- •3.Політични розвиток народів Середньої Азії в епоху татаро-монгольського завоювання
- •5.Політ.Занепад стародавнього Києва та виникн. Нових центрів політ.Об*єдн.Давньорус.Земель
- •4.Кочові народи та їх політ. Об*єдн.На території снд 4-13ст.
- •6.Давньруські князівства в період татаро-монгольського завоювання.Утв.Московського князівства
- •3.Політични розвиток народів Середньої Азії в епоху татаро-монгольського завоювання
- •5.Політ.Занепад стародавнього Києва та виникн. Нових центрів політ.Об*єдн.Давньорус.Земель
- •4.Кочові народи та їх політ. Об*єдн.На території снд 4-13ст.
- •6.Давньруські князівства в період татаро-монгольського завоювання.Утв.Московського князівства
- •11.Народи Кавказу за доби татаро-монгольського завоювання
- •12.Походи Тимура на Кавказ
- •13.Суперництво Ірану,Росії та Туреччини за вплив на Кавказі у 15-19ст.
- •11.Народи Кавказу за доби татаро-монгольського завоювання
- •12.Походи Тимура на Кавказ
- •13.Суперництво Ірану,Росії та Туреччини за вплив на Кавказі у 15-19ст.
- •11.Народи Кавказу за доби татаро-монгольського завоювання
- •12.Походи Тимура на Кавказ
- •13.Суперництво Ірану,Росії та Туреччини за вплив на Кавказі у 15-19ст.
- •47Геополітичне становище та зовнішня політика Молдови
- •52. Цивілізаційний підхід у країнознавстві.
- •53. Специфічні риси „західної” цивілізації
- •54. Рельєф, клімат та географічні регіони Європи.
- •55. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Європи.
- •56. Водні та земельні ресурси Європи.
- •57. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- •58. Етногенез та розселення романських народів Європи
- •59. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- •60. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- •61. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- •62. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- •63. Рельєф, клімат, географічні регіони Північної Америки
- •1.Природні зони арктичного, субарктичного і пом!рного поясів
- •2.Природні зони субтропічного, тропічного і субекваторіального поясів. Висотна поясність.
- •64. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Північної Америки.
- •65. Водні та земельні ресурси Північної Америки
- •67. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- •68. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- •69Країнознавча характеристика Ірландії.
- •70 Федеративний устрій Канади.
- •71 Співдружність Націй
- •72 Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- •73 Створення і конституція сша.
- •74 Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- •75 Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- •76 Ржавний устрій фрн: поділ компетенції між центральним урядом та федеральнми землями.
- •77.Партийна система
- •78 Економічний потенціал фрн.
- •80 Державний лад Швейцарії.
- •81 Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- •82 Економічний потенціал Франції.
- •83 П’ята республіка у Франції.
- •84 Специфіка державного устрою Французької Республіки
- •85 Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- •86 Політична система Італійської Республіки
- •88. Розв’язання етно-національних проблем в королівстві Бельгія.
- •90 Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- •89Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- •91 Економічний потенціал Норвегії
- •93. Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція..
- •94. Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально-економічні та політичні аспекти.
- •96. Розпад Югославії та формування на її теренах нових незалежних держав.
- •97. Етно-національні конфлікти на терені Югославії і шляхи їхнього розв’язання Конфликты в бывшей Югославии: корни и историческая подоплека
- •98. Роль монархії в переході Іспанії від диктатури до демократії
- •100. Святий Престол і Ватикан – остання абсолютна монархія Європи.
86 Політична система Італійської Республіки
Італія - парламентська республіка (діє на підставі конституції 1948), главою якого є президент.
Державний устрій Італії визначається конституцією, прийнятої 22 грудня 1947 р. Конституція майже без виправлень діє до сьогодення часу й уважається однієї із самих демократичних у світі . Формою правління в Італії була обрана унітарна форма державного устрою із широкою територіальною автономією для складових держава областей .
Президент Італії (з травня 2006 р.) - Джорджо Наполітано. Президент обирається на спільному засіданні обома палатами парламенту і регіональних представників на термін 7 років.
Прем'єр-міністр Італії - Романо Проді. Прем'єр-міністр призначається президентом Італії і схвалюється парламентом.
Кабінет міністрів представляється прем'єр-міністром Італії і затверджується президентом.
Парламент Італії (Parlamento) обирається на 5 років (вибори пройшли 23 червня 2001 р.), і складається з двох палат:
Сенату (Senato della Repubblica), що складається з 315 чоловік (232 чоловік обираються безпосередньо, 83 пропорційно є регіональними представниками, а кілька вибрані довічно);
Палати Представників (Camera dei Deputati), що складає з 630 чоловік (475 місць розподіляються на основі виборів в одномандатних округах по мажоритарній системі, 155 пропорційно з регіональними представниками).
Юридична система заснована на принципах цивільного права. Спірні питання вирішуються судами, окремі питання - у конституційному суді (Corte constituzionale), що складається з 15 чоловік: 5 чоловік призначається президентом, 5 чоловік призначається Парламентом, 5 чоловік призначається адміністративними Верховними судами.
Виборче право в Італії діє з 18 років, крім виборів президента в Сенаті, де виборче право настає з 25 років.
Багатопартійність – одна з найважливіших рис існуючої партійної системи Італії значною мірою даному стану речей сприяла існуюча донедавна пропорційна виборча система при формуванні представницьких установ Основними політичними партіями Італії є :
. Христианско демократическая партия (ХДП), основана в 1943 г. – партия клерикального типа, выражающая главным образом интересы различных слоев буржуазии, пользуется поддержкой церкви и включает в себя левые, правые и центристские группировки – 1,4 млн членов;
. Форса Италия (Вперед, Италия), буржуазная партия, основанная в 1993г., - отстаивает принципы рыночной экономики, пытается объединить политические силы правого центра;
. Итальянская социалистическая партия (ИСП), основана в 1892 г., - левоцентристская партия, являющаяся членом Социалистического интернационала – свыше 500 тыс. членов;
. Итальянская социал-демократическая партия (ИСДП) – 1969 г., член Социалистического интернационала, правый центр - 180 тыс. членов;
. Итальянская республиканская партия (ИРП) – 1897 г., партия буржуазного типа – 110-120 тыс. членов;
. Итальянская либеральная партия – 1848 г., - правая буржуазная партия – 60-153 тыс. членов;
. Национальный альянс 1946 г., - неофашистская партия – 400 тыс. членов;
. Федерация «зеленых» - 1987 г., - объединение организаций, выступающих за охрану окружающей среды;
. Демократическая партия левых сил (ДПЛС) – 1991 г., образовалась после преобразования Итальянской коммунистической партии, поддерживает традиционные идеалы социал-демократии;
. Партия коммунистического преобразования (ПКП) – 1991 г., образовалась после преобразования Итальянской коммунистической партии, остается крайне левого толка, объединяет в т.ч. ортодоксальных коммунистов.