1. Фрукти і овочі є продуктами природи – рослинами організмами, які продовжують жити і після

відокремлення їх від материнської рослини. В процесі росту в фруктах і овочах накопичуються

органічні і мінеральні речовини, відбуваються складні біохімічні процеси, головним з яких є дихання.

Ріст фруктів і овочів відбувається за рахунок утворення тканин і клітин з хімічних сполук. Поступово

вони досягають споживної стиглості, набувають відповідного зовнішнього вигляду, забарвлення шкірки,

м’якоті, максимальної кількості хімічних споживних речовин, що зумовлюють смак і запах.

Чим довше достигають фрукти під час зберігання, тим тривалість їх зберігання більша.

Хімічний склад ще залежить від того, в якій природнокліматичній зоні їх виростили. Підвищена

вологість ґрунтів і повітря, зменшення сонячного опромінювання призводить до зниження вмісту в

фруктах і овочах цукрів і збільшення кількості органічних кислот та вологи. Фрукти і овочі, вирощені

в Криму, Закарпатті, Південному степу мають кращі харчові цінності, смак, аромат, ніж ті, самі види

і сорти вирощені у Поліссі, західному Лісостепу.

Продукти переробки фруктів, овочів, вирощених в умовах високої вологості і недостатнього сонячного

освітлення, будуть за хімічним складом і харчовою цінністю гіршими від продуктів, виготовлених з

фруктів і овочів, вирощених в більш сприйнятливих умовах.

Вуглеводи - найважливіша складова частина овочів та плодів - представлені цукрами, крохмалем,

клітковиною, інулін. Кількість Сахаров в овочах до 9,5%, в плодах - до 20% і представлені вони

сахарозою (в буряках, персиках), фруктозою (в кавунах, яблуках) і глюкозою (у винограді). Крохмаль

міститься в основному в овочах: у картоплі (18%), зеленому горошку (6%) і цукрового кукурудзі (10%).

Крохмаль знаходиться також в незрілих плодах і при їх дозріванні під дією ферментів гідролізується до

Сахаров. Клітковини в овочах і плодах до 4%. При перезрівання деяких овочів (огірків, редису, гороху)

кількість її збільшується, що надає овочам грубий, дерев'янистих смак, в результаті знижується їх

харчова цінність. Інулін в значній кількості (до 20%) знаходиться у топінамбур.

Води у свіжих овочах і плодах від 70 до 95%.

Мінеральних речовин в овочах і плодах міститься 0,25-2%. Вони знаходяться в легкозасвоюваній формі і

дуже різноманітні: калій, кальцій, фосфор, натрій, магній, залізо, марганець, сірка, хлор, йод,

кобальт і ін Завдяки калію, магнію та натрію овочі і плоди створюють в організмі лужну реакцію, яка

необхідна для врівноваження кислої реакції, яка утворюється мінеральними речовинами м'яса, риби,

крупи, хліба.

Овочі та плоди є основним джерелом вітамінів С (капуста білокачанна, чорна смородина) і Р (виноград,

червонокачанна капуста), каротину (морква, помідори, абрикоси), К (салатні овочі) і групи В (капуста,

бобові, суниця).

2. Для створення умов для утилізації пластикових предметів одноразового використання в 1988 році

Співтовариством Пластикової індустрії (The Society of the Plastics Industry, Inc.) була запроваджена

система з ідентифікаційними кодами для маркування всіх видів пластмас . Маркування містить три

стрілки у формі трикутника, всередині якого поміщена цифра, що означає тип пластика:

PET або PETE — Поліетилентерефталат. Зазвичай використовується для виробництва тари для мінеральної

води, безалкогольних напоїв і фруктових соків, блістерних упакувань, оббивки. Такі пластики є

потенційно небезпечними для харчового використання.

PEHD або HDPE — Поліетилен високої щільності. Використовується для виробництва водо- та

газопровідних труб, пляшок, фляг, напівжорсткого упакування. Вважається безпечними для харчового

використання.

ПВХ або PVC — Полівінілхлорид. Використовується для виробництва труб, садових меблів, покриттів

підлоги, віконних профілів, жалюзі, тари для миючих засобів. Матеріал є потенційно небезпечним для

харчового використання, оскільки може містити діоксини, бісфенол А, ртуть, кадмій.

LDPE і PELD — поліетилен низької щільності. Виробництво брезентів, мішків для сміття, пакетів,

плівки та гнучких ємкостей. Вважається безпечними для харчового використання.

PP — Поліпропілен. Використовується в автомобільній промисловості (обладнання, бампери), або при

виготовленні іграшок, а також в харчовій промисловості, в основному при виготовленні упакувань.

Вважається безпечними для харчового використання.

PS — Полістирол. Використовується при виготовленні плит теплоізоляції будівель, упакувань харчових

продуктів, столових приладь і посуду, коробок для компакт-дисків та інших упакувань. Матеріал є

потенційно небезпечним, особливо у випадку горіння, оскільки містить стирол.

OTHER або О — інші. До цієї групи відноситься інший пластик, котрий не може бути включений у

попередні групи. В основному це полікарбонат. Полікарбонат не є токсичним для навколишнього

середовища, але може містити небезпечний для людини бісфенол. Використовується для

виготовлення твердих прозорих виробів.

№9..