- •1. Процес входження укр. Земель до складу іноземних держав: порівняльна характеристика.
- •2. Правовий статус українських земель в складі Королівства Польськоо (2ї пол. 14 ст- поч. 15 ст.)
- •3. Українська шляхта 14 – 16 ст.
- •4. Соціальна структура населення укр. Земель в 14-17 ст.
- •5. Розвиток цехового ремесла в 14 – пер. Пол. 17 ст.
- •6. Розвиток торгівлі на укр. Землях в 14-17 ст.
- •7. Урбанізаційні процеси 14 – першої половини 17 ст.
- •8. Поширення магдебурзького права на укр. Землі. Його джерела та особливості
- •9. Українські землі у складі вкл: Київська та Волинська землі
- •11. Польсько-литовські унії 14-15 ст.
- •12. Люблінська унія 1569 р. Причини укладення. Шляхи реалізації
- •13. Еволюція прав особи і станів. Литовські статути
- •14. Економічні реформи на укр. Землях в сер. 16 ст.
- •15. Панщинно-фільваркове господарство на Україні. Особливості формування та функціонування
- •16. Виникнення українського козацтва
- •17. Походження запорозького козацтва в укр. Історіографії
- •18. Українсько-татарські стосунки у 15-16 ст.
- •19. Татарсько-турецькі набіги на українських землях в 16 – п. П. 17 ст.
- •20. Формування реєстрового козацтва
- •22. Заснування Запорозької Січі. Її роль в історії українських земель 16-17 ст.
- •23. Повстання під проводом Косинського і Наливайка
- •24. Козацькі походи на Крим та Туреччину кінця 16 – початку 17 ст.
- •25. Українська культура 14-16 ст.
- •26. Розвиток укр. Культури в кінці 16 – на поч. 17 ст.
- •27. Розвиток української культури в першій половині 17 ст.
- •28. Розвиток науки і освіти в другій пол. 16 ст. Острозька академія, Братські школи
- •29. Київські шкільні осередки пер. Пол. 17 ст. Могилянський колегіум
- •30. Укладення Берестейської унії
- •31. Галицька митрополія 14-15 ст. Проблеми її відновлення та ліквідації
- •32. Київська православна митрополія в др. Половині 15-16 ст.
- •34. Ідея універсальної унії на Україні
- •36. Католицька церква на Україні в 14 – 17 ст.
- •37. Протестантські громади на укр.. Землях в 16 – пер. Пол.. 17 ст. ( детально – в Ісіченка – ст. 126)
- •39. Гетьман Сагайдачний і укр./козацтво в пер. Чверті 17 ст.
- •40. В Жуковського – букрідери
- •41. Україна напередодні Хмельниччини ( з Інтернету)
- •42. Запорізька Січ у 30-40-х рр. 17 ст.
- •44. Козацькі війни 1625-1636 рр.
- •45. Козацько-селянські війни 90-х рр. 16 ст. В українській історіографії.
- •46. Витоки укр. Козацтва в сучасній історіографії: від військового реєстру до суспільного стану (с. Плохій – ст.. 52-72, Леп*явко- ст.. ???
- •48. Проблеми міжцерковних конфліктів кінця 16 – пер. Пол. 17 ст.
- •52. Ґенеза козацько-польських конфліктів кінця 16 ст.
- •53. Молдавські походи укр. Козаків кін. 16. Ст.. У дослідженні с. Леп*явка ( ст..19-27 ( 2 документ) з букрідерів)
- •56. Правовий статус укр. Громади Львова 16-17 ст.
- •58. Правовий статус вірменської громади Львова 16-17 ст.
- •60. Проблеми взаємовідносин між укр. Та польською громадами Львова у 16 – першій половині 17 ст.
- •64. Проблема кризи церковного життя у дослідженні «Криза і реформа» Гудзяка ( з букрідерів)
- •65. Падіння Константинополя та його вплив на церковне життя Київської митрополії
- •66. Реформи константинопольського патріарха Ієремії та спроби їх реалізації у Київській митрополії
- •67. Дослідження впливу Флорентійської унії на міжцерковні стосунки на українських землях у працях б. Ґудзика ( з букрідерів)
- •69. Концепції укладення церковної унії в XVI ст. У праці б. Ґудзяка. ( з букрідерів)
- •70. Братський рух у концепції реформи о. Бориса Гудзяка
- •71. Східні патріархи на укр. Землях:мета візиту, наслідки реформаторських спроб
- •72. Причини укладення Берестейської унії у дослідженні б. Ґудзяка. ( в букрідерах)
- •74. Цехові організації у Львові 16 – першої половини 17 ст. ( частково з 73 питання)
- •78. Структура українського шляхетського стану у 16 – на поч. 17 ст.
- •79. Князів. Стан на укр. Землях у 16 – пер. Половині 17 ст.
- •80. Зем’яни як шляхетський прошарок
- •81. Проблема еволюції станів на Україні в 16 – п. П. 17 ст. У дослідженнях н. Яковенко. ( трохи не ті століття)…
14. Економічні реформи на укр. Землях в сер. 16 ст.
Основною метою аграрної політики правителів ВКЛ було примноження державної казни за рахунок підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. На основі ретельного обліку великокнязівської, шляхетської та селянської землі передбачалося підвищити продуктивність фільваркових і селянських господарств з метою збільшення виробництва товарного збіжжя.
Перші спроби регулювання економічного життя датуються серединою 16 ст. Зокрема, вже устава 1514 р. передбачала збільшення прибутковості великокнязівських дворів за рахунок розширення дворової ріллі, яку зобов’язані були обробляти тяглові селяни. Уставна грамота 1529 р., адресована державцям і урядникам волостей, загалом повторила положення устави 1514 р. та передбачила розширення дворової оранки через залучення невільної челяді, а переважну більшість селян планувалось перевести на оброчні виплати та толоки й шарварки у великокнязівських господарствах.
Наступним правовим актом реформи можна вважати уставу 1547 р. , видану старостам, державцям і урядникам замків, дворі та держав. Цей документ уже враховував досвід реформ попередніх грамот , а тому обмежив використання челяді в дворовій оранці, оскільки невільні категорії сільської людності вимагали для цього чималих коштів. Акценти було зміщено в бік широкого використання тяглих селян, яким рекомендувалося роздавати пустки. Було також здійснено спробу реформування фіксальної системи. Зокрема, оподаткування сільських дворів передбачалося проводити згідно з кількістю та якістю земельних наділів. У цілому устава 1547 р. апробувала чимало оптимальних положень, які знайшли свій розвиток у подальших правових актах.
Найбільш детально заходи аграрної реформи були розроблені в прийнятті 1 квітня 1557 р. загальнодержавній «Уставі на волоки». Вони передбачали використання поряд з сільською челяддю й волосних селян для роботи (два дні на тиждень) у фільварках, які повсюдно мали створюватися на родючих ґрунтах. Челядь осаджували на невеликі земельні наділи (згодом їх іменували городниками) з обов’язковою одноденною панщиною.
Було точно перевірено кількість землі в селянських руках і зафіксовано надалі розмір селянського господарства, введена т.зв. «волока», що рівнялася 19,5 десятин. Кожне селянське господарство отримувало 1 волоку, боярське – 2. Примусово вводилося трьохпільна система. Всі селяни осаджені на волоках, мали платити певний чинш (грошовий податок) натурою й грішми. Волочна реформа ще не прикріпляла остаточно селянина до землі: він міг піти геть , посадивши на своє місто іншу особу, але фактично це було важко зробити. Селяни потрапляли під догляд дрібної адміністрації, втрачалося значення давньої сільської громади, обривався зв'язок яким вона тримала всіх своїх членів у купі. Сама праця селян тепер дуже точно регламентувалася. Волочна система була проведена на Берестейщині, Пінщині та Волині. На Наддніпрянщині до кінця 16 ст. утримувалися старі данні податки, аж поки там не запанували нові, пов’язані з переходом земель до Польщі. Також волочна поміра торкнулася селян Ковельського, Ратненського й Любомльського староств, а також приватних сіл Луцького ат Володимирського повітів Волині.
Новоотримані волоки за своїми розмірами помітно поступалися дореформеним селянським дворищам. Натомість на ліквідованих селян землях створювалися фільваркові господарства. У зв’язку з цим ставлення селянства України до заходів аграрної реформи та воочної поміри своїх земель було негативним. Заворушення на селі та виступи проти їх проведення фіксувалися впродовж другої половини 16 ст. У ході проведення аграрної реформи значної трансформації зазнала просторова локація сільських поселень України. В тих регіонах яких торкнулася волочна поміра, на зміну розкиданих маломірних селищ-дворищ приходили багато двірні села з впорядкованою забудовою.
Економічні реформи на українських землях мали відчутне суспільне значення. Насамперед через наступ на селянське землеволодіння посполиті були змушені відтіснитися на південний схід України, де значна їх частина згодом влилася в козацьке середовище. Певна частина слуг та бояр, які не змогли в ході аграрної реформи підтвердити своїх прав на землю та шляхетство, також поповнила ряди українського козацтва.