1. Закон розсіювання. Характеристики розсіювання ( Вд, Вб, Вв ). Поняття накриваючої групи.

2. Призначення та види ВП. Вимоги до них.

3. В ролі кву підготовити команду та подати на вогневу позицію, коли відомі координати:

Вогнева позиція Х = 37155 Y = 74210 Н = 195 а_он 4-00

Подавити ціль 108 ПТУР в окопі. Х = 43181 Y = 75285 Н = 319

1.Закон розсіювання. Характеристики розсіювання ( Вд, Вб, Вв ). Поняття накриваючої групи.

Коротко закон розсіювання снарядів можна сформулювати так:

Розсіювання снарядів нерівномірне, симетричне, небезмежне.

Закон розсіювання:

1. Чим менше відхилення точки падіння снаряда від центру розсіювання, тим більша імовірність його отримання, зі збільшенням відхилення імовірність його зменшується.

2) Відхилення точок падіння снарядів від центру розсіювання рівні по своїй абсолютній величині, але протилежні по знаку, рівно імовірні, імовірність отримання додатного відхилення дорівнює імовірності отримання від’ємного відхилення.

3) Відхилення точок падіння снарядів від центру розсіювання має свою практичну границю. Відхилення, які перевищують по своїй величині цю границю мало імовірні.

У вертикальній площині графічно закон розсіювання виражається кривою нормального закону:

На малюнку площинами S₁, S₂ і S₃ означені імовірності отримання відхилень для однакових меж, рівних l, при цьому площини S₂ і S₃ однаково віддалені від осей ординат.

Із малюнка видно, що:

• площа S₁ > S₂ і S₃ , значить чим менше відхилення точки падіння снаряда від центру розсіювання, тим більше імовірність його отримання;

• площина S₂ = S₃, це значить, що відхилення точок падіння снарядів від центру розсіювання рівні по абсолютній величині, але протилежні по знаку, рівно імовірні;

- відхилення, більші відхилень ОА чи ОВ настільки мало імовірні, що їх ймовірностями можна знехтувати.

Розсіювання снарядів по відповідному напрямку характеризується:

- серединним відхиленням по дальності (Вд);

- серединним відхиленням по висоті (Вв);

- серединним боковим відхиленням (Вб).

2.Призначення та види вп. Вимоги до них.

Для розгортання артилерійської (мінометної) батареї в бойовий порядок призначають район вогневих|вогняних| позицій (або вогневу|вогняну| пози­цію|) і місце командно-спостережного|спостережливого| пункту.

У районі вогневих|вогняних| позицій для кожної ба­тареї| готують дві-три вогневі|вогняні| по­зиції|.

Основний район вогневих позицій призначають для виконання вогневих завдань у всіх видах бою. Залежно від приналежності батареї, далекобійності артилерійських систем і умов обстановки основний район вогневих позицій призначається на віддаленні 2-6 км від передових підрозділів (переднього краю оборони) наших військ.

Запасний район вогневих позицій призначають для маневру підрозділів і виконання вогневих завдань при навмисному або вимушеному залишенні основного району вогневих позицій.

Тимчасовий район вогневих позицій (тимчасова вогнева позиція) може призначатися для виконання окремих вогневих завдань (для підтримки загальновійськових підрозділів, що діють у смузі забезпечення або обороняють передову позицію, ведення вогню по віддалених від основного району вогневих позиціях, цілях, виконання завдань кочівними підрозділами та інших завдань).

Вогнева позиція – це ділянка місцевості, зайнята або підготовлена до зайняття вогневими взводами батареї (взводом, гарматою) для ведення вогню. Вогнева позиція батареї включає місця для гармат (мінометів) і боєприпасів, машини (пункту управління) старшого офіцера батареї, укриттів для особового складу, окопів для самооборони, спостережного посту, тягачів і машин з боєприпасами, а вогнева позиція батареї реактивної артилерії, крім того, – місця для пункту заряджання і метеорологічного посту.

Вогневі|вогняні| позиції можуть бути закритими|зачиняти| або відкритими|відчиняти|.

Закритою|зачиняти| називається вогнева|вогняна| позиція, на якій гармати (міномети, бойові машини) під час ведення вогню укриті від наземного спостереження противника|супротивника|. Вона повинна дозволяти| вести вогонь|стрільбу| з|із| великими доворотами| від основного напрямку|направлення|, а також прямою наводкою при самообороні.

ВП є закритою, якщо глибина схову в залежності від калібру системи становить 6-25м. При стрільбі без вогнегасників вночі глибина схову повинна бути збільшеною у 1,5-2 рази. Глибина схову визначається згідно з вимогами «Керівництва з бойової роботи вогневих підрозділів артилерії». Закриту ВП обирають з таким розрахунком, щоб вона забезпечувала виконання поставленого підрозділу вогневого завдання (була можливість вести вогонь як по цілях, розташованих як на передньому краю противника, так і в глибині його оборони, а також по танках і інших броньованих машинах прямою наводкою). ВП для мінометів обирають на протилежних схилах пагорбів, в ярах та інших складках місцевості, на лісових галявинах та узліссях, які не проглядаються противником, як правило, на танконедоступних напрямках.

Відкритою називається вогнева позиція, на якій матеріальна частина не вкрита від наземного спостереження противника або, будучи укритою і замаскованою, стає спостережною з початком ведення вогню. Відкриті ВП артилерійські підрозділи займають для стрільби прямою наводкою при відбитті атаки танків і для зруйнування спостережних вогневих споруд, для ураження окремих цілей, розміщених на передньому краю противника та в найближчій глибині його оборони.

Білет № 9