Призначення стрільби прямою наводкою та що включає підготовка стрільби і управління вогнем прямою наводкою.
Завдання вогневого ураження противника в оборонному бою.Види вогню. Показати схемою.
В ролі кву підготовити команду та подати на вогневу позицію, коли відомі координати:
Вогнева позиція Х = 37155 Y = 74210 Н = 195 аон 4-00
Подавити ціль 124 ПТУР в окопі. Х = 45141 Y = 73895 Н = 324
1.Призначення стрільби прямою наводкою та що включає підготовка стрільби і управління вогнем прямою наводкою.
Стрільба прямою наводкою забезпечує найбільш швидке виконання вогневого завдання з найменшою витратою боєприпасів. До стрільби прямою наводкою повинна бути готова артилерія всіх калібрів. Вогневі завдання залежно від обставин виконують гарматою (установкою ПТКР), взводом, батареєю або дивізіоном.
Підготовка СіУВ прямою наводкою полягає в організації і проведенні комплексу заходів, які здійснюють до початку бою та в ході бойових дій, з метою безперервного підтримання артилерійських підрозділів у стані постійної готовності до найбільш ефективного виконання вогневих завдань.
Вона включає:
розвідку та визначення координат цілей;
топогеодезичну підготовку;
метеорологічну підготовку;
балістичну підготовку;
технічну підготовку;
організацію визначення установок для стрільби;
організацію управління вогнем.
Командир дивізіону (батареї) організовує та безпосередньо відповідає за проведення усіх заходів щодо підготовки стрільби і управління вогнем у дивізіоні (батареї).
Командири артилерійських підрозділів зобов'язані за будь-яких обставин проводити заходи щодо підготовки стрільби і управління вогнем у повному (наскільки можливо) обсязі. Повнота її проведення визначається умовами обставин, наявністю часу і засобів для виконання. Ретельно проведена підготовка стрільби, особливо технічна підготовка гармат і установок ПТКР, забезпечує влучення в ціль з першого пострілу
2.Завдання вогневого ураження противника в оборонному бою.Види вогню. Показати схемою. Види вогню артилерії
Види вогню артилерії – це класифікація артилерійського вогню за кількістю, що залучається, артилерійських засобів, способами підготовки, порядком ведення вогню, тактичним призначенням та іншими ознаками.
При виконанні вогневих завдань у оборонному бою артилерійські підрозділи можуть самостійно застосовувати такі види вогню: вогонь по окремій цілі; зосереджений вогонь; одинарний рухомий загороджувальний вогонь; одинарний нерухомий загороджувальний вогонь. Крім того, у складі артилерійської групи або разом з нею можуть брати участь у веденні глибокого нерухомого загороджувального вогню, подвійного рухомого загороджувального вогню, масованого вогню.
Вогонь по окремій цілі – вогонь батареї, взводу або гармати (міномету, бойової машини, установки ПТКР), який ведеться самостійно із закритої ВП або прямою наводкою, у тому числі і боєприпасами високої точності (рис. 1.1).
Застосовується для подавлення, знищення або руйнування окремих цілей в усіх видах бою.
Зосереджений вогонь (ЗВ) – вогонь, який ведеться одночасно декількома батареями або дивізіонами по одній цілі або групі цілей, які знаходяться на обмеженій площі (рис. 1.2).
Застосовується в усіх видах бою для знищення і подавлення:
тактичних засобів ядерного та хімічного нападу противника;
артилерійських (мінометних) батарей (взводів);
живої сили та вогневих засобів у районах зосередження, на маршрутах висування, рубежах розгортання і в ході бою;
пунктів управління, радіолокаційних засобів;
вертольотів на посадкових майданчиках;
наземних елементів ВТЗ та інших цілей.
/;
Г 1/Ю
БрАГ
/;
Г 1/Ю
БрАГ
/;
Г 1/Ю
БрАГ
Застосовується для відбиття атак (контратак) танків (БМП, БТР) противника. Для ведення РЗгВ залучають артилерію калібру 100мм і більше.
Призначається по ділянках місцевості, що спостерігаються з КСП.
Готується завчасно або у ході бою на імовірних напрямках атак (контратак) противника.
Перший (дальній) рубіж РЗгВ призначають на очікуваному рубежі, на якому розгортається противник у бойовий порядок (на відстані 1000 - 2000м від переднього краю).
Відстань між рубежами 400 - 600м (визначається часом перенесення вогню на новий рубіж і швидкістю руху атакуючих броньованих об’єктів противника), а віддалення ближнього рубежу РЗгВ від своїх військ – 300 - 400м.
Інтервал розривів – до 25м на гармату. Умовні позначення – за назвами хижих звірів, наприклад: „Лев”, „Лисиця” та ін.
Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі перед фронтом противника, який атакує (контратакує)
Застосовується для відбиття атаки (контратаки) піхоти і танків противника, безпосередньо на передній край (передові підрозділи) наших військ, для прикриття відкритих флангів, проміжків, стиків, проломів та рубежів розгортання для контратак.
Призначається по ділянках місцевості, що спостерігаються з КСП.
Готується завчасно або у ході бою на можливих напрямках атак (контратак) противника. Стрільба ведеться швидким вогнем на одній установці прицілу і кутоміра. Вогонь може бути фронтальним або фланговим. Його відкривають у момент підходу піхоти і танків противника до рубежу НЗгВ і ведуть, доти піхота не буде відсічена від танків і не припинить атаку (контратаку). Для ведення НЗгВ залучають гармати і міномети усіх калібрів.
Дивізіон самостійно може готувати і вести одинарний НЗгВ. Дивізійна ділянка ділиться на число батарей. Рубежі НЗВ призначають не ближче 300-400м від своїх військ. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: „Вишня”, „Береза” та ін.
Інтервал розривів – до 50м на гармату.
Глибокий нерухомий загороджувальний вогонь(ГНЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється одночасно на декількох рубежах перед фронтом противника, який атакує (контратакує) (рис. 1.5).
Застосовується при глибокій побудові бойового порядку атакуючого противника. Залучаються два і більше дивізіонів.
Відстань між рубежами 150 - 200м, інтервал розривів – до 50м на гармату.
Нумерація рубежів ГНЗгВ починається з дальнього рубежу. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: „Береза-1”, „Береза-2” та ін.
Білет № 25