- •1. Фінанси як наукова дисципліна. Мета, завдання, предмет дисципліни, зв'язок з іншими дисциплінами.
- •2. Передумови виникнення фінансів. Особливості, характерні риси фінансів на певних етапах розвитку суспільства.
- •3. Соціально-економічна суть фінансів, суспільне призначення, суб’єкти, об’єкти фінансів.
- •4. Характеристика фінансів як економічної, вартісної, розподільної та історичної категорії. Функції фінансів.
- •5. Фінансові категорії як форма наукового пізнання сутності фінансових відносин. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями.
- •6. Суть, склад та структура фінансових ресурсів.
- •7. Суть та форми фінансового забезпечення.
- •7. Фінансова політика держави: сутність, завдання та основні напрямки її здійснення.
- •8. Характеристика складових фінансової політики (бюджетна, податкова, грошово-кредитна, валютна, інвестиційна, страхова, амортизаційна, митна політики, політика щодо управління фінансами).
- •10. Управління фінансами як основний напрямок державної політики.
- •11. Сутність та складові фінансового механізму.
- •1. Фінансове забезпечення здійснюється в таких формах:
- •13. Сутність, методи, принципи та основні аспекти здійснення фінансового планування.
- •Етапи і методи фінансового планування
- •13. Суть, необхідність та механізм здійснення фінансового контролю. Характеристика органів фінансового контролю.
- •14. Фінансовий аудит як складова фінансового контролю.
- •15. Фінансова система, її сфери та ланки.
- •16. Організаційна структура фінансової системи.
- •17. Суть державних фінансів як сфери централізованих фінансів суспільства, їх ланки.
- •18. Характеристика органів, які функціонують у сфері бюджету держави, контрольно-регулюючих органів, фінансових інститутів, які працюють на фінансовому ринку, органів управління цільовими фондами.
- •20. Зміст фінансів підприємств, функції, принципи організації.
- •21. Фінансові ресурси підприємств, методи їх формування та напрями використання.
- •Класифікація фінансових ресурсів підприємства
- •V. За формою реалізації:
- •22. Грошові надходження підприємств, їх склад, економічна характеристика
- •22. Основні засоби підприємства, їх склад. Джерела фінансування основних засобів.
- •24. Оборотні кошти підприємства, їх значення та структура. Суть оборотних виробничих фондів та фондів обігу. Джерела фінансування оборотних коштів.
- •25. Характеристика прибутку підприємств. Особливості розподілу валового і чистого прибутку. Значення прибутку підприємств, основні шляхи забезпечення його зростання.
- •26. Поняття фінансового стану підприємства, методи його оцінки.
- •27. Фізичний і моральний знос, амортизація основних засобів.
- •28. Суть, обєктивна необхідність, функції, класифікація податків.
- •Класифікація податків
- •Загальнодержавні податки та збори
- •Місцеві податки та збори
- •29. Податкова система: поняття, структурна побудова, принципи функціонування.
- •Податкова система України ґрунтується на таких принципах:
- •30. Характеристика податкової системи України.
- •31. Сутність, призначення, коротка характеристика окремих загальнодержавних податків. Податок на прибуток підприємств (розділ 3 пку)
- •Податок на доходи фізичних осіб
- •Акцизний податок мито
- •32. Суть, принципи та необхідність податкової політики.
- •33. Організаційна структура, функції Державної податкової служби України.
- •34. Еволюція податкової системи України.
- •35. Сутність, призначення та роль державного бюджету.
- •36. Бюджет як економічна та юридична категорії, функції бюджету.
- •37. Характеристика бюджетної політики.
- •37. Характеристика бюджетного устрію та бюджетної система.
- •39. Поняття та основні елементи бюджетного процесу.
- •39. Порядок складання, розгляду і затвердження проекту державного бюджету.
- •41. Поняття і загальна характеристика касового виконання дохідної та видаткової частини бюджету.
- •42. Економічна суть та значення державного кредиту.
- •43. Види державного кредиту, внутрішній та зовнішній кредити.
- •44. Форми внутрішнього державного кредиту
- •45. Форми зовнішнього державного кредиту.
- •46. Поняття державного боргу.
- •47. Види державного боргу та стан державного боргу України.
- •48. Управління державним боргом.
- •49. Сутність місцевих фінансів, їх роль у здійсненні політики зміцнення самостійності регіонів.
- •50. Поняття та склад фінансових ресурсів місцевого самоврядування.
- •51. Місцеві бюджети, порядок їх складання та затвердження в Україні.
- •52. Поняття доходів місцевих бюджетів.
- •53. Характеристика видатків місцевих бюджетів, напрями витрачання фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування.
- •54. Позабюджетні кошти, інші фонди місцевих органів самоврядування.
- •55. Місцеві фінанси у фінансовій системі України.
- •56. Поняття, роль, класифікація державних цільових фондів.
- •Класифікація:
- •57. Сутність, значення, принципи соціального страхування населення України. Історія виникнення соціального забезпечення в Україні та світі
- •Німеччина
- •Велика Британія
- •Україна
- •58. Пенсійне забезпечення, сутність та особливості.
- •Пенсійна реформа: соціально-економічні передумови, основні засади та перспективи
- •59. Сутність та значення соціального страхування у разі тимчасової втрати працездатності.
- •60. Сутність та значення соціального страхування від нещасного випадку.
- •61. Роль системи соціального захисту на випадок безробіття в розв’язанні соціально-економічних проблем в Україні.
- •Фонд соціального страхування на випадок безробіття
- •62. Недержавне пенсійне забезпечення.
- •63. Суть, роль та економічна необхідність страхування.
- •64. Особливості фінансових відносин у сфері страхування.
- •65. Класифікація страхування, принципи обов`язкового та добровільного страхування.
- •66. Характеристика страхування майна, кредитних і фінансових ризиків.
- •67. Суть та необхідність перестрахування.
- •Види перестрахування:
- •68. Поняття, учасники та організаційна структура страхового ринку.
- •69. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку в Україні.
- •70. Суть, класифікація та роль фінансового ринку у мобілізації та розподілі фінансових ресурсів.
- •71. Ринок грошей, ринок позичкового капіталу, їх суть, суб’єкти, об’єкти (інструменти), функції, значення функціонування в економіці.
- •72. Валютний ринок: суть, об’єкти, суб’єкти та операції, які здійснюються на ньому.
- •73. Ринок цінних паперів: основні суб’єкти та об’єкти, операції, які здійснюються на ньому. Значення ринку цінних паперів у розвитку економіки та її функціонуванні.
- •74. Цінні папери, їх сутність та види.
- •75. Суть та особливості діяльності фондової біржі, органи управління та учасники біржі.
- •76. Особливості, порядок допуску цінних паперів до обігу на фондовій біржі. Учасники, місце та порядок ведення торгів на фондовій біржі.
- •77. Брокерські, дилерські контори, їх структура, роль, функції на фінансовому ринку.
- •78. Міжнародні фінанси: суть, необхідність та призначення.
- •79. Поняття та види міжнародних розрахунків.
- •80. Механізм та необхідність валютного регулювання.
- •81. Поняття валютних відносин та структура валютної системи.
- •82. Структура та особливості функціонування міжнародного фінансового ринку.
- •83. Міжнародні фінансові інститути: призначення та їх функції.
- •84. Діяльність міжнародного валютного фонду та групи Світового банку.
- •Хронологія відносин України з мвф – останні події
42. Економічна суть та значення державного кредиту.
Державний кредит — це специфічний елемент державних фінансів, в якому держава відіграє роль позичальника коштів (найчастіше), кредитора або гаранта повернення коштів. Держава змушена бути позичальником коштів у зв'язку з необхідністю вирішити такі завдання:
• збалансованість бюджету;
• фінансова підтримка сфери виробництва;
• розвиток соціальної сфери.
Державний кредит за економічною сутністю – це сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади й управління, з одного боку, і фізичними та юридичними особами – з іншого, за яких держава є позичальником, кредитором і гарантом.
Державний кредит - це відносини вторинного розподілу ВВП.
Існування державного кредиту пов'язано з постійним протиріччям між зростаючими завданнями і потребами держави та наявними фінансовими ресурсами. Історично державний кредит з'явився для задоволення виняткових потреб держави, які неможливо задовольнити постійними «звичайними» джерелами доходів: податками, доходами від державного майна, державної монополії на певні види діяльності. Такі потреби в основному виникали під час війн, стихійного лиха, а з часом при фінансових труднощах, обумовлених циклічним характером економічного розвитку, зміною урядів, революційними потрясіннями.
Під час формування державних господарств (до другої половини ХІХ ст.) частіше всього залучалися для фінансування виняткових потреб домени, т.б. здійснювався продаж державного майна (землі, будинків та ін), а одержані кошти спрямовувалися на задоволення надзвичайних потреб. Використовувався і такий метод отримання додаткових доходів як збільшення податків, щоправда воно мало свої межі, отже і не могло задовольняти нові, постійно зростаючи державні потреби.
Іншими нетрадиційними і надзвичайними джерелами доходів були нагромаджені запаси металевих грошей, майно фінанси є (відкупщиків державних податків), яке час від часу конфісковувалося при скаргах на значні зловживання цих казначеїв. Паперові гроші також давали дохід у випадках, коли виникали особливі потреби держави. Зловживання при надмірному друкуванні паперових грошей ще у першій чверті XVIII ст. у Франції вперше призвели до значних економічних потрясінь і інфляції.
Ганебною плямою в історії цивілізованих держав був грабунок євреїв, який також переслідував фіскальну мету. В періоди гострого безгрошів'я держава конфісковувала їх майно, запроваджувала особливі податки на євреїв або стягувала загальновстановлені податки але у підвищеному розмірі. Головною причиною наявності державного кредиту в сучасних умовах є дефіцит бюджетних коштів. І тому, перш за все, кошти що залучаються за допомогою державного кредиту передаються органам державного управління для покриття бюджетного дефіциту. Така практика є більш доцільною у порівнянні з емісією грошей, наслідком якої є посилення інфляції.
В Україні вперше в 1995 році було здійснено фінансування дефіциту Державного бюджету шляхом проведення державної позики. І починаючи з цього часу уряд не вдавався до емісії грошових знаків для покриття дефіциту Державного бюджету України. Згідно із Законом України "Про бюджетну систему України" для фінансування бюджетного дефіциту можуть використовуватися: внутрішні державні позики, позики іноземних держав та інші фінансові інститути. У державного і банківського кредиту є спільні засади функціонування, справа в тому, що вони надаються на принципах поверненості, строковості і платності. Відмінність банківського кредиту полягає у тому, що він призначений у більшості випадків для задоволення виробничих потреб суб'єктів господарювання. Державний кредит призначений для задоволення потреб державних органів влади і управління.
Державний кредит відрізняється від банківського метою і призначенням залучених коштів, джерелами погашення позик, формами гарантій, впливом на грошову масу, функціями, які виконують суб'єкти кредитних відносин.
Державний кредит як економічна категорія є багатовимірним і складним явищем, якому притаманні як позитивні, так і негативні аспекти (табл. 1).
Позитивні аспекти
1. Регулювання економічних процесів поступово звільняється від безпосереднього державного впливу. Велика питома вага кредитів від міжнародних фінансових організацій створює їм умови для необмеженого втручання в економіку держави-боржника
2. Сплата відсотків і основної суми зовнішнього боргу потребує передавання частини національного продукту у власність інших країн. Утворюється ефект зниження державних видатків: спрямовуючи дедалі більшу частину бюджетних ресурсів на платежі кредиторам, держава вимушена скорочувати фінансування на власні економічні та соціальні потреби
3. Поглиблення процесу перерозподілу позикового капіталу на світових фінансових ринках пов'язане з підвищенням чутливості економіки окремої держави до фінансових криз у світовому масштабі
4. Відбувається ефект витіснення інвестицій (характеризує передусім внутрішні запозичення): залучаючи вільні позикові кошти на фінансування дефіциту державного бюджету, держава позбавляє підприємства ресурсів, які можна було б інвестувати у виробництво
5. Розширення державою запозичень призводить до підвищення процентних ставок на ринку державних цінних паперів. Це впливає на підвищення процентів в інших секторах фінансового ринку, у тому числі й на кредитному: кредитні ресурси стають менш доступними для позичальників, і рівень інвестиційної активності знижується
6. Обмеженість кредитних ресурсів пов'язана з перетіканням грошей на ринок державних цінних паперів, що в умовах економічної нестабільності спричинює загострення кризи неплатежів
7. У довгостроковій перспективі державний кредит неминуче призводить до зменшення споживання й доходу на душу населення внаслідок зменшення обсягів інвестицій
8. Витіснення приватних інвестицій зумовлює підвищення ставки процента,внаслідок чого ставка заробітної плати зменшується. Питома вага оплати праці в національному доході знижується, що спричинює зниження добробуту певних верств населення, тому державні позики погіршують структуру доходу
9. За наявних державних видатків зростання державних запозичень, з одного боку, сприяє зниженню податків, а з іншого — збільшує державний борг та відсотки, що виплачуються державою, і, отже, рівень оподаткування. Коли реальна процентна ставка за державними зобов'язаннями підвищується швидше, ніж виробництво у країні, постає проблема збільшення податкового тягаря для обслуговування державного боргу
10. Безперешкодний допуск нерезидентів на ринок державних цінних паперів, їх активне залучення шляхом створення сприятливих умов (надвисокої дохідності) породжує небезпеку в разі погіршення економічної ситуації масового відпливу коштів з ринку країни-позичальника. Це призводить до підвищення попиту на іноземну валюту і девальвації національної грошової одиниці. Вихід нерезидентів з ринку державних зобов'язань змушує уряд використовувати внутрішні валютні резерви центрального (національного) банку |
Негативні аспекти
1. У короткостроковому періоді інтенсифікація державного запозичення (як внутрішнього, так і зовнішнього) поліпшує стан економіки: зменшується оподаткування, підвищуються дохід і приватне споживання
2. Завдяки зовнішнім запозиченням з'являється можливість прискорити темпи збільшення національного доходу країни за рахунок можливих додаткових інвестицій
3. Державний кредит як інструмент покриття дефіциту державного бюджету сприяє підвищенню внутрішнього попиту. Зниження цього кредиту спричинює так званий ефект мультиплікатора: спад виробництва призводить до зниження рівня зайнятості та попиту на товари виробничого призначення. Це зменшує споживчі витрати домогосподарств та інвестиційні витрати підприємств, що, у свою чергу, ще більшою мірою обмежує макро-попит
4. Зовнішня заборгованість дає змогу країні здійснювати більші сукупні витрати, ніж це уможливлює вироблений національний дохід
5. Необхідність використання державного кредиту зумовлена циклічністю економічного розвитку. На стадії зниження економічної активності податкові надходження до бюджету скорочуються і водночас постає потреба у додаткових витратах для стабілізації економіки та підтримки певних верств населення з метою недопущення поглиблення економічної кризи. При переході на стадію піднесення податкові надходження збільшуються, а державні витрати мають зменшитися. Надлишок бюджету при цьому необхідно спрямовувати на погашення боргів, які утворилися під час кризи в економіці
6. Акумулювання вільних коштів на ринку державних запозичень сприяє стримуванню інфляції
7. Ринок боргових зобов'язань держави створює конкуренцію на валютному ринку, що сприяє стабілізації курсу національної грошової одиниці
8. Сукупність різноманітних форм державного кредиту створює сприятливі умови для запозичень як з боку держави, так і з боку її кредиторів, нівелюючи суперечності між ними
9. Зацікавленість у кредитах міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку) пояснюється низькими процентними ставками (порівняно з комерційними кредитами), довгостроковістю позик і значними пільговими періодами сплати боргів
10. Надходження кредитів від міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку) є сигналом для іноземних інвесторів щодо вкладання коштів
11. Використання державних позик доцільне також для фінансування державних капіталовкладень (самоокупних проектів); ці позики сприяють задоволенню суспільних потреб, економічному розвитку і водночас забезпечують повернення позикових коштів, залученихна їх фінансування. Це інвестиції, які збільшують майбутні доходи держави і базу оподаткування
|
Державний кредит як фінансова категорія виконує три функції: розподільну, регулювальну і контрольну.
Через розподільну функцію державного кредиту забезпечується формування централізованих грошових фондів держави або їх використання на принципах строковості, платності і повернення. Будучи позичальником держава мобілізує додаткові кошти для фінансування своїх витрат. У промислово розвинутих країнах державні позики є основним джерелом фінансування бюджетного дефіциту і посідають друге місце (після податків) у формуванні доходів бюджету.
Сутність регулювальної функції державного кредиту виявляється в тому, що, вступаючи в кредитні відносини, держава впливає на стан грошового обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво і зайнятість.
Держава регулює грошовий обіг, розміщуючи облігації державної позики серед різних груп інвесторів. Мобілізуючи кошти фізичних осіб, держава зменшує їх платоспроможний попит. Тоді, якщо за рахунок кредиту профінансовані виробничі витрати, наприклад інвестиції, відбудеться абсолютне скорочення готівкової грошової маси в обігу. У випадку фінансування витрат на виплату заробітної плати, наприклад учителям, лікарям, кількість готівкової грошової маси в обігу залишиться незмінною, хоча можлива зміна структури платоспроможного попиту.
Виступаючи на фінансовому ринку як позичальник, держава збільшує попит на позичкові ресурси і тим самим сприяє зростанню ціни на кредит. Чим вищий попит на вільні кошти з боку держави, тим вищим буде, за інших рівних умов, рівень позичкового процента, тим дорожчим буде для підприємців банківський кредит. Дорожнеча позичкових коштів змушує бізнесменів скорочувати інвестиції у сферу виробництва, водночас вона стимулює нагромадження у вигляді придбання державних цінних паперів.
Як кредитор і гарант держава може позитивно впливати на виробництво і зайнятість. У промислово розвинутих країнах поширена система підтримки малого бізнесу, експорту продукції або виробництва в окремих галузях, де має місце спад, через гарантування державою погашення кредитів, наданих банками відповідно до державних програм. Підтримка малого бізнесу передбачає, що держава бере на себе погашення заборгованості банкам за кредитами, наданими малим підприємствам у випадку їх банкротства. У більшості промислово розвинутих країн функціонують державні або напівдержавні страхові компанії, які за низькими ставками страхують ризик неплатежу експортерам національних товарів. Цим заохочується освоєння нових ринків збуту національної продукції. Велике значення у стимулюванні розвитку виробництва і зайнятості мають кредити, що надаються державою за рахунок бюджетів або позабюджетних фондів. З їх допомогою забезпечується прискорений розвиток відповідних регіонів або необхідних напрямів економіки на тій чи іншій території.
Контрольна функція державного кредиту органічно переплітається з контрольною функцією фінансів. Однак вона має свої специфічні особливості, породжені особливостями даної категорії:
1) ця функція тісно пов’язана з діяльністю держави і станом централізованого фонду грошових коштів;
2) охоплює рух вартості в двосторонньому порядку, оскільки передбачає повернення і відшкодування отриманих коштів;
3) здійснюється не тільки фінансовими структурами, а й кредитними установами.
Контроль поширюється як на залучення позикових коштів, так і на їх погашення. В основному контролюється цільове використання коштів, строки їх повернення і своєчасність сплати відсотків.