Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети Компл.екзамену. теорія,практика Microsof...doc
Скачиваний:
142
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
2.08 Mб
Скачать
  1. Види реперів, загальні правила пристрілювання репера.

  2. Види вогню артилерії. Дати визначення. Показати графічно.

  3. В ролі кву підготовити команду та подати на вогневу позицію, коли відомі координати:

Вогнева позиція Х = 37155 Y = 74210 Н = 195 аон 4-00

Подавити ціль 134 ПТУР в окопі. Х = 43881 Y = 74295 Н = 315

1.Види реперів, загальні правила пристрілювання репера.

Дійсним репером може бути добре спостережний місцевий предмет, координати якого відомі (визначені).

Фіктивним репером (наземним, надводним, повітряним або звуковим) є центр групи розривів, координати якого ви­значені за допомогою технічних або оптичних засобів розвідки.

Репери пристрілюють, як правило, основною гарматою батареї або пристрілювальною гарматою дивізіону. Основна гармата батареї або пристрілювальна гармата дивізіону розташовується на основній або тимчасовій вогневій позиції, яка знаходиться у межах району вогневої позиції дивізіону на відстані 0,5...1 км від основної вогневої позиції.

Наземні репери пристрілюють осколково-фугасними або димовими снарядами, а повітряні – снарядами з дистанційним підривником (трубкою), призначаю­чи заряди того ж номера і, як правило, тієї ж партії, що будуть за­стосовуватись для стрільби по цілі. Якщо стрільбу по цілі намічають зарядами інших партій, то враховують поправ­ку на різнобій цих партій зарядів.

Пристріляні за репером поправки дальності й напрямку для цього снаряда дозволяється використовувати для іншого снаряда, якщо табличні поправки на відхилення умов стрільби для цих снарядів однакові.

Установки для стрільби при пристрілюванні реперів визначають за загальними правилами. Дозволяється створювати фіктивний наземний репер з установкою рівня 30-00; у цьому випадку поправку на перевищення точки прицілювання для створення репера вводять в приціл.

Дійсний репер пристрілюють із спостереженням за знаками розривів при поправці на зміщення менше 5-00.

2.Види вогню артилерії. Дати визначення. Показати графічно.

Види вогню артилерії – це класифікація артилерійського вогню за кількістю, що залучається, артилерійських засобів, способами підготовки, порядком ведення вогню, тактичним призначенням та іншими ознаками.

При виконанні вогневих завдань у бою артилерійські підрозділи можуть самостійно застосовувати такі види вогню: вогонь по окремій цілі; зосереджений вогонь; одинарний рухомий загороджувальний вогонь; одинарний нерухомий загороджувальний вогонь. Крім того, у складі артилерійської групи або разом з нею можуть брати участь у веденні глибокого нерухомого загороджувального вогню, подвійного рухомого загороджувального вогню, масованого вогню, послідовного зосередження вогню, вогневого валу, рухомої вогневої зони.

Вогонь по окремій цілі – вогонь батареї, взводу або гармати (міномету, бойової машини, установки ПТКР), який ведеться самостійно із закритої ВП або прямою наводкою, у тому числі і боєприпасами високої точності (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 – Вогонь по окремій цілі

Застосовується для подавлення, знищення або руйнування окремих цілей в усіх видах бою.

Зосереджений вогонь (ЗВ) – вогонь, який ведеться одночасно декількома батареями або дивізіонами по одній цілі або групі цілей, які знаходяться на обмеженій площі (рис. 1.2).

Застосовується в усіх видах бою для знищення і подавлення:

  • тактичних засобів ядерного та хімічного нападу противника;

  • артилерійських (мінометних) батарей (взводів);

  • живої сили та вогневих засобів у районах зосередження, на маршрутах висування, рубежах розгортання і в ході бою;

  • пунктів управління, радіолокаційних засобів;

  • вертольотів на посадкових майданчиках;

  • наземних елементів ВТЗ та інших цілей.

Рисунок 1.2 – Зосереджений вогонь

Одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі на шляху руху танків (БМП, БТР) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) із зони вогню (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 – Одинарний рухомий загороджувальний вогонь

Застосовується для відбиття атак (контратак) танків (БМП, БТР) противника. Для ведення РЗгВ залучають артилерію калібру 100мм і більше. Призначається по ділянках місцевості, що спостерігаються з КСП. Готується завчасно або у ході бою на імовірних напрямках атак (контратак) противника. Перший (дальній) рубіж РЗгВ призначають на очікуваному рубежі, на якому розгортається противник у бойовий порядок (на відстані 1000 - 2000м від переднього краю). Відстань між рубежами 400 - 600м (визначається часом перенесення вогню на новий рубіж і швидкістю руху атакуючих броньованих об’єктів противника), а віддалення ближнього рубежу РЗгВ від своїх військ – 300 - 400м. Інтервал розривів – до 25м на гармату. Умовні позначення – за назвами хижих звірів, наприклад: „Лев”, „Лисиця” та ін.

Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі перед фронтом противника, який атакує (контратакує) (рис. 1.4).

Більше 300 м

Рисунок 1.4 – Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь

Застосовується для відбиття атаки (контратаки) піхоти і танків противника, безпосередньо на передній край (передові підрозділи) наших військ, для прикриття відкритих флангів, проміжків, стиків, проломів та рубежів розгортання для контратак. Призначається по ділянках місцевості, що спостеріга-ються з КСП. Готується завчасно або у ході бою на можливих напрямках атак (контратак) противника. Стрільба ведеться швидким вогнем на одній установці прицілу і кутоміра. Вогонь може бути фронтальним або фланговим. Його відкривають у момент підходу піхоти і танків противника до рубежу НЗгВ і ведуть, доти піхота не буде відсічена від танків і не припинить атаку (контратаку). Для ведення НЗгВ залучають гармати і міномети усіх калібрів. Дивізіон самостійно може готувати і вести одинарний НЗгВ. Дивізійна ділянка ділиться на число батарей. Рубежі НЗВ призначають не ближче 300-400м від своїх військ. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: „Вишня”, „Береза” та ін.

Інтервал розривів – до 50м на гармату.

Глибокий нерухомий загороджувальний вогонь(ГНЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється одночасно на декількох рубежах перед фронтом противника, який атакує (контратакує) (рис. 1.5).

Рисунок 1.5 – Глибокий нерухомий загороджувальний вогонь

Застосовується при глибокій побудові бойового порядку атакуючого противника. Залучаються два і більше дивізіонів.Відстань між рубежами 150 - 200м, інтервал розривів – до 50м на гармату.

Нумерація рубежів ГНЗгВ починається з дальнього рубежу. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: „Береза-1”, „Береза-2” та ін.

Подвійний рухомий загороджувальний вогонь(ПРЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється одночасно на двох рубежах на шляхах руху танків (БМП, БТР) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) з зони вогню (рис. 1.6).