- •2. Функції та принципи маркетингу
- •3.Концепції управління маркетингом.Умови успіху та небезпек
- •4.Комплекс маркетингу
- •5. Види маркетингу. Види маркетингу в залежності від стану попиту.
- •6. Swot –аналіз :можливі напрямки оцінки
- •7. Маркетингове макро- та мікросередовище підприємства
- •8. Оцінка конкурентних сил за Портером
- •Експеримент, спостереження і панель, як методи збору первинної інформації
- •15.Фактори сегментування споживчого ринку
- •16. Переваги і недоліки ринкового сегментування
- •17. Переваги і недоліки основних варіантів вибору цільових сегментів
- •18.Основні етапи здійснення цільового маркетингу
- •19. Процес оцінки цільового сегменту
- •20. Маркетингові стратегії охоплення ринку : недиференційований, диференційований і концентрований маркетинг
- •21. Поняття і цілі маркетингової товарної політики
- •22. Класифікація споживчих товарів і товарів промислового призначення
- •23.Характеристика споживчіх товарі залежно від купівельної поведінки і звичок покупців
- •24. Рівні товару
- •25. Характеристика другого рівня товару-товар у реальному виконанні
- •26. Марочні стратегії підприємства
- •27. Поняття, етапи та концепція жцт
- •28. Поняття та класифікаційні ознаки нового товару
- •29. Характеристика основних етапів процесу створення нових товарів
- •30. Цілі та стратегії маркетингу на різних етапах життєвого циклу товарів
- •31. Управління товарним асортиментом. Товарні стратегії фірми
- •32. Види цін. Фактори ціноутворення
- •1. Залежно від обороту, який обслуговують ціни:
- •2.Залежно від впливу держ.На ціноутв-ня:
- •3.Залежно від особливостей комерційного контракту:
- •4.Залежно від порядку відшкодування споживачем трансп.Витрат:
- •1.Фактори мікросеридовища:
- •2.Фактори макросеридовища:
- •33. Основні цінові стратегії
- •5.Стр.Наслідування лідера
- •34. Види знижок і методи коригування цін
- •1.Знижки:
- •4)Сезонна
- •36. Причини вибору прямого каналу розподілу і опосередкованого збуту
- •37. Альтернативні системи розподілу
- •38. Вертикальні маркетингові системи
- •1.Корпоративні вмс
- •39. Франчайзинг, як провідна форма вмс
- •40. Види оптових посередників в каналах розподілу
- •41. Система і класифікація засобів маркетингових комунікацій
- •46. Реклама товарів і послуг. Порівняльна характеристика основних засобів інформації
- •43. Стиулювання збуту. Переваги і недоліки засобів стимулювання збуту.
- •44. Прямий маркетинг і персональний продаж. Етапи процесу персонального продажу
- •45. Зв”язки з громадкістю і пропаганда: порівняльні характеристики
36. Причини вибору прямого каналу розподілу і опосередкованого збуту
Виконуючі функції КР посередник вирівнює потоки т і п, так як існує розбіжність меж обмедженим колам виробів, які випускають вироби у виликих кількості і невеликою кількістю різноманітних товарів, що потребують споживачі
Прямим КР (без посередника) віддають перевагу:
-обсяг продажу виправдовує витрати на збут прод
-споживачі, для яких призначається продукція зосереджені в одному регіоні
-товари є вузько спеціалізовані або виготовляютьяс на замовлення споживача
-ціна на товар змінюється і ці зміни потрібно постйно враховувати
Причини, що обумовлюють доцільність опосередкованого збуту:
-зменшення кількості контактів між учасниками обміну---скорочення кількості днів
-розширення асортименту продукції від різних виробників, завдяки чому досягається економвя часу і зусиль виробника і споживачів
-можливістьзабезпечити оптимальний для споживачів маштабпотавок
-підвищення рівня обслуговування споживачів на основі досвіду обслуговування цільового ринку, що має посередник.
37. Альтернативні системи розподілу
Процес формування(вибору) КР склад. З таких етапів:
-виявлення альтернативних систем розподілу
-вибір стр-ри каналу розподілу
-вибір стратегії комунікацій КР
-рішення про управління КР.
Фактори,що впливають на вибір КР:
-хар-ка споживача
-хар-ка товару
-хар-ка посередників
-хар-ка зовнішнього середовища.
Для налагодження збуту своїх тов н фірма може обрати одну з альтернативних систем розподілу:
1.Традиційна сис-ма
2.Горизонтальна(маркетингова)
3.Багатоканальна(комбінована)
4.Вертикальна
1.Традиційна сис-ма розподілу-це сукупність незалежних фірм у яких кожен рівень збутового каналу діє незалежно від інших,з метою максимілізувати власний прибуток,залишаючи поза увагою ефективність каналу вцілому. Кожен з учасників каналу не може контролювати інших, і ніхто не має повноважень розподіляти ф-ї серед учасників каналу та урегулювати конфлікти,що виникають.
2.Горизонтальна-передбачає оюєднання зусиль одного рівня.Це має сенс,якщо обєднання капіталу маркетингових ресурсів і виробничих потужностей підсилюють позиції фірм,які разом можуть зробити більш ніж одна фірма.
3.Багатоканальна-передбачає виконання кількох каналів розподілу для охоплення різних сегментів ринку і надає переваги тим фірмам,які обслуговують великі і складні ринки.
4.Ветикальна-передбачає повну або часткову координацію ф-й учасників каналу розподілу з метою економії на операціях і посилення впливу на ринок.
При цьому один з учасників каналу бере на себе ініціативу щодо координації дійтому що він є власником інших фірм учасників або укладає з ними угоди або має вплив достатній для того,щоб обєднати інших учасників.
38. Вертикальні маркетингові системи
Для налагодження збуту своїх товарів фірма може обрати одну з альтернативних систем розподілу: традиційна, горизонтальна, багатоканальна, вертикальна.
Верт. марк. с-ма передбачає повну або часткову координацію функцій учасників каналу розподілу з метою економії на операціях і посилення впливу на ринок. При цьому один з учасників каналу бере на себе ініціативу щодо координації дій тому що він є власником інших фірм учасників, або укладає з ними угоди чи має вплив, достатній для того щоб об’єднати інших учасників. Існують 3 форми вертикальної координації: 1) корпоративні (інтегровані) 2) адміністративні (керовані) 3) договірні (контрактні).
Корпоративні вмс. – системи, які належать фірмам і передбачають контоль одним власником всієї системи розподілу за всіма стадіями виробництва і збуту товарів. Інтеграція вперед – лідером каналу є виробник, назад – посередник.
Адміністративні вмс. – координує послідовні етапи виробництва та розподілу каналу і не передбачає договірниїх забов’язань та існує завдяки високій репутації одного з учасників.
Договірні вмс. – незалежні учасники каналу підписують контракти в яких докладно визначаються їх права і обов’язки щодо координації функцій розподілу. Метою такого об’єднання є збільшення обсягів продажу чи економії коштів, яких кожне підпр. окремо не може досягти. Існують 3 основні типи договірних вмс.:
1) добровільні об’єднання роздрібних торговців які фінансуються оптовиками і створюються для того щоб допомогти цим роздрібним торговцям успішно конкурувати з розгалуженими мережами магазинів великих організацій
2) кооперативні роздрібні торговці, які створюють спільні підпр-ва щоб здійснювати оптові закупки а також і виробництво товарів. Члени таких утворень купують бульшу частину товарів через свої кооперативи а також спільно здійснюють рекламну діяльність. Прибуток розподіляється між учасниками пропорційно до обсягів зроблених ними закупок.
3) Франчайзингові системи – передбачають передачу франчайзером (виробником або продавцем) франшизи (ліцензії) на право продажу або виробництво своєї продукції під своїм брендом іншим учасникам каналу (франчайзі), яким надаються ексклюзивні права на певні території
4.Ветикальна-передбачає повну або часткову координацію ф-й учасників каналу розподілу з метою економії на операціях і посилення впливу на ринок.
При цьому один з учасників каналу бере на себе ініціативу щодо координації дійтому що він є власником інших фірм учасників або укладає з ними угоди або має вплив достатній для того,щоб обєднати інших учасників.
Існують 3 форми вертикальної координації:
1.Корпоративні(інтегровані)ВМС
2.Адміністративні(керовані)ВМС
3.Договорні(контрактні)ВМС