- •1. Процес входження укр. Земель до складу іноземних держав: порівняльна характеристика.
- •2. Правовий статус українських земель в складі Королівства Польськоо (2ї пол. 14 ст- поч. 15 ст.)
- •3. Українська шляхта 14 – 16 ст.
- •4. Соціальна структура населення укр. Земель в 14-17 ст.
- •5. Розвиток цехового ремесла в 14 – пер. Пол. 17 ст.
- •6. Розвиток торгівлі на укр. Землях в 14-17 ст.
- •7. Урбанізаційні процеси 14 – першої половини 17 ст.
- •8. Поширення магдебурзького права на укр. Землі. Його джерела та особливості
- •9. Українські землі у складі вкл: Київська та Волинська землі
- •11. Польсько-литовські унії 14-15 ст.
- •12. Люблінська унія 1569 р. Причини укладення. Шляхи реалізації
- •13. Еволюція прав особи і станів. Литовські статути
- •14. Економічні реформи на укр. Землях в сер. 16 ст.
- •15. Панщинно-фільваркове господарство на Україні. Особливості формування та функціонування
- •16. Виникнення українського козацтва
- •17. Походження запорозького козацтва в укр. Історіографії
- •18. Українсько-татарські стосунки у 15-16 ст.
- •19. Татарсько-турецькі набіги на українських землях в 16 – п. П. 17 ст.
- •20. Формування реєстрового козацтва
- •22. Заснування Запорозької Січі. Її роль в історії українських земель 16-17 ст.
- •23. Повстання під проводом Косинського і Наливайка
- •24. Козацькі походи на Крим та Туреччину кінця 16 – початку 17 ст.
- •25. Українська культура 14-16 ст.
- •26. Розвиток укр. Культури в кінці 16 – на поч. 17 ст.
- •27. Розвиток української культури в першій половині 17 ст.
- •28. Розвиток науки і освіти в другій пол. 16 ст. Острозька академія, Братські школи
- •29. Київські шкільні осередки пер. Пол. 17 ст. Могилянський колегіум
- •30. Укладення Берестейської унії
- •31. Галицька митрополія 14-15 ст. Проблеми її відновлення та ліквідації
- •32. Київська православна митрополія в др. Половині 15-16 ст.
- •34. Ідея універсальної унії на Україні
- •36. Католицька церква на Україні в 14 – 17 ст.
- •37. Протестантські громади на укр.. Землях в 16 – пер. Пол.. 17 ст. ( детально – в Ісіченка – ст. 126)
- •39. Гетьман Сагайдачний і укр./козацтво в пер. Чверті 17 ст.
- •40. В Жуковського – букрідери
- •41. Україна напередодні Хмельниччини ( з Інтернету)
- •42. Запорізька Січ у 30-40-х рр. 17 ст.
- •44. Козацькі війни 1625-1636 рр.
- •45. Козацько-селянські війни 90-х рр. 16 ст. В українській історіографії.
- •46. Витоки укр. Козацтва в сучасній історіографії: від військового реєстру до суспільного стану (с. Плохій – ст.. 52-72, Леп*явко- ст.. ???
- •48. Проблеми міжцерковних конфліктів кінця 16 – пер. Пол. 17 ст.
- •52. Ґенеза козацько-польських конфліктів кінця 16 ст.
- •53. Молдавські походи укр. Козаків кін. 16. Ст.. У дослідженні с. Леп*явка ( ст..19-27 ( 2 документ) з букрідерів)
- •56. Правовий статус укр. Громади Львова 16-17 ст.
- •58. Правовий статус вірменської громади Львова 16-17 ст.
- •60. Проблеми взаємовідносин між укр. Та польською громадами Львова у 16 – першій половині 17 ст.
- •64. Проблема кризи церковного життя у дослідженні «Криза і реформа» Гудзяка ( з букрідерів)
- •65. Падіння Константинополя та його вплив на церковне життя Київської митрополії
- •66. Реформи константинопольського патріарха Ієремії та спроби їх реалізації у Київській митрополії
- •67. Дослідження впливу Флорентійської унії на міжцерковні стосунки на українських землях у працях б. Ґудзика ( з букрідерів)
- •69. Концепції укладення церковної унії в XVI ст. У праці б. Ґудзяка. ( з букрідерів)
- •70. Братський рух у концепції реформи о. Бориса Гудзяка
- •71. Східні патріархи на укр. Землях:мета візиту, наслідки реформаторських спроб
- •72. Причини укладення Берестейської унії у дослідженні б. Ґудзяка. ( в букрідерах)
- •74. Цехові організації у Львові 16 – першої половини 17 ст. ( частково з 73 питання)
- •78. Структура українського шляхетського стану у 16 – на поч. 17 ст.
- •79. Князів. Стан на укр. Землях у 16 – пер. Половині 17 ст.
- •80. Зем’яни як шляхетський прошарок
- •81. Проблема еволюції станів на Україні в 16 – п. П. 17 ст. У дослідженнях н. Яковенко. ( трохи не ті століття)…
15. Панщинно-фільваркове господарство на Україні. Особливості формування та функціонування
Розширення товарно-грошових відносин змушувало феодалів пристосувати своє господарство до нових умов. Для цього необхідно було, щоб селяни виробляли більше продуктів, які можна було б збувати на ринку і отримувати за них гроші. Феодали України, як і Польщі так і Литви, стали розширювати свої власні господарства – двори, які отримали назву «фільварки». Фільварок, на відміну від двору, мав значно більше панської орної землі, посівів і виробляв більше продуктів на ринок, ніж на двір. Якщо в дворі головною формою експлуатації селян були різні данини, переважно натуральні, то у фільварку – панщина. З виникненням фільваркового господарства особиста залежність селян від феодала набагато зросла і мала вже характер кріпацтва. З другої половини 15 і середини 16 ст. фільваркове господарство інтенсивно розвивалося лише в західних і північних укр. землях – у Східній Галичині, Західній Волині й Західному Поділлі, в київському Поліссі, відносно густо заселених і менше зруйнованих територій татарсько-турецькими навалами. У південно-східній частині України на Подніпров’ї, в пд.. Київщині і Брацлавщині, які зазнали систематичних руйнувань від татарських і турецьких нападників, фільваркове господарство почало розвиватися порівняно швидко в другій половині 16 ст.
У 16 ст. панське господарство досягло найвищого розквіту. В аграрних відносинах запанувала фільварково-панщинна система , яка визначала їх характер та еволюцію, позначилася на всіх сферах життя суспільства. Поширення і утвердження цієї системи було спричинене значним зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію, переважно на зерно у 16 ст. Попит зростав як на польських землях, так і у Західній Європі, завдяки приросту населення, зосередженої в основному в містах, котра повністю або частково не була зайнята у аграрному секторі. Селянське господарство не могло повністю задовольнити цей попит. Вирішення проблеми лягло на фільваркове господарство.
В 16 ст. фільварки виникали в маєтках дрібної шляхти, частіше в маєтках середньої шляхти.. У володіннях багатої шляхти фільварок припадав на 3 і більше сіл.
Отже, ведення фільваркового господарства було вигідною справою для феодалів. Це видно з того, що пересічно щороку у 1560-1570 рр. один лан фільваркової землі приносив шляхтичеві від 35 до 55 злотих чистого прибутку, тоді як з одноланового селянського господарства той же шляхтич отримував щороку у вигляді грощової і продуктової ренти тільки 2,5-3,5 злотих.
16. Виникнення українського козацтва
У 15-16 ст. виникає нова верства укр. суспільства – козацтво. Причини виникнення українського козацтва:
- економічні – колонізація вільних земель Придніпров’я та Дикого поля – степів за дніпровськими порогами;
- соціальні – посилення феодальної експлуатації укр. населення з боку литовських та польських магнатів, оформлення кріпосної залежності селянина від феодала;
- політичні – цілеспрямована політика польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу з охорони південних рубежів від татарської загрози;
- стратегічні (постійна небезпека з боку Кримського ханства);
- національно-релігійні – політична полонізація укр. населення та наступ католицької церкви на права православної.
До середини 16 ст. козаками називали людей, які займалися уходними промислами на південному порубіжжі та боротьбою з татарами. Ці люди – «уходники» поступово об’єднувалися у групи, які спільно полювали. В степах України вони з’явилися в 14 ст. Походили вони з різних станів: селян, бояр, міщан. В 14 ст. вперше з’являється назва «козак». У словнику половецької мови з 1303 року «козак» - це значить вартовий, вояк. У 15 ст. термін «козак» вживають вже відносно українців. Вже в 1492 р. кримський хан Манглі-Гірей повідомляв великого князя литовського Олександра Казимировича про напад на фортецю Тягиню загону козаків з Канева та Черкас. У 1499 р. в грамоті м. Києва згадується козаків з околиць Дніпра, у 1502 р. київські та черкаські козаки напали на татарського посла. У 16 ст. починається обєднання козаків у військову організацію. Серед перших організаторів були О. Дашкевич – черкаський староста, П. Лянскоронський – староста хмельницький, Б. Претвич – староста Барський. Участь цих осіб вказує, яку важливу роль в обороні українських земель проти татар відігравали козаки.