Ситуаційна задача № 3

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 29 %, 41 %, 4 % та 26 % (норма – 25 %, 35-40 %, 10-15 %, 25 %);

- Б:Ж:В = 1:0,5:2,7 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий харчовий раціон учня школи-інтернату № 1 віком 14 років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:

- за якісною повноцінністю - Б:Ж:В = 1:0,5:2,7 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 2317,3 ккал (норма – 3200 ккал);

- за білками - 123,4 г (норма - 104 г);

- за жирами - 60,8 г (норма - 94 г);

- за вуглеводами - 328,79 г (норма - 485 г);

- за кальцієм - 695,25 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А - ретинол – 0,565 мг (норма 0,3 мг), каротин – 2,57 (норма – 4,2 мг);

- за вітаміном В₁ - 1,47 мг (норма - 1,5);

- за вітаміном В₂ - 1,2 мг (норма - 1,8);

- за вітаміном С - 146,68 (норма - 80 мг).

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, полуденок, вечеря), який становить відповідно 29 %, 41 %, 4 %, 26 % (норма – 25 %, 35-40 %, 10-15 %, 25 %).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу): невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;

- за білками;

- за жирами;

- за вуглеводами;

- за кальцієм;

- за вітаміном А;

- за вітаміном В₂;

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове харчування за білками і недостатнє харчування за калорійністю, жирами, вуглеводами, мінеральними речовинами і вітамінами може призвести до виникнення:

• білки – утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

• жири – знижується засвоюваність каротину; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища; екзематозні ураження шкіри; крововиливи в органи

• вуглеводи – порушується окислення жирів; похудіння; дефіцит рослинних волокон (клітковина, пектин) може спричинити частий запор, геморой, дивертикули кишок, апендицит, рак кишок, каміння жовчного міхура, діабет, дисбактеріоз кишок тощо.

• калорійність – енергетична недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо);

• кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

• вітамін А (ретинол) – порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція;

• вітамін В₂ (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання квасолі, гороху, сої (білок рослинного походження), свинного м'яса і соняшникової олії (жири рослинного і тваринного походження), макаронних виробів, картоплі (вуглеводи), молочних продуктів (кальцій), хліба грубого помолу (віт. В₂); обмежити – вживання вершкового тріски (білки тваринні) і масла вершкового (віт. А).