60.Напрями адаптації персоналу.

Адаптація персоналу – це взаємне пристосування працівника і підприємства, яке базується на поступовому впрацюванні співробітника в нові професійні, соціальні та організаційно-економічні умови праці. Виділяють два напрямки адаптації: - первинну, тобто пристосування молодих співробітників, які не мають досвіду професійної діяльності; - вторинну, тобто пристосування співробітників, які мають досвід професійної діяльності. В умовах розвитку ринку праці підвищується роль вторинної адаптації. З іншого боку, традиційно потребує великої уваги первинна адаптація.

57.Основні етапи управління персоналом.

Основні етапи процесу управління персоналом: 1.Планування персоналу (розробка плану задоволення майбутніх потреб у трудових ресурсах); 2.Підбір персоналу (створення резерву потенційних кандидатів на усі посади); 3.Відбір (оцінка кандидатів на вакантні місця і вибір кращих із резерву, створеного в ході підбору); 4.Визначення заробітної плати і пільг (розробка схем організації і структури заробітної плати, системи пільг з метою залучення, найму, збереження і відтворення працівників); 5.Профорієнтація та адаптація (входження найнятих працівників на підприємство та в його підрозділи; розвиток у працівника розуміння того, що очікує від нього підприємство і яка праця на ньому отримує заслужену оцінку); 6.Навчання (розробка програм для навчання трудовим навикам); 7.Оцінка трудової діяльності (розробка методик оцінки трудової діяльності і доведення їх до працівника); 8.Підвищення, пониження, переведення, звільнення (розробка методів переміщення працівників на посади з більшою або меншою відповідальністю, розвитку їх професійного досвіду шляхом пересування на інші посади або ділянки роботи, а також процедур припинення договору найму); 9.Підготовка керуючих кадрів, управління просуванням по службі (розробка програм, спрямованих на розвиток здібностей і підвищення ефективності праці керівників).

61.Реалізація принципів раціонального використання персоналу.

Використання персоналу являє собою комплекс заходів, спрямованих на забезпечення умов для найбільш ефективної реалізації творчого і фізичного трудового потенціалу працівників. Принципи раціонального використання персоналу потребують забезпечення: - раціональної зайнятості працівників; - стабільного і рівномірного завантаження протягом робочого періоду; - відповідності трудового потенціалу працівника його кваліфікації, а психофізіологічних даних – вимогам робочого місця; - періодичного переходу працівника з одного робочого місця на інше (протягом тижня, місяця і т. ін.), що забезпечує різноманітність робіт і можливість гнучкого маневрування в процесі виробництва; - максимальної можливості виконання на робочому місці різних операцій, здійснення яких включало б у роботу різні групи м’язів, забезпечувало б чергування навантаження на різні частини тіла та органи людини.

64.Поняття продуктивності і продуктивності праці, їх взаємозв’язок.

Продуктивність – це ефективність використання ресурсів - праці капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації - під час виробництва різних товарів і надання послуг. Вона відбиває взаємозв'язок між кількістю і якістю вироблених товарів або наданих послуг і ресурсами, які були витрачені на їх виробництво. Продуктивність дає змогу порівнювати виробництво на різних рівнях економічної системи (на рівні окремого індивіда, цеху, підприємства, організації, галузі й держави) з використаними ресурсами. Під час їхньої оцінки необхідно враховувати зростання вартості енергії, сировини, витрат, пов'язаних з безробіттям тощо. Більш висока продуктивність означає збільшення обсягу продукції за тих самих витрат, при цьому необхідно враховувати потреби цієї чи іншої продукції на ринку, в суспільстві. Продуктивність праці - це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції.