- •2 Поняття м/н економіки, предмет, методи, стр-ра.
- •Для дослідження міжн-них явищ і процесів використовуються різні методи
- •1 Міжн-нийподіл праці (мпп), як умови розвитку м.Е.
- •6. Сутність та форми міжд-ої торгівлі (мт).
- •8. Закономерности ценообразования на мировом рынке.
- •10. Вплив міжнародної торгівлі на виробників споживачів.
- •11. Меркантилізм.
- •12. Критика меркантилізму д. Хюма.
- •14. Теорії порівняльних переваг у зовнішній торгівлі.
- •13.Теорія абсолютних переваг а. Сміта
- •17.Альтернативні теорії міжн торг: теорія життєвого циклу продукту; теорія конкурентних переваг, теорія ефекту масштабу.
- •15/16Теорія міжнародної торгівлі Хекшера-Оліна. Парадокс в. Леонт'єва.
- •19.Класифікація методів протекціоністської політики.
- •22.Кількісні обмеження зовнішньої торгівлі: квотування та ліцензування.
- •23. Механізм дії й економічні ефекти імпортної квоти.
- •24. Фінансові методи протекціонізму.
- •25. .Механізм дії й економічні ефекти внутрішньої виробничої субсидії.
- •26. Аргументи “за” “проти” протекціонізму.
- •29. Переваги та недоліки прямих іноземних інвестицій.
- •30. Економічні ефекти прямих іноземних інвестицій.
- •31. Стан іноземного інвестування в економіці України
- •35. Ефекти міжнародної міграції робочої сили.
- •37.Наслідки міграції робочої сили для країни-імпортера.
- •36.Наслідки міграції робочої сили для країни-експортера.
- •38Основні світові ринки роб. Сили.
- •39. Проблема м/н регулювання світових потоків робочої сили.
- •40. Міжнародна організація праці (моп), її основні цілі та задачі.
- •41 Умови формування, особливості та структура міжнародного ринку послуг.
- •42. Фінансові послуги на світовому ринку
- •43.Поняття міжнародного лізингу, його види та значення.
- •47.. Міжнародна передача технологій: сутність, причини, основні канали.
- •48 Міжнародне науково- технічне співробітництво: суть, структура, напрямки розвитку.
- •49.Світовий валютно-фінансовий ринок: поняття, функції, види.
- •50.Валютно-фінансова система: сутність та основні елементи.
- •51. Выбор режима валютного курса для страны.
- •52Понятие валютного курса, реальный валютный курс, паритет покупательной способности.
- •53.Взаимосвязь между реальным и номинальным валютными курсами.
- •54.Формування попиту на іноземну валюту.
- •55. Формування пропозиції іноземної валюти
- •56Регулювання валютно-фыансових выдносин.
- •58. Взаємозв'язок рахунків платіжного балансу.
- •60 Особливості інтеграції української економіки в світове господарство
58. Взаємозв'язок рахунків платіжного балансу.
Взаимосвязь текущего счета и финансового счета может быть представлена алгебраически путем последовательных преобразований основного макроэкономического тождества:
Y=C + I+G + Xn
Y-C-G = C + I+ G+Xn - (C + G)
Sn = 1+ Хn, где Sn — национальные сбережения(Y-C-G)
(I-S)+Хn=0 (в режиме гибкого валютного курса без вмешательства Центрального Банка).
Величина (I — S) представляет собой избыток внутренних инвестиций над внутренними сбережениями и характеризует сальдо счета движения капитала и финансовых операций. Счет текущих операций фиксирует, каким образом формируется сумма, получаемая из-за границы в обмен на отечественный чистый экспорт (включая чистую выручку от использования отечественных факторов производства). Поэтому величина Х„ отражает сальдо счета текущих операций.
Из основного макроэкономического тождества следует, что финансовый счет и текущий счет платежного баланса уравновешивают друг друга, то есть
X-M = Xn = -(I-S)=S-I; внешний баланс(X-M), внутренний баланс(S-I)
Это означает, что дефицит платежного баланса по текущим операциям финансируется в основном чистым притоком капитала на финансовый счет:
Хп<0=>Х-М<0=>Х<М
I-S > 0 => I > S => приток капитала из-за рубежа (должники)
Если инвестиции превышают национальные сбережения (I>S), то излишек инвестиций должен финансироваться из-за рубежа, за счет иностранных займов. Эти займы позволяют стране импортировать товаров и услуг больше, чем экспортировать (М>Х), то есть чистый экспорт является отрицательной величиной (Хn<0). На мировой арене страна выступает в качестве должника.
Наоборот, если национальные сбережения превышают внутренние инвестиции, то избыточные сбережения используются для кредитования зарубежных партнеров. Им требуются эти кредиты, поскольку экспорт товаров и услуг из данной страны превышает импорт (Х>М), то есть чистый экспорт является положительной величиной (Хn>0). На мировой арене страна выступает в качестве кредитора.
Следовательно, активное сальдо текущего счета сопровождается чистым оттоком капитала, так как избыточные средства текущего счета будут использованы для покупки недвижимости за рубежом или предоставления займов другим странам:
Хn>0=>Х-М>О=>Х>М
I-S<0=>I<S=> отток (вывоз) капитала за границу (кредиторы).
Для того чтобы поступления от всех сделок балансировали совокупные расходы, необходимо, чтобы дефицит текущего счета в точности соответствовал положительному сальдо финансового счета, или наоборот — дефицит счета движения капитала и финансовых операций должен в точности соответствовать активному сальдо текущего баланса. Такое взаимоурегулирование счетов платежного баланса осуществляется при условии, что Центральный Банк не предпринимает валютных интервенций и не изменяет величины официальных валютных резервов. В этом случае на фоне притока капитала появляется тенденция к относительному удорожанию национальной валюты, а на фоне оттока капитала — к ее относительному удешевлению. Свободные колебания валютного курса являются механизмом автоматического уравновешивания текущего и финансового счетов платежного баланса
Резервные активы (reserve assets) — международные высоколиквидные активы страны, которые находятся под контролем ее денежных властей или правительства и в любой момент могут быть использованы ими для финансирования дефицита платежного баланса и регулирования курса национальной валюты. Наличие достаточных резервных активов рассматривается как морально-психологический инструмент для поддержания доверия к национальной валюте, для обеспечения привлечения внешних кредитов и поддержания макроэкономической стабильности.
59 Міжнародна інтеграція – це об”єктивний процес зближення країн світу та їхніх суб”єктів у всіх сферах людського життя на основі спільності загальнолюдських інтересів. Міжнародна інтеграція включає міжнародну економічну, політичну, культурну інтеграцію.
Міжнародна економічна інтеграція – характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.
Міжнародна економічна інтеграція означає: співробітництво між національними господарствами різних країн, ліквідацією бар”єрів у торгівлі між країнами, зближення ринків кожної з країн з метою ств орення єдиного спільного ринку.
Економічна інтеграція – процес економічної взаємодії країн, що призводить до сближення господарських механізмів і приймає форму міждержавних угод та узгоджено регулюється міждержавними органами. Інтеграційні процеси призводять до розвитку економічного регіоналізму, в результаті чого окремі групи країн створюють між собою більш сприятливі умови для торгівлі, а в ряді випадків і для міжрегіонального руху факторів виробництва, ніж для інших країн.
Передумови інтеграції:
Близькість рівня економічного розвитку та ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються.
Географічна близкість країн, наявність у більшості випадків спільного кордону та історично склавшихся економічних зв’язків.
Спільність економічних і інших проблем, що стоять перед странами в області розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва і т.ін.
Демонстраційний ефект. Зазвичай в країнах створивших інтеграційне об’єднання відбуваються позитивні зміни, що спонукає інші країни приєднуватися.
“Ефект доміно”. Після того як більшість країн регіона стали членами інтеграційного об’єднання, інші країни обов’язково відчувають труднощі, пов’язані з переорієнтацією економічних зв’язків країн, що входять в угруповування, одне на одного.
Цілі інтеграції: використання переваг економіки масштаб, створення благосприятливого зовнішньополітичного середовища, вирішення задач торгової політики, сприяння структурній перебудові економіки, підтримка молодих галузей та національних виробників