- •1.Праця і соціально-трудові відносини як об’єкти економічного дослідження.
- •2.Предмет і метод дисципліни.
- •3.Мета і завдання дисципліни.
- •4.Поняття ринку праці, ринку робочої сили та ринку робочих місць.
- •5.Місце ринку праці в ринковій економіці, його зв'язок з іншими ринками.
- •6.Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці.
- •7.Структура сукупного і поточного ринку праці.
- •8.Функції сучасного ринку праці.
- •9.Особливості товару «робоча сила».
- •10.Фактори зміни попиту на працю та характеристика їх дії.
- •11.Фактори пропозиції праці та особливості їх дії в розвинутих країнах і в країнах з перехідного типу.
- •12.Сегментація ринку праці за різними ознаками.
- •13.Класичний та неокласичний підходи до аналізу ринку праці.
- •14.Кейсіанська модель зайнятості населення.
- •15.Монетаризм про умови забезпечення рівноваги на ринку праці.
- •16.Школа інституціоналістів про характер ринку праці.
- •17.Відмінні риси марксистського підходу до аналізу ринку праці.
- •18.Можливість застосування окремих положень економічних шкіл для оцінки стану на українському ринку праці.
- •19.Інфраструктура ринку праці.
- •20.Етапи формування ринку праці в Україні.
- •21.Характеристика сучасного етапу функціонування ринку праці.
- •22.Поняття відтворення населення.
- •23.Кількісна оцінка відтворення населення.
- •25.Поняття працездатного віку, працездатності, трудових ресурсів.
- •24.Характеристика демографічних процесів в Україні та їх вплив на функціонування ринку праці.
- •26.Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів.
- •27.Обєкти та методи прогнозування потреби в трудових ресурсах.
- •28.Баланс трудових ресурсів.
- •29.Схема балансу ринку праці.
- •30.Поняття та склад економічно активного та економічно неактивного населення. Використання показника еан у визначені пропозицій праці.
- •31.Сутність соціально-трудових відносин.
- •32.Фактори формування соціально-трудових відносин.
- •33.Якість трудового життя як критерії оцінки соціально-трудових відносин в Україні.
- •34.Формування і регулювання системи соціально-трудових відносин в Україні.
- •35.Поняття зайнятості населення, її види.
- •36.Форми зайнятості населення.
- •37.Концепція зайнятості населення.
- •38.Активні і пасивні методи регулювання зайнятості.
- •39.Функції державної служби зайнятості.
- •40.Роль Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття у регулюванні зайнятості.
- •41.Причини і види безробіття.
- •42.Природна норма безробіття. Закон Оукена.
- •43.Соціально-економічні наслідки безробіття.
- •44.Показники оцінки рівня безробіття. Причини неточного визначення рівня безробіття.
- •45.Визначення статусу безробітного та поняття «підходяща робота».
- •46.Допомога по безробіттю. Умови, розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю в Україні:
- •47.Зміст, основні принципи та організація соціального партнерства.
- •48.Об’єднання роботодавців на ринку праці.
- •49.Роль профспілок в соціально-трудових відносинах.
- •50.Держава в системі соціального партнерства.
- •52.Основні сфери організаційно-практичної діяльності моп.
- •51.Сутність, структура і сектори роботи моп.
- •53.Взаємовідносини України з моп.
- •54.Особливості регулювання соціально-трудових відносин в різних країнах.
- •55.Понняття та склад персоналу підприємства.
- •58.Планування персоналу.
- •59.Формування персоналу підприємства. Трудовий договір. Посадова інструкція. Резюме.
- •60.Напрями адаптації персоналу.
- •57.Основні етапи управління персоналом.
- •61.Реалізація принципів раціонального використання персоналу.
- •64.Поняття продуктивності і продуктивності праці, їх взаємозв’язок.
- •62.Форми і способи професійного розвитку та навчання персоналу.
- •63.Методи оцінювання персоналу.
- •67.Характеритика методів вимірювання продуктивності праці.
- •65.Поняття управління продуктивністю. Фактори низької продуктивності в сучасних умовах.
- •66.Методи вимірювання продуктивності. Багатофакторна модель вимірювання продуктивності праці.
- •68.Класифікація резервів зростання продуктивності праці.
- •69.Методика планування продуктивності праці за факторами її зростання.
- •70.Сутність і зміст процесу нормування праці.
- •71.Робочий час, його склад і структура.
- •72.Види норм праці.
- •73.Методи нормування праці.
- •74.Методи вивчення ефективності використання робочого часу.
- •75.Перегляд норм праці.
- •76.Вартість робочої сили та фактори, що впливають на її розмір.
- •77.Показники оцінки вартості життя.
- •78.Види доходів населення та напрямки їх використання.
- •79.Зміст і склад витрат роботодавців на робочу силу.
- •80.Витрати на соціальне забезпечення.
- •81.Податки на заробітну плату.
- •82.Сутність, види та функції заробітної плати.
- •89.Державне регулювання оплати праці.
- •84.Тарифна система оплати праці та її елементи.
- •85.Форми і системи оплати праці.
- •86.Безтарифна система оплати праці.
- •87.Преміювання працівників.
- •88.Планування фонду оплати праці.
- •90.Договірне регулювання оплати праці.
- •91.Поняття організації праці, її напрямки.
- •92.Поділ і кооперування праці на підприємстві.
- •95.Режими праці і відпочинку.
- •93.Організація й обслуговування робочих місць.
- •94.Умови праці. Охорона та безпека праці.
- •96.Проектування організації робочих місць.
- •97.Колективні форми організації праці.
- •99.Сутність і цілі аудиту в трудовій сфері.
- •100.Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
- •101.Аналіз використання трудових ресурсів.
- •102.Аналіз фонду оплати праці.
- •98.Інформаційне забезпечення аналізу зайнятості і трудових відносин.
92.Поділ і кооперування праці на підприємстві.
Поділ праці – це розмежування діяльності працівників. Функціональний поділ праці – це поділ трудового процесу на сукупності виробничих операцій відповідно до їх призначення. Технологічний поділ праці – це поділ трудового процесу на технологічно однорідні види робіт. Обов’язкові вимоги до поділу праці: 1.Поділ праці не повинен призводити до зниження ефективності використання робочого часу та устаткування. 2.Він не повинен супроводжуватися безликістю і безвідповідальністю в організації виробництва. 3.Поділ праці не повинен бути надмірно дрібним, щоб не ускладнювати проектування та організацію виробничих процесів і нормування праці, а також не знижати кваліфікацію робітників, не позбавляти працю змістовності, не робити її монотонною та утомливою. Основні правила поділу праці: 1.Закріплення за кожним робітником робочого місця, за стан якого він повністю відповідає. 2.Точна регламентація кола функцій і обов’язків кожного робітника. 3.Уособлений облік робіт, які виконуються кожним робітником і тих матеріальних витрат, які мають місце при цьому. Сутність кооперування праці полягає в об’єднанні різних видів робіт і трудових процесів, що забезпечує планомірну спільну працю багатьох виробництв. Види кооперування на підприємстві обумовлені різними видами поділу праці: - між цехами (міжцехове кооперування); - між дільницями в межах цехів (внутрішньоцехове кооперування); - між окремими виконавцями (внутрішньодільничне або внутрішньо бригадне кооперування).
95.Режими праці і відпочинку.
Режим праці й відпочинку – це порядок чергування роботи і перерв на відпочинок та їх тривалість. Розрізняють змінний, добовий, тижневий і місячний режими праці й відпочинку. Змінний режим праці й відпочинку визначає тривалість зміни, час її початку і закінчення, тривалість й частоту загальних регламентованих перерв у роботі. Добовий режим включає число змін на добу. Тижневий режим передбачає різні графіки роботи, число вихідних днів на тиждень, роботу у вихідні й святкові дні. Місячний режим визначає число робочих і неробочих днів в даному місяці, число працівників, які йдуть у відпуску, та тривалість чергових і додаткових відпусток.
93.Організація й обслуговування робочих місць.
Робоче місце – це частина виробничої площі, закріпленої за одним або групою робітників і оснащеної всім необхідним для виконання виробничого завдання. Робочі місця класифікують за: - професіями; - числом виконавців (індиві-дуальні, колективні); - ступенем спеціалізації (уні-версальні, спеціалізовані); - рівнем механізації (ручні, механізовані, автоматизовані ін.); - кількістю устаткування (одноверстатні, багатоверстатні); - ступенем рухомості (стаціонарні, пересувні). Гол. елементами оснащення робочих місць є: 1.основне техн.-чне устаткування (верстати, машини, апарати, автоматичні лінії тощо); 2.допоміжне устаткування (складальні стенди, транспортери, крани та інше); 3.технологічна оснастка (інструменти й пристрої); 4.організаційна оснастка (засоби для зберігання і розміщення технологічної оснастки, заготовок, інструменту – це столи, тумбочки, шафи); 5.виро-бнича тара (контейнери) й меблі (стільці, крісла, столи, підставки); 6.засоби для зберігання й розмі-щення документації (полиці, підставки); 7.засоби сигналізації, зв’язку, освітлення, догляду за уста-ткуванням і робочим місцем (маслянки, щітки), для забезпечення техніки безпеки; 8.предмети виро-бничого інтер’єру.Обсл-ня роб. місця включає систему заходів щодо забезпечення виконавця всім необхідним для виконання виробничого завдання. Обсл-ня роб місць здійснюється в розрізі наступних функцій: підготовчої; виробничої; інстру-ментальної; налагоджувальної; ремонтної; контрольної; складської; ремонтно - будівельної; енергетичної; господарсько – побутової.