52.Основні сфери організаційно-практичної діяльності моп.

Основні сфери організаційно-практичної діяльності МОП: зайнятість і безробіття, професійна підготовка й перепідготовка кадрів, права людини, соціальне забезпечення, заробітна плата.

51.Сутність, структура і сектори роботи моп.

Міжнародна Організація Праці - це спеціалізоване агентство ООН, що займається поширенням соціальної справедливості і міжнародно визнаних людських і трудових прав. МОП створена 29.06.1919. Членами МОП стали 44 країни, Україна – з 1954 року. Відповідно до статуту МОП її членом може стати кожна держава – учасниця ООН Кожна країна МОП представлена 4ма делегатами – два делегати від уряду, один – від підприємств, один – від трудящих, кожний з яких має право голосу. МОП складається з 3х основних органів. Вищим органом є Генеральна конференція або Міжнародна конференція праці. Виконавчим органом є Адміністративна Рада. До її складу входять 56 членів: 28- уряди, 14 підприємства, 14 трудящі. Постійним секретаріатом МОП є Міжнародне бюро праці на чолі з Генеральним директором, який призначається Адміністративною радою. Крім цих органів до МОП входять ряд постійних і тимчасових комітетів і комісій.

53.Взаємовідносини України з моп.

Україна є членом МОП з 1954 р. внаслідок ратифікації її Статуту, упродовж 55 років тісно пов’язана з цією організацією. Вона ратифікувала 63 конвенції МОП, із них 14 - за часи незалежності. Положення цих конвенцій лягли в основу чинного в Україні законодавства, що регулює соціально-трудові відносини. Законодавство про працю гарантує громадянам України рівність у сфері праці і її оплати незалежно від походження, соціального і майнового положення, расової і національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця помешкання. Жінкам ці права надаються нарівні з чоловіками. Співпраця МОП з Україною здійснюється в рамках тристороннього соціального діалогу. Міністерство праці та соціальної політики України, об’єднання профспілок та організацій роботодавців 9 червня 2008 року у м. Женева підписали Меморандум про реалізацію вже другої Програми гідної праці - на 2008-2011 роки, основною метою якої є сприяння гідній праці і як фактору продуктивності, і як ключовому елементу розвитку соціальної та трудової сфер в Україні.

54.Особливості регулювання соціально-трудових відносин в різних країнах.

Становленню нової системи регулювання соціально-трудових відносин у промислово розвинутих країнах сприяв також розвиток у післявоєнний період інститутів громадянського суспільства, формування і розвиток демократичних процедур прийняття рішень як на рівні суспільства загалом, так і на рівні окремих підприємств. Як свідчить досвід цих країн, тільки тоді, коли діють розвинуті демократичні процедури прийняття рішень на рівні суспільства, існує ефективний зв'язок між керівництвом країни та її населенням. У цьому випадку уряд реагує на критичні виступи трудящих, а трудящі можуть сподіватися, що їхні виступи не будуть марними. З другого боку, наявність демократичної правової держави є гарантією, що роботодавці, у випадку порушення зобов'язань, зафіксованих у колективних договорах з робітниками, нестимуть повну відповідальність за їх невиконання. Таким чином, існуюча система регулювання соціально-трудових відносин у промислово розвинутих країнах стала результатом тривалого економічного і соціально-політичного розвитку. А об'єктивними передумовами цього процесу стали, насамперед: - посилення концентрації та централізації капіталу, зміна форм організації праці і взаємовідносин найманих робітників і роботодавців у процесі виробництва; - посилення згуртованості робітників та профспілкового руху; - активна соціальна політика держави; - розвиток демократичних процедур управління суспільством; - конкретно-історичні умови (економічні наслідки Першої і Другої світових воєн, світова економічна криза 1929-1933 pp., «холодна війна», досвід радянської системи у галузі розв'язання соціальних проблем тощо), котрі значно прискорили процес формування соціального партнерства.