38. Поняття держави як суб’єкта цивільного права

У цивільних правовідносинах, крім фізичних та юридичних осіб, можуть брати участь також держава Україна, Автономна Респуб­ліка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єк­ти публічного права (ч. 2 ст. 2 ЦК України). Держава, порівняно з іншими суб'єктами цивільних правовідно­син, наділена цілою низкою особливостей. Вона є передусім влад­ним суб'єктом публічних відносин (відносин субординації), а це на­кладає певний відбиток на специфіку її участі у цивільно-правових відносинах. У ч. 1 ст. 167 ЦК України законодавець чітко закріпив норму, згідно з якою держа­ва діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасни­ками цих відносин. Ця важлива норма-принцип є галузевим роз­витком конституційного положення про те, що людина є вищою соціальною цінністю, а держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. З Конституції України). Держава вже зняла пріори­тетність державної форми власності над іншими, відмовилась від одвічної монополії на скарби (окрім випадку, коли скарб є пам'ят­кою історії та культури), безпідставного присвоєння спадщини у випадку, коли не знайшлись спадкоємці, взяла на себе відпо­відальність за шкоду, завдану усіма державними органами, тощо. Згідно з п. 2 ст. 2 ЦК України держава є суб'єктом публічного права. При цьому, будучи єдиним та неподільним суб'єктом, бере участь у цивільних правовідносинах безпосередньо через відповідні державні органи чи інших уповноважених осіб, які діють від імені держави, своїми діями створюють для неї цивільні права обов'язки, або опосередковано через створювані нею юридичні особи¹.Певні питання виникають з приводу правоздатності держави, тобто спектру тих прав та обов'язків, якими наділена держава у ци­вільних правовідносинах. Держава де-юре наділена рівними мож­ливостями з іншими суб'єктами цивільних правовідносин. При цьо­му слід погодитися з авторами, які доводять, що правоздатність держави має і не загальний, і не спеціальний характер², оскільки держава може діяти лише у межах, передбачених законом, водно­час, виключний спектр цих повноважень законодавчо не визначе­ний. Тому видається прийнятною думка окремих науковців про те, що правоздатність держави має цільовий характер³, що є наслідком виконання нею функції носія публічної влади, яку вона здійснює в інтересах усього суспільства.

39. Загальні принципи участі держави, арк, територіальних громад у цивільних відносинах

Оскільки держава має ознаку публічної влади, її участь у цивільно-правових відносинах, заснованих на принципі юридичної рівності та вільному воле виявленні їх учасників, руйнує цей принцип. До відносин же, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, цивільне законодавство не застосовується (ст. 1 ЦКУкраїни)

Згідно зі ст. 176 ЦК законодавець вводить принцип розмежованості відповідальності за цивільно-правовими зобов'язаннями. А це означає, що:

1) держава, АРК, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом, наприклад, відповідальність держави за зобов'язаннями створених нею казенних підприємств (ч. 3 ст. 39 Закону України "Про підприємства в Україні");

2) юридичні особи, створені державою, АРК, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, АРК, територіальних громад;

3) держава не відповідає за зобов'язаннями АРК і територіальних громад;

4) АРК не відповідає за зобов'язаннями держави і територіальних громад;

5) територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями держави, АРК та інших територіальних громад.