бюджетної політики.
- •37. Характеристика бюджетного устрію та бюджетної система.
- •39. Поняття та основні елементи бюджетного процесу.
- •39. Порядок складання, розгляду і затвердження проекту державного бюджету.
- •41. Поняття і загальна характеристика касового виконання дохідної та видаткової частини бюджету.
- •42. Економічна суть та значення державного кредиту.
- •43. Види державного кредиту, внутрішній та зовнішній кредити.
- •44. Форми внутрішнього державного кредиту
- •45. Форми зовнішнього державного кредиту.
- •46. Поняття державного боргу.
- •47. Види державного боргу та стан державного боргу України.
- •48. Управління державним боргом.
- •49. Сутність місцевих фінансів, їх роль у здійсненні політики зміцнення самостійності регіонів.
- •50. Поняття та склад фінансових ресурсів місцевого самоврядування.
- •51. Місцеві бюджети, порядок їх складання та затвердження в Україні.
- •52. Поняття доходів місцевих бюджетів.
- •53. Характеристика видатків місцевих бюджетів, напрями витрачання фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування.
- •54. Позабюджетні кошти, інші фонди місцевих органів самоврядування.
- •55. Місцеві фінанси у фінансовій системі України.
- •56. Поняття, роль, класифікація державних цільових фондів.
- •Класифікація:
- •57. Сутність, значення, принципи соціального страхування населення України. Історія виникнення соціального забезпечення в Україні та світі
- •Німеччина
- •Велика Британія
- •Україна
- •58. Пенсійне забезпечення, сутність та особливості.
- •Пенсійна реформа: соціально-економічні передумови, основні засади та перспективи
- •59. Сутність та значення соціального страхування у разі тимчасової втрати працездатності.
- •60. Сутність та значення соціального страхування від нещасного випадку.
- •61. Роль системи соціального захисту на випадок безробіття в розв’язанні соціально-економічних проблем в Україні.
- •Фонд соціального страхування на випадок безробіття
- •62. Недержавне пенсійне забезпечення.
- •63. Суть, роль та економічна необхідність страхування.
- •64. Особливості фінансових відносин у сфері страхування.
- •65. Класифікація страхування, принципи обов`язкового та добровільного страхування.
- •66. Характеристика страхування майна, кредитних і фінансових ризиків.
- •67. Суть та необхідність перестрахування.
- •Види перестрахування:
- •68. Поняття, учасники та організаційна структура страхового ринку.
- •69. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку в Україні.
- •70. Суть, класифікація та роль фінансового ринку у мобілізації та розподілі фінансових ресурсів.
- •71. Ринок грошей, ринок позичкового капіталу, їх суть, суб’єкти, об’єкти (інструменти), функції, значення функціонування в економіці.
- •72. Валютний ринок: суть, об’єкти, суб’єкти та операції, які здійснюються на ньому.
- •73. Ринок цінних паперів: основні суб’єкти та об’єкти, операції, які здійснюються на ньому. Значення ринку цінних паперів у розвитку економіки та її функціонуванні.
- •74. Цінні папери, їх сутність та види.
- •75. Суть та особливості діяльності фондової біржі, органи управління та учасники біржі.
- •76. Особливості, порядок допуску цінних паперів до обігу на фондовій біржі. Учасники, місце та порядок ведення торгів на фондовій біржі.
- •77. Брокерські, дилерські контори, їх структура, роль, функції на фінансовому ринку.
- •78. Міжнародні фінанси: суть, необхідність та призначення.
- •79. Поняття та види міжнародних розрахунків.
- •80. Механізм та необхідність валютного регулювання.
- •81. Поняття валютних відносин та структура валютної системи.
- •82. Структура та особливості функціонування міжнародного фінансового ринку.
- •83. Міжнародні фінансові інститути: призначення та їх функції.
- •84. Діяльність міжнародного валютного фонду та групи Світового банку.
- •Хронологія відносин України з мвф – останні події
2. Передумови виникнення фінансів. Особливості, характерні риси фінансів на певних етапах розвитку суспільства.
На ранніх стадіях розвитку держави потреба в фінансових ресурсах задовольнялась шляхом справлення натуральних податей, оброків шляхів залучення багатств з завойованих територій. Поява фінансів зумовлена розвитком товарно-грошових відносин. Фінанси з’являються тоді, коли створений суспільний продукт набуває вартісного виразу і його розподіл здійснюється в грошовій формі. Термін «фінанси» з’являється в 13 ст. в Італії. Французське слово «finance» означає грошові платежі. В 16-17 ст. відбувається відчуження казни монарха від державної казни і відповідно з’являються поняття: державного доходу, державних видатків, державного кредиту. У науковий обіг термін «фінансси» вперше ввів французький професор Жан Боден в 1577 році у праці «Шість книг про республіку».
Передумови виникнення фінансів:
1. поява грошей та товарно - грошових відносин;
2. поява держави
3. існування економічних законів.
Ще до виникнення поняття «фінанси» людство вже мало гроші, товарно-грошові відносини, розвиток яких відповідав особливостям державного устрою, але тільки у Середньовіччі виникли ці явище і термін, що пояснюється формуванням певних історичних передумов:
1) У Середньовіччі у Центральній Європі в результаті перших буржуазних революцій ще зберігалися монархічні режими, але влада монархів біла значно обмеженою і, головне – голову держави (монарха) позбавили права керувати казною. Виник загальнодержавний фонд грошових коштів – бюджет, яким монарх не міг особисто розпоряджатися.
2) формування і використання бюджету мали системний характер, тобто виникли законодавчо закріплені системи державних доходів та витрат із визначеними складом та структурою (особливістю бюджету було те, що основні групи витратної частини бюджету майже не змінювалися протягом багатьох століть).
3) податки у грошовій формі набули переважного характеру, тоді як доходи держави формувалися здебільшого за рахунок натуральних податей і трудових повинностей. Отже, тільки на цьому етапі розвитку державності та грошових відносин можливим був розподіл створеного продукту у вартісному вираженні.
Розглядаючи генезис фінансів, виділяють основні етапи їх розвитку, тобто еволюцію.
Перший етап еволюційного розвитку фінансів – це нерозвинена форма. Вона характеризується невиробничим характером фінансів, тобто основна частина грошових коштів витрачалася на військові цілі та майже не впливала на економіку. В умовах панування натуральних відносин навіть у найрозвинутіших державах гроші не виконували всіх функцій, відповідно і фінанси, як система грошових відносин, не мали загального характеру. За відсутності постійного державного апарату не було і системи формування доходів і витрат такої держави. У міру формування державного апарату і поширення його функцій, особливо в міру формування постійних військ, здійснення фортифікаційного і дорожнього будівництв, збільшується і роль фінансів.
Основними джерелами доходів рабовласницьких держав були контрибуції , воєнна здобич, натуральні податки і особисті повинності. Для рабовласницької формації грошовий податок мав лише випадковий характер – грошові податки не могли панувати у період феодалізму з натуральною формою ведення господарства. Тільки на етапі розпаду цього суспільства, особливо після другого суспільного поділу праці, виникають товарно-грошові відносини з надзвичайно вузькою сферою застосування.
Властивістю другого етапу еволюції фінансів була саме вузькість, адже фінансова система складалася з однієї ланки – бюджетної – і кількість фінансових відносин обмежувалася. Більшість цих відносин пояснювалася із формування і використанням бюджету.
Враховуючи той факт, що сфера фінансових відносин безпосередньо залежить від ступеня розвитку та значення товарно-грошових відносин у суспільстві, можна сформулювати певні закономірності історичного розвитку фінансових відносин у рабовласницькому та феодальному суспільствах:
- з усієї сукупності відносин, виражених фінансами, розвиток головним чином одержали податки, збори, позики;
- фінанси стали органічно пов’язаними з доходами і витратами держави, зайняли підлегле місце щодо цих категорій;
- фінанси тісно пов’язані з правовою діяльністю держави, підпорядкованою інтересам панівного класу;
- фінанси почали виражати приватноправовий принцип діяльності держави;
- податки, збори, позики, а також грошові витрати держави мали вкрай неврегульований характер, вони як правило не контролювалися представницькими органами влади;
- витрати мали переважно непродуктивний характер
Розвиток грошових відносин разом із натуральними податями і трудовими повинностями відіграв істоту роль у розпаді рабовласницького та феодального способів виробництва.
Оскільки третій етап формувався із розвитком державності й подальшим розвитком товарно-грошових відносин, - виникла потреба у нових загальнодержавних фондах грошових коштах і відповідно нових групах грошових відносин, пов’язаних з формуванням і використанням цих фондів.
У період первинного накопичення капіталу фінанси набувають якісно нових закономірностей порівняно з феодалізмом:
- це вже система грошових відносин, яку контролюють представницькі органи влади;
- відбувається розподіл доходів і витрат держави і особистих доходів і витрат монархів;
- відносини, пов’язані з формуванням доходів держави та їх використанням стають вартісними відносинами;
- в умовах усунення держави від підприємницької діяльності всі її витрати мають практично непродуктивний характер;
- вирішальними методами формування доходів держави вважаються податки і позики;
- збільшується значення державного кредиту.
Для ХХ століття характерні розвиток продуктивних сил, створення монополістичних об’єднань, розширення функцій капіталістичних держав. У цей період зростають державні витрати на мілітаризацію, збільшуються витрати на соціальні цілі, на економіку, з’явилися нові витрати напр. на охорону навколишнього середовища, подолання ек. відсталості регіонів.
Після ДСВ значний розвиток отримали місцеві фінанси, позабюджетні урядові фонди, фінанси державних підприємств.
На сьогодні повсюди, незалежно від політичного і економічного устрою держави, фінанси перебувають на новій стадії розвитку (четвертому етапі). Це зумовлено розширенням структури фінансової системи, високим ступенем їх впливу на економіку, різноманітністю фінансових відносин. На цій стадії фінанси є одним з найважливіших знарядь непрямого впливу на відносини суспільного відтворення матеріальних благ, робочої сили та виробничих відносин. Фінансам у розвиненій формі властиві такі закономірності:
1. вони є одним із найважливіших знарядь непрямої дії на відносини суспільного відтворення: відтворення матеріальних благ, робочої сили, виробничих відносин;
2. Більша частка національного доходу перерозподіляється через державний бюджет;
3. Збільшується частина державного бюджету, спрямована на соціальний розвиток держави;
4. Збільшується стимулююча функція податків у сфері розвитку матеріального виробництва;
5. Зростає роль державного кредиту з метою підтримки підприємницької діяльності, розвитку стратегічно важливих галузей економіки;
6. Відбуваються значні зміни у бюджетному устрої, спостерігається тенденція довгострокового бюджетного прогнозування;
7. З’являються принципово нові форми у фінансових відносинах (міждержавний бюджет та ін.), набувають розвитку всі ланки фінансової системи.