37.Наслідки міграції робочої сили для країни-імпортера.

Позитивні: Підвищення попиту рентоспроможності продукції через І(зн.) витрат на її виробництво; при імпорті висококваліфікованої роб. сили країна економить затрати на освіту і кваліфік. підготовку; іноземні робочі сили на забезпечення пенсіями і не враховується в організацій різних соціальних програм; інші гранти є амортизатором у випадку криз і безробіття;

Негативні: віддік нац. валюти у вигляді грош. переводів; додаткові проблеми, пов’язані з соц. захистом емігрантів; втрати спеціалістів внаслідок рееміграції.

36.Наслідки міграції робочої сили для країни-експортера.

Позитивні: Експорт робочої сили є джерелом надходження вільної і конвертованої валюти в країну; послаблення проблем безробіття; безплатне для країни експортне навчання роб. сили.

Негативні: відплив умів; додаткові затрати на освіту нових спеціалістів; виникнення тенденції до спаду темпів економічного зростання.

38Основні світові ринки роб. Сили.

До світових ринків робочої сили відносять:

1. Північну Америку – даний ринок виник в сер. 19 ст., тут постійно працює більше 5 % всього населення.Історично труд. ресурси США склалися за рахунок емігрантів, коли країна стала проводити політику залучення висококваліфікованих кадрів.Наряду з цим в США широко застосовуються низбко та напівкваліфіковані ресурси, що в свою чергу склали значну частину емігрантів в країні. Але в наш час в США ¼ членів нац. академії наук це імігранти, 1/3 лауреати нобелівської премії це імігранти.

2. Західна Європа (працює 4-7 млн. мігрантів, всього мігрантів більше 30 млн.).Зараз планується об’єднаний ринок ресурсів, що значить зняття всіх бар’єрів рересування та створення кращих умов праці для труд. ресурсів.

3. Близький Схід(3-5 млн.) Міглація відбувається з Пакістану, Індії, Кореї, Філіпін.

4. Скандинавський ринок.

5. Австрія, Нова Зеландія (2-3 %)

6. Азійський ринок. Їдуть з Лаосу, Китаю, Індії та Зах. Африки.

Південна Африка.Їдуть з Центр. та Східн. Африки.

39. Проблема м/н регулювання світових потоків робочої сили.

Державне регулювання міграції здійснюється за допомогою законодавства. Основні його риси: проф.. кваліфікація, обмеження особистого характеру, кількісне обмеження мігрантів, тимчасові обмеження, географічні пріоритети, явні і сховані заборони наймати іноземну робочу силу містяться у законі про професії, якими іноземцями займатися заборонено.

Явні прямо перелічують галузі і професії, у яких іноземцям займатися заборонено.

Приховані – навпаки встановлює перелік галузей чи спеціалістів, у яких можуть працювати тільки громадяни даної країни.

Міграція буває легальна і нелегальна. Незаконне проникнення з злочином. За це передбачено: депортація, грошовий штраф, тюремне ув’язнення.

Виділяють бажані і небажані категорії мігрантів.

40. Міжнародна організація праці (моп), її основні цілі та задачі.

МОП – це міжнародна урядова організація яка з 1946р. є систематизованим закладом ООН. Створено МОП в 1919р. Включає в себе більш ніж 170 країн у тому числі і Україну. Основні завдання: захист інтересів і прав трудящих; підвищення життєвого рівня трудящих, покращення умов праці. Надання технічної допомоги країнам, що розвиваються; захист прав працівників – емігрантів, сприяння зайнятості мігрантів, сприяння покращення соціального стану мігрантів, розробляє міжнародні конвенції та рекомендації з питань умов праці та життя працюючих. Вони складають “міжнародний кодекс праці”. Штаб квартира знаходиться в Женеві.

Международная организация труда — МОТ Дата создания: 1919 г. Количество членов: 171.

Основные функции • содействие разработке национальных программ для обеспечения полной занятости и роста жизненного уровня; |• создание равных условий для образования и профессиональной подготовки; • улучшение условий труда, здравоохранения и жизни;• признание права на коллективное проведение переговоров и сотрудничество между менеджментом и трудом.

Структура:

• Международная конференция по вопросам труда (International Labor Conference) — высший политический орган МОТ, заседающий раз в год, на уровне делегаций стран-чле­нов, состоящих из двух представителей правительства, одного представителя работодателей и одного представителя наемных работников.

• Управляющий орган (Governing Body) — заседающий три-четыре раза в год испол­нительный орган МОТ, состоящий из 56 членов, из которых 28 представляют правитель­ства, 14 — работодателей и 14 — наемных работников. 10 крупных стран имеют постоян­ное представительство в этом органе, а остальные 18 избираются из числа других членов каждые три года.

• Международная контора по труду (International Labor Office) — постоянно функцио­нирующий секретариат МОТ во главе с Генеральным секретарем.

Международная организация труда(МОТ) - являющаяся с 1946 г. специализирован­ным агентством ООН автономная меж­дународная организация, занимающаяся разработкой и согласованием между­народных стандартов в области рынка труда .

Главный вклад МОТ в регулирование международного рынка труда заключа­ется в разработке международных стан­дартов по труду, являющихся рекомен­дацией национальным правительствам в таких областях, как минимальный уро­вень оплаты труда, равенство возмож­ностей в области занятости, система социального страхования, охрана мате­ринства, минимальный возраст рабочей силы, защита интересов мигрантов и пр. Стандарты в области труда находятся под постоянным контролем со стороны МОТ, которая, однако, не имеет рыча­гов, чтобы заставить страны применять их. Они внедряются странами на добро­вольной основе и закрепляются в теку­щем законодательстве и практической работе правительств. Ежегодно страны-члены предоставляют в МОТ отчет о прогрессе в деле внедрения междуна­родных стандартов в национальную практику, которые рассматриваются не­зависимым комитетом, состоящим из примерно 20 экспертов, которые, в свою очередь, составляют доклад и представ­ляют его на рассмотрение Международ­ной конференции по вопросам труда. Если правительство страны — члена МОТ не соблюдает те или иные между­народные стандарты в области труда, которые она ратифицировала в своем законодательстве, организации, пред­ставляющие наемных работников, могут сделать представление в МОТ по этому поводу. Получив его, Управляющий орган назначает независимую трехсто­роннюю комиссию по изучению пробле­мы, которая выносит свои рекоменда­ции по ее решению. Если с точки зрения какой-либо страны-члена другая страна не выполняет принятые на себя обяза­тельства стандартов в области труда, она может также сделать представление в МОТ по этому поводу. Если рекомендации МОТ игнорируются, то дело мо­жет быть вынесено на рассмотрение Международного Суда. Однако основ­ной метод работы МОТ — через согла­сование интересов и поиск консенсуса на трехсторонней основе между прави­тельствами, работодателями и наемны­ми работниками.