Балістична підготовка та умови стрільби, балістичні характеристики
Види вогню артилерії. Дати визначення. Показати графічно.
В ролі кву підготовити команду та подати на вогневу позицію, коли відомі координати:
Вогнева позиція Х = 37155 Y = 74210 Н = 195 аон 4-00
Подавити ціль 115 ПТУР в окопі. Х = 43715 Y = 75415 Н = 315
1.Балістична підготовка та умови стрільби, балістичні характеристики
Балістична підготовка стрільби – важлива складова частина забезпечення стрільби наземної артилерії, яка полягає в визначенні відхилень балістичних умов стрільби від табличних, включаючи вимірювання відхилення початкової швидкості снарядів, виявлення різнобою гармат, температури зарядів, балістичних характеристик боєприпасів, розподіл боєприпасів між підрозділами і гарматами, їх сортування за балістичними характеристиками і урахування при підготовці стрільби. Балістична підготовка в дивізіоні (батареї) проводиться перед кожною стрільбою і у ході стрільби.
Балістичні умови стрільби – сукупність балістичних характеристик, які здійснюють вплив на політ снаряду, міни.
Балістичні характеристики – основні дані, які визначають закономірність розвитку процесу пострілу (пуску) і руху снаряду (ракети) на траєкторії. Для визначення балістичних умов стрільби спочатку нам з вами необхідно вивчити табличні (нормальні) балістичні умови стрільби, для яких складені таблиці стрільби всіх артилерійських систем.
Ось ці умови:
початкова швидкість снарядів V0 рівняється табличній;
температур зарядів Тз = +150С;
маса снаряду (повністю спорядженого) таблична;
форма снаряду із підривником відповідає встановленому кресленню.
2.Види вогню артилерії. Дати визначення. Показати графічно.
Види вогню артилерії – це класифікація артилерійського вогню за кількістю, що залучається, артилерійських засобів, способами підготовки, порядком ведення вогню, тактичним призначенням та іншими ознаками.
При виконанні вогневих завдань у бою артилерійські підрозділи можуть самостійно застосовувати такі види вогню: вогонь по окремій цілі; зосереджений вогонь; одинарний рухомий загороджувальний вогонь; одинарний нерухомий загороджувальний вогонь. Крім того, у складі артилерійської групи або разом з нею можуть брати участь у веденні глибокого нерухомого загороджувального вогню, подвійного рухомого загороджувального вогню, масованого вогню, послідовного зосередження вогню, вогневого валу, рухомої вогневої зони.
Вогонь по окремій цілі – вогонь батареї, взводу або гармати (міномету, бойової машини, установки ПТКР), який ведеться самостійно із закритої ВП або прямою наводкою, у тому числі і боєприпасами високої точності (рис. 1.1).
Застосовується для подавлення, знищення або руйнування окремих цілей в усіх видах бою.
Зосереджений вогонь (ЗВ) – вогонь, який ведеться одночасно декількома батареями або дивізіонами по одній цілі або групі цілей, які знаходяться на обмеженій площі (рис. 1.2).
Застосовується в усіх видах бою для знищення і подавлення:
тактичних засобів ядерного та хімічного нападу противника;
артилерійських (мінометних) батарей (взводів);
живої сили та вогневих засобів у районах зосередження, на маршрутах висування, рубежах розгортання і в ході бою;
пунктів управління, радіолокаційних засобів;
вертольотів на посадкових майданчиках;
наземних елементів ВТЗ та інших цілей.
Одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі на шляху руху танків (БМП, БТР) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) із зони вогню
Застосовується для відбиття атак (контратак) танків (БМП, БТР) противника. Для ведення РЗгВ залучають артилерію калібру 100мм і більше. Призначається по ділянках місцевості, що спостерігаються з КСП. Готується завчасно або у ході бою на імовірних напрямках атак (контратак) противника. Перший (дальній) рубіж РЗгВ призначають на очікуваному рубежі, на якому розгортається противник у бойовий порядок (на відстані 1000 - 2000м від переднього краю). Відстань між рубежами 400 - 600м (визначається часом перенесення вогню на новий рубіж і швидкістю руху атакуючих броньованих об’єктів противника), а віддалення ближнього рубежу РЗгВ від своїх військ – 300 - 400м. Інтервал розривів – до 25м на гармату. Умовні позначення – за назвами хижих звірів, наприклад: „Лев”, „Лисиця” та ін.
Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі перед фронтом противника, який атакує (контратакує) (рис. 1.4).
Більше
300 м
Застосовується для відбиття атаки (контратаки) піхоти і танків противника, безпосередньо на передній край (передові підрозділи) наших військ, для прикриття відкритих флангів, проміжків, стиків, проломів та рубежів розгортання для контратак. Призначається по ділянках місцевості, що спостеріга-ються з КСП. Готується завчасно або у ході бою на можливих напрямках атак (контратак) противника. Стрільба ведеться швидким вогнем на одній установці прицілу і кутоміра. Вогонь може бути фронтальним або фланговим. Його відкривають у момент підходу піхоти і танків противника до рубежу НЗгВ і ведуть, доти піхота не буде відсічена від танків і не припинить атаку (контратаку). Для ведення НЗгВ залучають гармати і міномети усіх калібрів. Дивізіон самостійно може готувати і вести одинарний НЗгВ. Дивізійна ділянка ділиться на число батарей. Рубежі НЗВ призначають не ближче 300-400м від своїх військ. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: „Вишня”, „Береза” та ін.
Інтервал розривів – до 50м на гармату.
Глибокий нерухомий загороджувальний вогонь(ГНЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється одночасно на декількох рубежах перед фронтом противника, який атакує (контратакує)
Застосовується при глибокій побудові бойового порядку атакуючого противника. Залучаються два і більше дивізіонів.Відстань між рубежами 150 - 200м, інтервал розривів – до 50м на гармату.
Нумерація рубежів ГНЗгВ починається з дальнього рубежу. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: „Береза-1”, „Береза-2” та ін.
Подвійний рухомий загороджувальний вогонь(ПРЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється одночасно на двох рубежах на шляхах руху танків (БМП, БТР) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) з зони вогню (рис. 1.6).
Масований вогонь (МВ) – централізовано спланований і підготовлений вогонь всієї або більшої частини артилерії об’єднання /з’єднання/, який ведеться одночасно по одному або декількох важливих об’єктах противника із завданням нанесення їм рішучого ураження в обмежені терміни (рис. 1.7).
Кожному вогню надають умовне найменування за назвою планет (“Марс”, “Сатурн”).
Застосовується для нанесення ураження важливим об’єктам головного угрупування противника, в районах зосередження та на рубежах розгортання.
Послідовне зосередження вогню (ПЗВ) – зосереджений вогонь по цілях, що знаходяться на одному рубежі перед фронтом та на флангах своїх атакуючих військ, який послідовно переноситься з рубежу на рубіж у міру їх просування (рис. 1.8). Послідовне зосередження вогню може бути одинарним, подвійним або потрійним (коли вогонь одночасно ведеться на одному, двох або трьох рубежах). Застосовується при прориві завчасно підготовленої та розвинутої в інженерному відношенні оборони, що складається з відокремлених оборонних позицій або опорних пунктів.
Цілі, що намічені для послідовного зосередження вогню, об’єднують у рубежі, відстань між якими може бути 300-600м. Розподіл цілей за рубежами здійснюють так, щоб після перенесення вогню на рубіж тривалість вогневого нальоту по розташованих на ньому цілях складала не менше 5 хвилин.
Дивізіону, що залучається до ведення послідовного зосередження вогню, призначають 2-3 окремі цілі або одну групову ціль, розмірами, не більше 6 га для дивізіону, озброєного гарматами до 100мм включно і мінометами цих калібрів, та не більше 9га, якщо калібр систем дивізіону більший за 100мм.
Цілі нумерують тризначним числом: перша цифра – номер рубежу, друга та третя – номер цілі. Рубежам ПЗВ надають умовні найменування за назвами хижих звірів, починаючи з ближнього. Наприклад: „Лев” (перший рубіж), „Пантера” (другий рубіж) та ін.
Стрільбу по цілях на рубежах ПЗВ дивізіон веде батареями шкалою на одній установці кутоміра.Стрільбу по цілях на першому рубежі ПЗВ ведуть методичним вогнем з темпом, установленим під час останнього вогневого нальоту артпідготовки; на інших рубежах - стрільбу починають залпом та продовжують методичним вогнем установленого темпу.
Вогневий вал (ВгВ) – суцільна вогнева завіса, що створюється на одному (одинарний вогневий вал) або одночасно на двох (подвійний вогневий вал) рубежах перед фронтом своїх атакуючих військ, що послідовно переноситься в глибину у міру їх просування
Застосовується при прориві завчасно підготовленої та розвинутої в інженерному відношенні системи траншей і відсічних позицій в обороні противника.
Для ведення ВгВ призначають основні і проміжкові рубежі. Основні рубежі ВгВ призначають через 300-600м один від одного, а проміжкові – між основними через 150-200м. Перший рубіж ВгВ призначають, як правило, по передньому краю противника.
Основним рубежам ВгВ надають номери, починаючи з ближнього, і умовні найменування за назвами хижих звірів, наприклад: „Лев” (перший основний рубіж), „Вовк” (другий основний рубіж) і т.д.
Проміжкові рубежі нумерують окремо від основних, починаючи з ближнього, та іменують: 1-й проміжковий, 2-й проміжковий і т.д.
При великому темпі атаки проміжкові рубежі можуть не призначатися.
На рубежі вогневого валу дивізіону призначається одна ділянка, розміри якої визначаються так, щоб на одну гармату припадало не більше: – 15м для гармат калібру до 100мм і мінометів; – 25м для гармат калібру більше 100мм.
Витрату снарядів призначають згідно з ПС і УВ.
Стрільбу по ділянках ВгВ батареї ведуть на одній установці прицілу і одній установці кутоміра з віялом за шириною батарейної ділянки. Стрільбу починають залпом та продовжують методичним вогнем. По проміжкових рубежах вогонь ведуть протягом встановленого часу (2–3 хвилини).
Рухома вогнева зона (РВгЗ) – глибока суцільна зона розривів, яка створюється перед фронтом своїх атакуючих військ і зміщується в глибину у міру їх просування (рис. 1.10).
150
200м
1
Застосовується при прориві підготовленої, розвиненої в інженерному відношенні оборони, насиченої великою кількістю протитанкових засобів на відкритій місцевості і за наявності достатньої кількості артилерії і боєприпасів.
Глибина зони обстрілу при веденні вогню на декількох рубежах може складати 400-800м.
Рубежі призначають на відстані 150-200м один від одного.
Кількість рубежів у рухомій вогневій зоні, по яких вогонь ведеться одночасно, залежить від наявності артилерії та способу атаки і складає, як правило, від трьох до п’яти.
Кожній із груп рубежів надають номер, починаючи з ближнього, і умовне найменування за назвами хижих звірів, наприклад: ”Пантера” (перша група рубежів), „Вовк” (друга група рубежів) і т.д. Рубіж у групах також нумерують починаючи з ближнього, наприклад: „Пантера-1”, „Пантера-2”, „Пантера-3”, ... , „Вовк-1”, „Вовк-2” і т.д. Кількість груп артилерії визначається кількістю рубежів, по яких вогонь ведеться одночасно.Кількість дивізіонів у кожній групі артилерії визначається кількістю батальйонів, що наступають на ділянці прориву. Дивізіону на рубежі РВгЗ призначають ділянку, що дорівнює фронту наступу батальйону на ділянці прориву. Дивізіонні ділянки нумерують тризначними числами: перша цифра – номер групи рубежів, друга – номер рубежу у групі, третя – номер дивізіонної ділянки на рубежі (справа наліво). Дивізіонні ділянки ділять на батарейні за кількістю батарей у дивізіоні. Витрату снарядів призначають у відповідності до ПС і УВ.Стрільбу по ділянках на рубежах РВгЗ батареї ведуть на одній установці прицілу і одній установці кутоміра з віялом за шириною батарейної ділянки.
Білет № 16