Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
великі шпори цивільне.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
1.05 Mб
Скачать

5. Поняття цивільного законодавства

Співвідношення між цивільним правом І цивільним законодавс­твом виглядає таким чином: цивільне право — це сукупність кон­цепцій, правових ідей, юридичних норм; цивільне законодавство — це система нормативних актів, що регулюють цивільні відносини.

Таким чином, цивільне право може бути охарактеризоване як внутрішня форма права, зміст якого визначається соціальними та економічними особливостями регульованих ним суспільних відно­син, а цивільне законодавство — як зовнішня форма права, зумов­лена його змістом. Звідси випливає, що цивільне право становить зміст цивільного законодавства, а останнє є формою вираження цивільного права.

Стаття 4. Акти цивільного законодавства України

,Характеризуючи акти цивільного законодавства України, слід звернути увагу на те, що ЦК розрізняє основу цивільного законодавс­тва України (Конституція) і акти цивільного законодавства як такого.

Акти цивільного законодавства як такого в свою чергу поділя­ються на головний акт — ЦК та інші закони України, які видають­ся відповідно до Конституції та ЦК.

Значення такого поділу відображається в тому, що інші акти за­конодавства не можуть суперечити Кодексу, а при змінах і допов­неннях повинні з ним узгоджуватися.

Цивільні відносини можуть також регулюватися актами Прези­дента України.

Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів.інші органи державної влади можуть видавати норма­тивно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у ви­падках і в межах, установлених законом. Тобто вимогою до актів Президента та Кабінету Міністрів у галузі цивільного права є від­повідність останніх Конституції, ЦК або іншому закону; водночас вимогами до актів інших органів влади України є, по-перше, наяв­ність у законі вказівки про те, що вони можуть видавати норматив­но-правові акти, які регулюють цивільні відносини, а, по-друге, відповідність цих актів положенням ЦК та інших законів.

6. Загальна х-ка цку

основним джерелом цивільного права є Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), прийнятий 16.01.2003 р., що набрав чинності з 01.01.2004 р. Кодекс складається з шести книг, які поділяються на розділи, підрозділи та глави: 1. Книга перша. Загальні положення. 2. Книга друга. Особисті немайнові права фізичної особи. 3. Книга третя. Право власності та інші речові права. 4. Книга четверта. Право інтелектуальної власності. 5. Книга п'ята. Зобов'язальне право. 6. Книга шоста. Спадкове право. У Книзі першій (гл. 1-19) викладено основні положення щодо цивільного законодавства України, підстав виникнення прав, обов'язків та умов їх здійснення і захисту. Нормами цієї Книги висвітлено також загальні положення про фізичну та юридичну особу, об'єкти цивільних прав (речі, майно, цінні папери, нематеріальні блага). Книга друга (гл. 20-22) характеризує особисті немайнові права фізичної ос.

Нормами Книги третьої ЦК України (гл. 23-34) врегульовано право власності та інші речові права, такі як право володіння та користування чужим майном (сервітут), право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) тощо. Загальні положення про право інтелектуальної власності та відносини, пов'язані із правом інтелектуальної власності на конкретні об'єкти: раціоналізаторську пропозицію, комплектування інтегральних мікросхем, географічне зазначення, комерційну таємницю, торговельну марку тощо, закріплені нормами Книги четвертої (гл. 35—46). Зобов'язальне право визначає Книга п'ята (гл. 47-83): дано поняття зобов'язання, його сторін, основних принципів виконання, припинення та забезпечення виконання зобов'язань, висвітлено загальні положення про договір. Найбільша частина розділу присвячена окремим видам зобов'язань — договірним (купівля-продаж, рента, найм, підряд, комісія тощо) та недоговірним (публічна обіцянка винагороди, вчинення дій у майнових інтересах особи без її доручення, відшкодування шкоди тощо). Книга шоста (гл. 84—90) охоплює законодавче врегулювання відносин, пов'язаних зі спадковим правом (спадкування за законом та за заповітом, виконання заповіту, спадковий договір тощо).