49.Світовий валютно-фінансовий ринок: поняття, функції, види.

Міжн. вал.фін сист- закріплена в міжн угодах форма організації фін відносин в рамках якої здійсн міжн платіжний оборот, що обслуговує рух тов і посуг, факторів вир-ва та фін засобів.

Вона складається з 2-х груп елементів:валютні (валюта та валютні ринки; інституції, що обслуговують валютні операції) та фінансові. Міжнародна валютна сис-ма – це форма організації функціонування грошей в міжнар екон обороті. Валюта- грошові одиниці б-я країни або інший платіжний засіб . Розрізняють нац. валюту(законний платіжний засіб на території країни, яка випускає її) та іноземну валюту( платіжний засіб інших країн, який законно чи незаконно використовується в даній країні), а також резервна валюта ( валюта , в якій країна тримає свої ліквідні міжнародні активи, необхідні для покриття боргів) і валюта , що вільно використовується ( широко застосовується в міжнар.угодах і активно купується).

Тверда валюта – валюта зі стабільним валютним курсом. Головна характеристика валюти – її конвертованість – здатність резидентів і нерезидентів вільно , без всяких обмежень обмінювати нац.валюту на іноземну і використовувати її в угодах з реальними фінансовими активами. Розрізняють різні ступені конвертованості валюти: 1)за поточними операціями – відсутність обмежень на платежі і трансферти з поточних міжнародних операцій ( операції з товарами , послугами, трансфертами); 2)за капітальними операціями – по міжнар.операціям,

пов’язаних з рухом капіталу; 3)повна конвертованість – відсутність обмежень як по поточним так і по капітальним операціям. Елементи міжнар.вал. системи: визначення основних платіжних засобів ; режим валютних паритетів та курсів; умови конвертованості; механізми поповнення каналів міжнародного обороту достатньої кількості платіжних засобів; уніфікація основних форм міжнародних розрахунків; статус міждержавних інституцій, що регулюють валютні відносини; режим міжнародних валютних ринків; режим ринків золота.

М/н валютний ринок ( МВР) – це офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж валюти на підставі попиту та пропозиції. МВР передбачає наявність сфери взаємодії попиту та пропозиції на іноземну валюту. Попит на іноземну валюту – це необхідність в іноземній валюті для здійснення експортно-імпортних операцій при певному курсі валют.

РІВНОВАЖНИЙ валютний курс – це курс валюти що забезпечує досягнення рівноваги при відсутності руху капіталу.

При змінному валютному курсі зміна рівноваги валютного курсу приведе до знецінення чи подорожчання валютного курсу.

При фіксованому валютному курсі зміна рівноваги валютного курсу викликає девальвацію чи ревальвацію валютного курсу.

Девальвація – законодавче зниження валютного курсу при режимі фіксованого валютного курсу.

Ревальвація – законодавче підвищення валютного курсу при режимі фіксованого валютного курсу.

Функції:

Кліринг – договори між урядами двох або більше країн про взаємні м/н вимог та забовязаннь;

Страхування або хеджування – дії, які направлені на недопущення не чистих активів, не чистих пасивів в даній валюті.

Спекуляція - операції банківських закладів, юридичних та фізичних осіб для отримання прибутку від зміни валютних курсів на різних ринках.

ВИДИ. Нац, регіональні, м/н.

Національний та регіональний валютний ринок, сукупність операцій по валютному обслуговуванню клієнтів, які відтворюють банки, які знаходь на території країни.

Ядром валютного ринку є країни де практично відсутні валютні обмеження: США, Німеччина, Японія, Великобританія.