2.Бойовий наказ командира артилерійської батареї.

У бойовому наказі командир батареї вказує:

• у першому пункті – стислі висновки з оцінки противника;

• у другому пункті – об’єкти (цілі), які уражаються засобами старших командирів (начальників) на напрямку дій загальновійськового підрозділу, та рубіж безпечного віддалення, а також завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними;

• у третьому пункті – бойове завдання загальновійськового підрозділу; завдання батареї, кого підтримує, основний напрямок стрільби, спосіб визначення установок для стрільби на ураження, порядок висування, розгортання та переміщення в ході бою;

• у четвертому пункті – після слова „НАКАЗУЮ” ─ завдання батареї;

• у п’ятому пункті – витрату боєприпасів, у тому числі високоточних, на день бою і за періодами вогневого ураження та порядок їх поповнення;

• у шостому пункті – час готовності до виконання завдань;

• у сьомому пункті – місце командно-спостережного пункту батареї, на кого покладається управління батареєю на випадок виходу з ладу командно-спостережного пункту;

• у восьмому пункті – об’єкти, позначені позначками Червоного Хреста, цивільної оборони, культурні цінності, споруди, які не становлять небезпеки.

Білет № 19

1. Порядок визначення установок для стрільби аналітичним способом

2. Види бойового забезпечення.

3. В ролі кву підготовити команду та подати на вогневу позицію, коли відомі координати:

Вогнева позиція Х = 37155 Y = 74210 Н = 195 а_он 4-00

Подавити ціль 119 ПТУР в окопі. Х = 44119 Y = 76295 Н = 315

1. Порядок визначення установок для стрільби аналітичним способом визначення топографічної дальності і довороту від основного напрямку аналітичним способом

1. Визначають різницю координат цілі та вогневої позиції та .

2. Меншу за абсолютною величиною різницю координат ділять на більшу з точністю до третього десятинного знака і отримують коефі­цієнт напрямку К_Н.

3. У графі Н таблиці для розрахунку топографічної дальності і дирекційного кута цілі відшукують число, що дорівнює за значенням отриманій величині коефіцієнту напрямку або найбільш близьке до цієї величини; одночасно виписують з таблиць величину коефіцієнта дальності К_Д, який розташований праворуч від величини К_Н.

4. Визначають дирекційний кут напрямку на ціль залежно від різниці знаків координат і знайденої величини К_Н; при цьому число сотень поділок кутоміра (великих поділок) беруть у верхніх або нижніх рядках таблиці – там, де з’явиться записана у загальному вигляді дія, яку виконували згідно з п. 2; число десятків та одиниць поділок кутоміра відшукують у тому ж рядку, де знайшли величину К_Н – у крайній лівій графі, якщо число великих поділок кутоміра брали з верхньої частини таблиці, або крайньої правої графи, якщо число великих поділок брали з нижньої частини таблиці.

5. Визначають дальність стрільби, для чого більшу різницю коор­динат (за абсолютною величиною) множать на виписане з таблиці значення К_Д.

6 Визначають доворот від основного напрямку на ціль, для чого з дирекційного кута напрямку на ціль віднімають дирекційний кут основного напрямку.

Приклад визначення топографічної дальності і довороту від основного напрямку аналітичним способом наведений в табл. 1

Розрахунок топографічних даних

Відомості	Ціль 38-а
Хц ХБ Х = Хц – ХБ
Yц YБ Y = Yц – YБ
	44-46 43-00
Топографічний доворот	+1-46 1,002
(більша різниця, помножена на КД)	8356  1,002 = 8372