29. Втрати історико-культурних цінностей в Україні у 1920-30-х роках.

Відповідно до конкретних обставин вивезення, умовну класифікацію втрачених Україною культурних цінностей можна подати у такому вигляді:

- Примусове вилучення історико-культурних цінностей з українських музеїв, архівів, бібліотек, у приватних осіб до Держсховища, а звідти експортували закордон;

- Вилучення церковних цінносте з церков, храмів, монастирів;

- Всесоюзне об’єднання «Антикваріат», яке організовувало бежпрецендентне вилучення музейних цінностей та продаж з аукціонів творів мистецтва і пам’яток старовини на Заході. Збували цінності за безцінь.

30. Основні напрями музейної діяльності.

Музей (згідно ICOM)- це постійна неурядова установа, покликана слугувати суспільству, сприяти його розвитку, доступна широкій публіці. Музей займається придбанням, зберіганням, дослідженням, популяризацією та експонуванням матеріальних свідчень про людину та її життєве середовище, з метою вивчення, освіти а також для задоволення духовних потреб.

Також основні напрямки музейної діяльності можна виявити з соціальних функцій музею:

1. Науково-документаційна, пов’язана з науковим формуванням колекцій, і є обов’язковою умовою формування будь якого музею.

2. Охоронна – музеї несуть відповідальність за фізичну,юридичну і науково-охорону культурних цінностей.

3. Науково-дослідна – це наукові дослідження в першу чергу спрямовані на вивчення музейних предметів, як першоджерел знань

4. Освітньо-виховна – обумовленна інформаційними властивостями музейних предметів, а також культурними та пізнавальними потребами суспільства. Відповідає суспільній потребі у культурних формах дозвілля та емоційній розрядці..

31. Знищення пам’яток архітектури в Україні у роки Другої світової війни.

У комплексі речових джерел вагому частку складають архітектурні пам'ятники. Вони відносяться до інформаційно складних джерел, які зберігають відомості щодо різних аспектів людської діяльності у галузі виробництва як матеріальних, так і духовних цінностей. Спорудження тих чи інших архітектурних пам'яток завжди пов'язане з конкретними історичними подіями, духовними процесами, з практичними потребами суспільства в цілому, або окремих груп людей, певних осіб. Архітектурні пам'ятки містять цінну інформацію історико-краєзнавчого і культурного характеру, є органічною складовою джерельної бази з історії українських старовинних міст та містечок, монастирських комплексів, дворянських маєтків тощо.

Значна частина культурних пам’яток Переяслава були знищені в роки Другої світової війни: Покровський собор, Вознесенський монастир та інші.

Друга світова війна завдала страшних ран Печерську. Тривалий час залишався зруйнованим Успенський собор лаври, знищений під час окупації міста німецькими військами.

Тернопіль: Домініканський костел (1749-1779 рр..) - Пам'ятка архітектури пізнього європейського бароко. Будувався як храм римо-католицького монастиря домініканців, сильно постраждав під час Другої світової війни.

Під час другої світової війни були частково або повністю знищені багато пам'ятників архітектури по всій Україні, був знищений центр Києва. Під бобами і снарядами здавалося, безповоротно були втрачені ці пам'ятки культури давніх років. Багато часу і сил було витрачено на відновлення цих архітектурних шедеврів світової культури і зараз перед очима людей ці творіння показуються ніби в своєму первозданному вигляді.