2. Дублення - процес обробки напівфабрикату дубильними речовинами. Після дублення шкура перетворюється

в шкіру.

У виробництві взуттєвих шкір застосовуються різні способи дублення, найбільш поширені з них:

- хромове дублення із застосуванням солей хрому; - комбіноване дублення з хромовими солями і рослинними

дубители; - жирове дублення із застосуванням жиру морських тварин; - алюмінієве дублення із

застосуванням солей алюмінію. Для того, щоб шкіра стала більш щільною, жорсткою, водостійкою,

проводять обробку. Після оздоблювальних операцій шкіра набуває приємний зовнішній вигляд.

Оздоблювальні операції: пролежка, промивка, розводка, фарбування, шліфування та ін.

№3…

1

У міжнародній практиці виробництва і торгівлі прийнято штрихове кодування товарів, що дає можливість ефективно управляти їх виробництвом, здійснювати сортування, відбір, відвантаження товарів, а в сфері торгівлі — приймати товари, контролювати запаси, відбирати і відвантажувати товари зі складів в роздрібну торговельну мережу.

Використання штрихового кодування дає можливість втілити автоматизовану ідентифікацію товарів на базі комп'ютерної техніки, що значно підвищує продуктивність праці, суттєво зменшує витрати обігу, , є економічно ефективним.

Штриховий код складається з чіткого рисунка вузьких і широких смуг, пробілів між ними і чисел, він наноситься на упаковку з допомогою поліграфічної техніки: матричних, термічних, лазерних і струменевих принтерів.

Цифровий еквівалент коду ЕАН-13 складається з 13 цифр. Перші зліва три або рідше дві цифри називають префіксом. Він позначає державу — виробника або продавця товару. Його ще називають "прапором країни". Наступні 4—5 цифр позначають реєстраційний номер фірми, відомства,

виробника товару, 8— 2 цифри — товарний код, який присвоюється продукції з урахуванням вимог системи ЕАН, остання 13-а цифра — контрольна, яка використовується для перевірки правильності "зчитування" попередніх цифр коду скануючою системою.

Наприклад, штрих-код майонезу Провансаль, виготовленого в Україні

(Львівський жирокомбінат), має такий цифровий вираз:

Кожна країна має свій префікс. Наприклад, США, Канада—00-09, Мексика —75.0, Аргентина — 77.9, Бразилія — 78.9, Німеччина — 40-44.0, 78.9, Німеччина — 40-44.0,Великобританія, Ірландія — 50, Данія — 57, Фінляндія — 64, Туреччина —86.9, Австрія — 90-91, Норвегія — 70, Угорщина — 59.9, Греція — 52.0,Китай — 69.0, Японія — 49. Частину коду, яка відображає країну (префікс), встановлює Міжнародна асоціація по кодуванню виробів.

В розділі 1 — "Живі тварини і продукція тваринництва" — товари об'єднані у п'ять груп: група 01 — "Живі тварини"; група 02 — "М'ясо і субпродукти харчові"; група 03 — "Риба і ракоподібні, молюски і інші водні безхребетні"; група 04 — "Молоко і молочні продукти, яйця птиці, мед

натуральний"; група 05 —"Інші продукти тваринного походження (кістки, шкурки, губки натуральні тваринного походження, амбра сіра та ін.)".

В розділі 2 — "Продукти рослинного походження"—товари об'єднані у 13 груп.

В розділі 3 — "Жири і масла тваринного або рослинного походження, продукти їх розщеплення, приготовлені харчові жири, віск тваринного і рослинного походження" — об'єднані у 15 груп.

У розділі 4— "Продукція харчової промисловості, алкогольні і безалкогольні напої, оцет, тютюн і його замінники" — об'єднані у групи 16—24.

Код кожному товару присвоюється з урахуванням номера групи, номера найменування товару в даній групі і має не менше чотирьох знаків. Наприклад, м'ясо великої рогатої худоби свіже або охолоджене, яке значиться у групі 02 під номером 1, буде мати код 02.01; м'ясо свиней

свіже, охолоджене або морожене, що значиться в цій же групі під номером 3, буде мати код 02.03; томати свіжі або охолоджені, що входять у групу 07 під номером 2, будуть мати код 07.02.

2

Взуття призначене для захисту стопи, гомілки, іноді стегна від механічних пошкоджень, переохолоджень або перегріву, від взаємодії води та забруднень.

Взуття полегшує пересування, та забезпечує нормальні умови для трудовой діяльності.

Класифікація сучасного взуття

За видами

За цільовим призначенням

За статево віковими групами

За матеріалами

За деталями взуття та їх призначенням

За типовими костр заготовок верзу

За внутр. Розмірми і формою

за методами кріплення.

№4…

1

Зернові культури, які вирощують в Україні належать до 3ьох ботанічних родин – злакових, гречаних, бобових.

Зернові культури України класифікують за: За цільовим призначенням; Хімічним складом; Ботанічними ознаками.

Анатомічна будова: Оболонка 4-10%; Ендосперм 80-49%; Зародок 3%.

Особливості хімічного складу зернових: Вуглеводи(крохмаль) 60-70%; Білки злакові 7-24%; Мінеральні речовини 1,2-2,5%; Ліпіди 1,5-5%; Вода до 14%.

2

Дублення – найважливіший технологічний процес, який визначає ефективність роботи шкіряних підприємств. Властивості і призначення шкіряної продукції залежать від виду сировини, природи дубителів і способів дублення, що застосовуються.

Відомий спосіб безпікельного дублення знезоленої голини із шкур кіз, який передбачає дублення танідами мімози при рН 8,0–8,5 з наступною обробкою синтетичними дубителями і жирувальними матеріалами [2]. При цьому вміст у відпрацьованому розчині твердих речовин і хлоридів зменшився на 73 і 97 %, відповідно, порівняно із загальноприйнятим способом рослинного дублення.

Останніми роками розробляються різні дубильні системи, покликані зменшити використання сполук хрому. Хоча такі методи дублення дозволяють виключити використання солей хрому, але це не означає, що вдається отримати видублений напівфабрикат, який взагалі не містить мінеральних солей (алюмінію, кремнію, титану або цирконію).

Згідно ДСТУ 2726-94 шкіри хромового методу дублення класифікують за наступними ознаками:

За видом шкіряної сировини; За конфігурацією: За способом та характером лицьової поверхні; За кольором; За площею; За товщиною; За сортом;За призначенням.

№5

Крупи — харчовий продукт, одержаний від переробки круп’яного зерна, в якому сконцентровані добре засвоювані поживні речовини. Крупи займають важливе місце в харчуванні жителів України.

Споживні властивості крупів залежать від їх хімічного складу, засвоюваності окремих речовин (вуглеводів, білків, жирів), енергетичної цінності, органолептичних показників, використання.

Споживні властивості крупів у цілому та їхній хімічний склад зокрема визначаються, насамперед круп’яною культурою, з якої вони виготовлені. Хімічний склад крупів залежить також від технології їх виготовлення. Вона полягає у тому, що зерно повністю вивільняють від неїстівних квіткових плівок і частково або повністю від плодових і насіннєвих, до складу яких входить переважно клітковина. Білки крупів, особливо, гречаних, вівсяних і рисових, здебільшого повноцінні, однак вони не збалансовані за вмістом лімітованих амінокислот. Білки пшона і кукурудзяних крупів за амінокислотним складом поступаються білкам крупів інших культур. У пшоні є дуже мало лізину, у кукурудзяних, крім того, метіоніну і триптофану.

Біологічна цінність крупів визначається залежно від вмісту повноцінних білків, полі ненасичених жирних кислот, мінеральних речовин і вітамінів.

Пшеничні крупи. Із зерна пшениці виробляють пшеничні шліфовані і манні крупи. Крупи пшеничні шліфовані поділяють на п’ять номерів — від 1 до 5. Крупи № 1—4 називають Полтавськими. П’ятий номер круп має назву Артек. Крупи № 1 мають розміри, які не набагато менші від розмірів цілого зерна (3—3,5 мм) і видовжену форму. Крупи від № 2 до № 5 являють собою подрібнене зерно. Форма крупів № 2 овальна, № 3, 4 і 5 — округла. Тривалість варіння крупів — від 15 (Артек) до 60 хв (№ 1). Після варіння їхній об’єм збільшується у 4—5 разів. Крупи Полтавські і Артек на товарні сорти не поділяють. Випускають також пшеничні крупи швидкорозварювані і такі, що не потребують варіння. Манні крупи виготовляють не на крупозаводах, а дістають при сортових помелах зерна пшениці в борошно. Рідше ці крупи виготовляють спеціальним розмелюванням твердої пшениці. Манна крупа має дрібні частинки (1,0—1,5 мм) майже чистого ендосперму. Залежно від виду зерна пшениці розрізняють три марки манних крупів: “М”, “Т” і “МТ”. Крупи марки “М” виготовляють із м’якої пшениці, “Т” — з твердої і “МТ” — із м’якої з домішкою твердої пшениці (дурум). Залежно від технології виготовлення рисові крупи класифікують на : шліфовані , поліровані і дроблені.

Рис шліфований - це зерна, з яких повністю видалені квіткові плівки, плодові і насіннєві оболонки, зародок і велика частина алейронового шару. Поверхня ядра злегка шорсткувата, білого кольору, вкрита мучеллю. На окремих ядрах можуть бути залишки насіннєвої оболонки

Полірований рис являє собою чистий ендосперм, що має глянсову гладку поверхню, скловидну консистенцію. Його отримують зі скловидного шліфованого рису, додатково обробленого на полірувальних машинах.

Дроблений рис отримують при вироблені шліфованого і полірованого рису. Він являє собою шматочки ендосперму рису менші ніж 2/3 його розміру, що не проходить крізь сито діаметром отворів 1,5 мм.

Крупи характеризуються добрим смаком, приємним зовнішнім виглядом, високою засвоюваністю, їх широко використовують для дієтичного і дитячого харчування. Шліфовані неподрібнені рисові крупи поділяють на такі сорти: екстра, вищий, 1-й, 2-й, 3-й. Подрібнений рис на товарні сорти не поділяють. Крупи рисові екстра мають білий колір, крупи вищого, 1-го,2-го, 3-го сортів і дроблені - білий з різними відтінками. Один і той же сорт рису, оброблений по-різному, має різний колір, смак, поживні властивості й час приготування. По виду обробки рис розділяють на коричневий (мінімальна обробка зі збереженням більшої частини поживних речовин зерна), білий (шліфований білосніжний рис - найпоширеніший тип обробки) і пропарений (спеціально оброблений паром з метою утримання вітамінів і мінералів у зерні, а не в висівковий оболонці ).

Хімічний склад рисової крупи обумовлений перш за все складом зерна. Самою важливою складовою частиною крупи білкова речовина , склад якої в середньому досягає 12%. Білки в основному повноцінні і легкозасвоюючі. За амінокислотним складом білки зерна переважно повноцінні, оскільки до складу їх входять усі незамінні амінокислоти, в тому числі найважливіші з них -- триптофан, метіонін і лізин.

Велике значення в харчуванні мають і вуглеводи крупи, які містять від 60 до 80%. Це крохмаль, невелика кількість цукру (глюкоза, фруктоза, сахароза) і клітковини. Жирів в крупі міститься не багато - близько 1-2% .Жири легко окислюються і стають гіркими, внаслідок чого крупи стають порченими, особливо при довготривалому зберіганні. В рисі міститься різні мінеральні речовини і деякі вітаміни, також дана крупа відрізняється від інших самим високим вмістом крохмалю (до 80%).У крупі дуже мало ліпідів, що сприяє її зберіганню. Ліпіди рису на 76% складаються з ненасичених жирних кислот, у тому числі і лінолевої (до 45%).Шліфований і особливо полірований рис містить досить мало мінеральних речовин. За мінеральним складом рисові крупи близькі до пшона.

Крупу саго вырабатывают из сырого картофельного или кукурузного крахмала. По внешнему виду крупа саго представляет собою однородные по величине матово-белые шарики диаметром до 3 мм . При варке саго разбухает в два-три раза. В кулинарии саго используют больше всего для начинки пирогов и пирожков. Из саго также приготовляют пудинги. В странах тропического климата растет саговая пальма, в середине ствола которой содержится сырой крахмал. Из этого сагового крахмала там приготовляют крупу саго. Саго – это белые матовые шарики, конечно, съедобные – в детстве многие из нас могли видеть эту крупу в магазинах, и даже есть вкусные блюда из неё, но сегодня достать настоящее саго довольно трудно. Есть ещё искусственное саго, и его раздобыть проще, но тоже не так легко, как это было раньше – продукт, столь любимый многими хозяйками в «советские» времена, сегодня потерял свою популярность, и мало кому известно, как его нужно правильно готовить. Однако мы попробуем рассказать об этой крупе по порядку, хотя информации на эту тему не так уж и много.