
- •1. Процес входження укр. Земель до складу іноземних держав: порівняльна характеристика.
- •2. Правовий статус українських земель в складі Королівства Польськоо (2ї пол. 14 ст- поч. 15 ст.)
- •3. Українська шляхта 14 – 16 ст.
- •4. Соціальна структура населення укр. Земель в 14-17 ст.
- •5. Розвиток цехового ремесла в 14 – пер. Пол. 17 ст.
- •6. Розвиток торгівлі на укр. Землях в 14-17 ст.
- •7. Урбанізаційні процеси 14 – першої половини 17 ст.
- •8. Поширення магдебурзького права на укр. Землі. Його джерела та особливості
- •9. Українські землі у складі вкл: Київська та Волинська землі
- •11. Польсько-литовські унії 14-15 ст.
- •12. Люблінська унія 1569 р. Причини укладення. Шляхи реалізації
- •13. Еволюція прав особи і станів. Литовські статути
- •14. Економічні реформи на укр. Землях в сер. 16 ст.
- •15. Панщинно-фільваркове господарство на Україні. Особливості формування та функціонування
- •16. Виникнення українського козацтва
- •17. Походження запорозького козацтва в укр. Історіографії
- •18. Українсько-татарські стосунки у 15-16 ст.
- •19. Татарсько-турецькі набіги на українських землях в 16 – п. П. 17 ст.
- •20. Формування реєстрового козацтва
- •22. Заснування Запорозької Січі. Її роль в історії українських земель 16-17 ст.
- •23. Повстання під проводом Косинського і Наливайка
- •24. Козацькі походи на Крим та Туреччину кінця 16 – початку 17 ст.
- •25. Українська культура 14-16 ст.
- •26. Розвиток укр. Культури в кінці 16 – на поч. 17 ст.
- •27. Розвиток української культури в першій половині 17 ст.
- •28. Розвиток науки і освіти в другій пол. 16 ст. Острозька академія, Братські школи
- •29. Київські шкільні осередки пер. Пол. 17 ст. Могилянський колегіум
- •30. Укладення Берестейської унії
- •31. Галицька митрополія 14-15 ст. Проблеми її відновлення та ліквідації
- •32. Київська православна митрополія в др. Половині 15-16 ст.
- •34. Ідея універсальної унії на Україні
- •36. Католицька церква на Україні в 14 – 17 ст.
- •37. Протестантські громади на укр.. Землях в 16 – пер. Пол.. 17 ст. ( детально – в Ісіченка – ст. 126)
- •39. Гетьман Сагайдачний і укр./козацтво в пер. Чверті 17 ст.
- •40. В Жуковського – букрідери
- •41. Україна напередодні Хмельниччини ( з Інтернету)
- •42. Запорізька Січ у 30-40-х рр. 17 ст.
- •44. Козацькі війни 1625-1636 рр.
- •45. Козацько-селянські війни 90-х рр. 16 ст. В українській історіографії.
- •46. Витоки укр. Козацтва в сучасній історіографії: від військового реєстру до суспільного стану (с. Плохій – ст.. 52-72, Леп*явко- ст.. ???
- •48. Проблеми міжцерковних конфліктів кінця 16 – пер. Пол. 17 ст.
- •52. Ґенеза козацько-польських конфліктів кінця 16 ст.
- •53. Молдавські походи укр. Козаків кін. 16. Ст.. У дослідженні с. Леп*явка ( ст..19-27 ( 2 документ) з букрідерів)
- •56. Правовий статус укр. Громади Львова 16-17 ст.
- •58. Правовий статус вірменської громади Львова 16-17 ст.
- •60. Проблеми взаємовідносин між укр. Та польською громадами Львова у 16 – першій половині 17 ст.
- •64. Проблема кризи церковного життя у дослідженні «Криза і реформа» Гудзяка ( з букрідерів)
- •65. Падіння Константинополя та його вплив на церковне життя Київської митрополії
- •66. Реформи константинопольського патріарха Ієремії та спроби їх реалізації у Київській митрополії
- •67. Дослідження впливу Флорентійської унії на міжцерковні стосунки на українських землях у працях б. Ґудзика ( з букрідерів)
- •69. Концепції укладення церковної унії в XVI ст. У праці б. Ґудзяка. ( з букрідерів)
- •70. Братський рух у концепції реформи о. Бориса Гудзяка
- •71. Східні патріархи на укр. Землях:мета візиту, наслідки реформаторських спроб
- •72. Причини укладення Берестейської унії у дослідженні б. Ґудзяка. ( в букрідерах)
- •74. Цехові організації у Львові 16 – першої половини 17 ст. ( частково з 73 питання)
- •78. Структура українського шляхетського стану у 16 – на поч. 17 ст.
- •79. Князів. Стан на укр. Землях у 16 – пер. Половині 17 ст.
- •80. Зем’яни як шляхетський прошарок
- •81. Проблема еволюції станів на Україні в 16 – п. П. 17 ст. У дослідженнях н. Яковенко. ( трохи не ті століття)…
22. Заснування Запорозької Січі. Її роль в історії українських земель 16-17 ст.
Перші згадки про Запорозьку Січ датовані серединою 16 ст. У 15-17 ст. укр. землі являли собою вузол економічних, політичних і соціальних суперечностей. Польща нещадно гнітила – закріпачене селянство, всіма способами перешкоджаючи його подальшому розвитку. Внаслідок цього класові суперечності між селянством та і польськими феодалами визначали основну суть суперечностей між найбільш рішучою силою укр. народу та поневолювачами, були рушійною силою в його боротьбі за ліквідацію польсько-шляхетського гноблення. У таких умовах ініціатором боротьби за незалежність стає козацтво, яке було керуючою репрезентуючою верствою протягом 16-17 ст.
Запорізьке козацтво почало формуватися на території Південної України наприкінці 15 ст., яка на той час була малозаселеною територією, куди не поширювалося правління Речі Посполитої. Тому на ці землі почали переселятися люди, які були незадоволені життям, чи втікали від переслідувань. Поступово вони зливалися із місцевим населенням та об’єднувалися у групки. Кількість прибулих на Запоріжжя зростала, в міру того, як польська влада, поширюючись територіально, витісняла невдоволених людей до південних територій. Обставини життя козаків з самого початку штовхали їх на шлях організації , що вимагало створення добре організованого та об’єднаного спільними завданнями осередку, здатного само розвиватися та вдосконалюватися. Для його утворення був необхідний стійкий центр, навколо якого могла б сформуватися уся козацька громада для захисту рідного краю.
Такий центр повинен був володіти обов’язковими і необхідними для цього ознаками: мати стійке постійне ядро воїнів-професіоналів, а їх командири мусіли мати не лише військовий досвід, а й відзначатися широким політичним кругозором. Таким осередком спочатку і став загін-ватага, який очолювала найвпливовіша та найавторитетніша особа – отаман.
Володіючи широкими степами, що простягалися на значну відстань на схід і захід від Дніпра, запорізькі козаки, завжди вважали центром свої вольностей Дніпро. На початку 1550-х рр. провідник запорізьких козаків князь Дмитро Вишневецький об’єднав поодинокі групи козаків, створивши на острові Мала Хортиця козацький центр. Саме хортицьке укріплення, т.зв. «січ» послужило зразком і прототипом справжніх запорізьких «січей», які виникають трохи згодом і служать базою та осередком нової козацької організації, що формувалася не на старих місцях понад Дніпром, а серед Дикого Степу.
Козацтво, об’єднашись у Січі, набуває нової військової якості і перетворюється на значну політичну силу, про яку заговорили в Європі. Відчувши велику силу в своїй організованості, козаки не тільки успішно діяли проти турецько-татарської навали на Європу, а й своєю зброєю та силою допомагають у визвольних війнах. Франції, Німеччині, Австрії і навіть Іспанії. Запоріжжя стало силою, що обороняла не тільки українську, а й культуру багатьох народів Європи. Навіть кримський хан Джанібек Гірей у 1610 р. звертався до гетьмана запорізьких козаків з проханням надати допомогу у боротьбі проти своїх ворогів.
Крім українців, притулок на Січі ще знаходили представники різних національностей, серед яких були литовці, поляки, білоруси та інші.