- •3.Політични розвиток народів Середньої Азії в епоху татаро-монгольського завоювання
- •5.Політ.Занепад стародавнього Києва та виникн. Нових центрів політ.Об*єдн.Давньорус.Земель
- •4.Кочові народи та їх політ. Об*єдн.На території снд 4-13ст.
- •6.Давньруські князівства в період татаро-монгольського завоювання.Утв.Московського князівства
- •3.Політични розвиток народів Середньої Азії в епоху татаро-монгольського завоювання
- •5.Політ.Занепад стародавнього Києва та виникн. Нових центрів політ.Об*єдн.Давньорус.Земель
- •4.Кочові народи та їх політ. Об*єдн.На території снд 4-13ст.
- •6.Давньруські князівства в період татаро-монгольського завоювання.Утв.Московського князівства
- •11.Народи Кавказу за доби татаро-монгольського завоювання
- •12.Походи Тимура на Кавказ
- •13.Суперництво Ірану,Росії та Туреччини за вплив на Кавказі у 15-19ст.
- •11.Народи Кавказу за доби татаро-монгольського завоювання
- •12.Походи Тимура на Кавказ
- •13.Суперництво Ірану,Росії та Туреччини за вплив на Кавказі у 15-19ст.
- •11.Народи Кавказу за доби татаро-монгольського завоювання
- •12.Походи Тимура на Кавказ
- •13.Суперництво Ірану,Росії та Туреччини за вплив на Кавказі у 15-19ст.
- •47Геополітичне становище та зовнішня політика Молдови
- •52. Цивілізаційний підхід у країнознавстві.
- •53. Специфічні риси „західної” цивілізації
- •54. Рельєф, клімат та географічні регіони Європи.
- •55. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Європи.
- •56. Водні та земельні ресурси Європи.
- •57. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- •58. Етногенез та розселення романських народів Європи
- •59. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- •60. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- •61. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- •62. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- •63. Рельєф, клімат, географічні регіони Північної Америки
- •1.Природні зони арктичного, субарктичного і пом!рного поясів
- •2.Природні зони субтропічного, тропічного і субекваторіального поясів. Висотна поясність.
- •64. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Північної Америки.
- •65. Водні та земельні ресурси Північної Америки
- •67. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- •68. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- •69Країнознавча характеристика Ірландії.
- •70 Федеративний устрій Канади.
- •71 Співдружність Націй
- •72 Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- •73 Створення і конституція сша.
- •74 Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- •75 Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- •76 Ржавний устрій фрн: поділ компетенції між центральним урядом та федеральнми землями.
- •77.Партийна система
- •78 Економічний потенціал фрн.
- •80 Державний лад Швейцарії.
- •81 Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- •82 Економічний потенціал Франції.
- •83 П’ята республіка у Франції.
- •84 Специфіка державного устрою Французької Республіки
- •85 Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- •86 Політична система Італійської Республіки
- •88. Розв’язання етно-національних проблем в королівстві Бельгія.
- •90 Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- •89Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- •91 Економічний потенціал Норвегії
- •93. Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція..
- •94. Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально-економічні та політичні аспекти.
- •96. Розпад Югославії та формування на її теренах нових незалежних держав.
- •97. Етно-національні конфлікти на терені Югославії і шляхи їхнього розв’язання Конфликты в бывшей Югославии: корни и историческая подоплека
- •98. Роль монархії в переході Іспанії від диктатури до демократії
- •100. Святий Престол і Ватикан – остання абсолютна монархія Європи.
52. Цивілізаційний підхід у країнознавстві.
Як відомо, існує багато підходів до поділу географічного середовища планети:
- фізико-географічні;
- адміністративно-політичні вчення у школі (в шкільному курсі географії);
- геополітичні;
- економічні та інші.
Геополітичний поділ простору заснований на головному законі геополітики, що стверджує наявність фундаментального дуалізму (dualis - від. лат. - подвійний). Цей дуалізм виражається в протиставленні могутності суші ("теллулократія") і могутності моря ("талассократія"). Перша пов'язана з фіксованістю простору та стійкістю його якісних орієнтацій. На цивілізаційному рівні це виражається в осідлості, консерватизмі, в суворих юридичних нормативах, яким підкоряються більшість об'єднаних людей - роди, племена, народи, держави, імперії. На рівні культури це втілюється в тверді етичні правила, стійкі соціальні традиції. Сухопутним народам не притаманний індивідуалізм та дух підприємництва. Для них характерні колективізм та ієрархічність. Морська могутність втілюється на цивілізаційному рівні в динамічності, рухливості, схильності до технічного розвитку. Її пріоритети - кочовий спосіб життя (особливо мореплавство), торгівля, дух індивідуального підприємництва. Індивідуалізм - вища цінність, етичні та юридичні норми розмиваються. Такий тип цивілізації швидко розвивається, активно еволюціонує, легко змінює зовнішні культурні ознаки. Сучасна геополітична модель світу включає в себе три зони:
Євразія - HEARTLAND; внутрішній півмісяць - RIMLAND; зовнішній півмісяць - WORLD ISLAND.
Внутрішньоконтинентальний простори вважаються нерухомою платформою, heartlan - дом ("земля серцевини"), "географічна вісь історії", яка стійко зберігає теллулократичну цивілізаційну специфіку. "Внутрішній або континентальний півмісяць", "берегова зона", rimland - простір інтенсивного культурного розвитку. Для нього характерні риси "талассократії", однак вони урівнюються деякими "теллулократичними" тенденціями. "Зовнішній або острівний півмісяць" - це "нерозвідані землі", з якими можливі лише спеціальні морські та повітряні комунікації.
В 17 ст. ця модель була втілена через дуалізм Англії (великої морської держави) і континентальних держав (Австрійської імперії, Німеччини, Московської держави). З середини ХХ ст. оплотом талассократії стали США. Наприкінці 80-х років талассократія отримала перемогу в "холодній війні" і сьогодні продовжує "мирний наступ". Внаслідок цього виникли і широко поширені поняття Захід-Схід, Північ-Південь, капіталістичні, соціалістичні, країни, що розвиваються.
Історична боротьба між талассократією і теллулократією (Морем і Сушею) довгий час шла в рамках здобуття максимально просторового, стратегічного (економічного) і силового потенціалів. З появою ядерної зброї дві могутності повинні були перенести змагання за межі Землі (теорія зоряних воєн), або знищити одна одну. Але на початку 90-х рр. ХХ століття розпався СРСР - оплот теллулократії. Тому в цих умовах вчені називають декілька можливих варіанти майбутнього:
1) перемога талассократії - знищення цивілізації теллулократії. Талассократія - єдина система організації людської спільноти. Саме це відбувається сьогодні;
2) перемога талассократії закінчує цикл протистояння двох цивілізацій; завершення геополітичної історії талассократії, відміняючи її проблематику (пропала актуальність). Мондеалісти стверджують, що в майбутньому не буде протистояння Моря і Суші (від фр. Monde - світ) - це рух за об'єднання світу та окремих його регіонів на федеральній основі із всесвітнім урядом);
3) поразка теллулократії - явище тимчасове; Євразія повернеться до своєї континентальної місії в новій формі. В такому випадку світ знову повернеться до біполярності;
4) (розвиток майбутнього) - в новому протистоянні переможе теллулократія. Вона перенесе свою модель на увесь світ і "закриє історію" на своєму акорді. Увесь світ технополітично перетвориться на Сушу (ідея світової революції і планетарного панування Третього Рейху).
Існують й інші підходи до можливого геополітичного майбутнього планети. Вважається, що перемога в "холодній війні" західної цивілізації - це лише поверховий зріз дійсності. Стратегічний успіх НАТО не торкається глибинних цивілізаційних процесів. В зв'язку з цим окрім західної цивілізації (Північної Америки і Західної Європи) називають й інші:
1. Слов'яно-православна; 2. Конфуціанська (китайська); 3. Японська (буддистська); 4. Ісламська; 5. Індуїстська; 6. Латиноамериканська; 7. Африканська. За яким варіантом піде розвиток сказати важко.