- •Відсутні питання: 124, 94, 118
- •1.Поняття приватного права
- •2.Європейські родини приватного (цивільного) права
- •3. Цивільне право як галузь права
- •4. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •5. Поняття цивільного законодавства
- •Стаття 4. Акти цивільного законодавства України
- •6. Загальна х-ка цку
- •7. Дія цивільного законодавства
- •8. Застосування та зміст аналогії в цивільному праві Стаття 8. Аналогія
- •9. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •10. Поняття та елементи цивільних правовідносин.
- •12. Види цивільно-правових відносин.
- •15.Загальні положення про фізичну особу
- •Глава 4 загальні положення про фізичну особу Стаття 24. Поняття фізичної особи
- •16. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатністі. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •17. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
- •18. Обмежена дієздатність фізичної особи. Визнання фіз..Особи недієздатною.
- •19. Поняття та значення місця проживання.
- •20.Визнання гром. Безвісно відсутнім. Оголошення гром. Померлим.
- •21. Опіка та піклування
- •22. Поняття громадського стану. Акти громадянського стану. Порядок переміни та виправлення актових записів.
- •23. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •24. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи
- •25. Види (форми) юридичних осіб
- •27. Орган юридичної особи
- •28. Вид та зміст установчих документів юр осіб
- •29. Філії та представництва юр осіб.
- •32) Визначення юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства
- •33) Юридичні особи приватного та публічного права
- •34) Правове положення господарських товариств
- •35) Поняття та види кооперативів
- •36) Об'єднання громадян як цивільні правовідносини
- •37)Правовий статус релігійних організацій
- •38. Поняття держави як суб’єкта цивільного права
- •39. Загальні принципи участі держави, арк, територіальних громад у цивільних відносинах
- •40. Причини правосуб’єктності держави україни
- •41. Форми участі держави
- •42. Види цивільних правовідносин, в яких держава виступає суб’єктом
- •43. Арк як суб’єкт цивільних відносин
- •44.Правове становище територіальної громади в цивільних відносинах
- •45. Відповідальність за зобов'язаннями держави, автономної республіки крим, територіальних громад
- •46. Поняття обєктів цивільних прав (правовідносин)
- •Глава 12 (цк)
- •47. Поняття та класифікація речей. Майно.Майновий комплекс.
- •48.Гроші та цінні папери як обєкти цив прав
- •49. Дії та результати дій як обєкти цив прав
- •50. Продукти творчої діяльності як об'єкти права.
- •51. Особисті немайнові права громадян та їх захист
- •52. Об'єкти цивільних правовідносин
- •53. Поняття і ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів
- •54. Зміст правчинів. Тлумачення їх.
- •55. Види правочинів
- •57. Форма правочину. Юридичні наслідки порушення форми правочину
- •58. Поняття та види недійсних правочинів
- •59. Наслідки визнання правочинів недійсними.
- •60. Поняття представництва, його значення та зміст
- •61.Суб'єкти представництва. Повноваження представника
- •62.Види та виникнення представництва
- •63.Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень
- •64.Довіреність та її види . Форма довіреності . Передоручення
- •65.Припинення довіреності.
- •66. Поняття і значення строків і термінів у цивільному праві
- •67. Класифікація строків у цивільному праві
- •68.Порядок числення строків у цивільному праві
- •69. Поняття позовної давності та її значення. Застосування позовної давності.
- •70. Види строків позовної давності
- •71. Початок і кінець течії строків позовної давності
- •73.Наслідки спливу позовної давності.
- •74.Вимоги,на які позовна давність не поширюється.
- •75.Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових прав.
- •76.Зміст та здійснення особистих немайнових прав.
- •78.Особисті немайнові права,що забезпечують соціальне буття фізичних осіб.
- •79. Захист особистих немайнових прав фізичної особи
- •83.Зміст права власності.
- •84.Способи виникнення права власності.
- •85. Припинення права власності.
- •86.Поняття захисту права власності. Співвідношення понять “захист права власності” і “охорона права власності”.
- •88. Захист прав титульних посесорів ( володільців).
- •89. Захист прав на чужі речі. (Захист прав заставоутримувача, забудовника тощо)
- •90. Поняття права приватної власності.
- •91.Загальні положення про державну власність та її види
- •92. Поняття права державної та комунальної власності.
- •93. Підстави виникнення і припинення права власності
- •95. Право власності на землю
- •96. Речові права на чуже майно
- •97. Сервітути. Поняття та види.
- •99. Суперфіцій
- •100.Володіння та право володіння.
- •101.Поняття іпотеки як права на чужі речі.
- •102.Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майном).
- •103.Захист прав на чужі речі.
- •104.Поняття, юридичний статус права спільної власності.
- •106 .Право спільної часткової власності: пон, підстави виникн та припин
- •107. Право спільної сумісної власності: пон, підстави виникн та припин
- •108. Порядок володіння користування та розпорядженням спільним майном.
- •109.Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту прав спільної власності.
- •110. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Обєкти індивідуальної власності. Дискус. Питання до поняття об’єктів індик. Вл.
- •111. Право інтелектуальної власності. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності.
- •112. Поняття і джерела авторського права. Суб єктивне авторське право, його зміст і межі.
- •113. Об єкти авторського права. Види об єктів, що охороняються авторським правом.
- •115. Суміжні права. Поняття та види.
- •116. Поняття і джерела права промислової власності. Оформлення прав на об єкти промислової власності.
- •117.Субєкти права промислової власності.Оформлення пра на об’єкти промислової власності.
- •119.Поняття цивільно-правової відповідальності.Форми і види.
- •120.Умови цивільно-правової відповідальності
- •121.Моральна шкода
- •122.Збитки та їх відшкодування.Принцип повного відшкодування.
- •123.Випадки обмеженої відповідальності
76.Зміст та здійснення особистих немайнових прав.
За загальним правилом захист особистих немайнових прав
фізичних осіб здійснюється загальними способами захисту цивільних прав, встановлених у Гл. 3 ЦК України.
З цього правила є винятки :окремі способи захисту цивільних прав не можуть застосовуватися (наприклад, примусове виконання обов’язку в натурі);можуть застосовуватися інші способи захисту, не передбачені у Гл. 3 ЦК.
Відповідно до ч.2 ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншими способами відповідно до :
- змісту цього права;
- способу його порушення;
- наслідків, що їх спричинило це порушення.
Як не встановлено вичерпного переліку особистих немайнових
прав фізичної особи, так і не встановлено вичерпного переліку способів їх захисту.
До інших способів захисту, зокрема, належать :1) поновлення порушенного особистого немайнового права;2) спростування недостовірної інформації;3) заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права;4) тощо.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов’язків вважається юридична особа, у якій вона працює.
Якщо недостовірна інформація поширена в засобі масової інформації, то її поширювачем вважається відповідний орган масової інформації (редакція, агенство, інший орган, що здійснив випуск інформації), а також автор інформації.
- У ст. 277 ЦК України встановлено презумпцію „недостовірності інформації”. Відповідно до ч. 3 вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.
- (ч.6 ст. 277 ЦК) Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її порушила.
- Спростування інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
- Фізична особа, особисте немайнове право якої порушено
поширенням недостовірної інформації, крім спростування такої інформації, має право на відшкодування майнової та (або) моральної шкоди.
Разом з тим, відповідно до ст. 17 Закону України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” від 23.09.1997 р. у разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації.
Умислом є таке ставлення до поширення інформації, коли журналіст чи службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки.Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.
77.Особисті немайнові права,що забезпечують природне існування фізичної особи.
. До особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, належать:
• право на життя;• репродуктивні права;• право на здоров'я;• право на безпечне довкілля;
• право на свободу та особисту недоторканність;• право на сім'ю, опіку та піклування.
Першим та найголовнішим видом особистих немайнових прав фізичної особи безперечно, є право на життя. Визначено, що кожна фізична особа має невід'ємне право на життя. За загальним правилом, фізичну особу не може бути свавільно позбавлено права на життя.
Моментом припинення права на життя є момент смерті. При цьому до уваги слід брати лише біологічну смерть, як момент, коли встановлено смерть мозку, тобто повну та незворотну втрату всіх його функцій.
Право на життя (ст. 281 ЦК) :
1) право на захист життя від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом;2) обов’язок не позбавляти життя фізичної особи;3) право на подання вільної згоди на медичні, наукові та інші досліди;4) обов’язок не задовольняти прохання фізичної особи про припинення її життя (активна евтаназія);5) право повнолітньої фізичної особи на стерилізацію;
6) право на штучне переривання вагітності (до 12 місяців, у випадках встановлених законом від 12 до 22 місяців - КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 15 лютого 2006 р. N 144 „ Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України ”);7) право на штучне запліднення та перенесення зародка в її організм.
Право на медичну допомогу (ст. 284 ЦК) :
1) право на надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла 14 років за її згодою (до 14 років її згоди не треба);2) право фізичної особи, яка досягла 14 років на вибір лікаря та вибір методів лікування;3) право повнолітньої дієздатної фізичної особи, яка усвідомлює значення своїх дій відмовитись від лікування (пасивна евтаназія);4) обов’язок у невідкладних випадках, за наявності реальної загрози життю, надати медичну допомогу без згоди фізичної особи, її батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника;5) право на психіатричну допомогу (Закон України „Про психіатричну допомогу” від 22.02.2000 р.)
Право на інформацію про стан свого здоров’я (ст. 285 ЦК) :1) право на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються здоров’я фізичної особи;2) право батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника на інформацію про стан здоров’я дитини, підопічного;
3) право медпрацівників на надання неповної інформації про стан здоров’я, на обмеження доступу до окремих медичних документів;4) право членів сім’ї або інших уповноважених ними осіб на участь у дослідженні причин смерті та ознайомлення із висновками щодо причин смерті, а також оскарження цих висновків до суду.
Право на особисту недоторканність (ст. 289 ЦК) :
1) право не бути підданою катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню;2) обов’язок батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, вихователів не застосовувати фізичне покарання до малолітнього, неповнолітнього та підопічного;
3) право розпорядитися на випадок смерті щодо передання органів та інших анатомічних матеріалів тіла фізичної особи науковим, медичним або навчальним закладам;
Право на донорство (ст. 290 ЦК) :
1) право повнолітньої дієздатної фізичної особи бути донором крові, її компонентів, а також органів та інших анатомічних матеріалів та репродуктивних клітин (Закон України „Про донорство крові та її компонентів” від 23.06.1995 р.);2) обов’язок не брати органи та інші анатомічні матеріали з тіла фізичної особи, яка померла;3) право дати письмову згоду на донорство органів фізичної особи та інших анатомічних матеріалів або заборонити його на випадок своєї смерті;
4) право членів сім’ї, близьких родичів донора знати ім’я реципієнта;5) право фізичної особи на трансплантацію їй органів та анатомічних матеріалів
Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 293 ЦК) :
1) право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;2) право на збирання і поширення такої інформації;
3) обов’язок не здійснювати діяльність, що призводить до нищення, псування, забруднення довкіля;4) право вимагати через суд припинення такої діяльності;5) право на безпечні продукти споживання;6) право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.