- •3.Політични розвиток народів Середньої Азії в епоху татаро-монгольського завоювання
- •5.Політ.Занепад стародавнього Києва та виникн. Нових центрів політ.Об*єдн.Давньорус.Земель
- •4.Кочові народи та їх політ. Об*єдн.На території снд 4-13ст.
- •6.Давньруські князівства в період татаро-монгольського завоювання.Утв.Московського князівства
- •3.Політични розвиток народів Середньої Азії в епоху татаро-монгольського завоювання
- •5.Політ.Занепад стародавнього Києва та виникн. Нових центрів політ.Об*єдн.Давньорус.Земель
- •4.Кочові народи та їх політ. Об*єдн.На території снд 4-13ст.
- •6.Давньруські князівства в період татаро-монгольського завоювання.Утв.Московського князівства
- •11.Народи Кавказу за доби татаро-монгольського завоювання
- •12.Походи Тимура на Кавказ
- •13.Суперництво Ірану,Росії та Туреччини за вплив на Кавказі у 15-19ст.
- •11.Народи Кавказу за доби татаро-монгольського завоювання
- •12.Походи Тимура на Кавказ
- •13.Суперництво Ірану,Росії та Туреччини за вплив на Кавказі у 15-19ст.
- •11.Народи Кавказу за доби татаро-монгольського завоювання
- •12.Походи Тимура на Кавказ
- •13.Суперництво Ірану,Росії та Туреччини за вплив на Кавказі у 15-19ст.
- •47Геополітичне становище та зовнішня політика Молдови
- •52. Цивілізаційний підхід у країнознавстві.
- •53. Специфічні риси „західної” цивілізації
- •54. Рельєф, клімат та географічні регіони Європи.
- •55. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Європи.
- •56. Водні та земельні ресурси Європи.
- •57. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- •58. Етногенез та розселення романських народів Європи
- •59. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- •60. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- •61. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- •62. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- •63. Рельєф, клімат, географічні регіони Північної Америки
- •1.Природні зони арктичного, субарктичного і пом!рного поясів
- •2.Природні зони субтропічного, тропічного і субекваторіального поясів. Висотна поясність.
- •64. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Північної Америки.
- •65. Водні та земельні ресурси Північної Америки
- •67. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- •68. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- •69Країнознавча характеристика Ірландії.
- •70 Федеративний устрій Канади.
- •71 Співдружність Націй
- •72 Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- •73 Створення і конституція сша.
- •74 Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- •75 Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- •76 Ржавний устрій фрн: поділ компетенції між центральним урядом та федеральнми землями.
- •77.Партийна система
- •78 Економічний потенціал фрн.
- •80 Державний лад Швейцарії.
- •81 Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- •82 Економічний потенціал Франції.
- •83 П’ята республіка у Франції.
- •84 Специфіка державного устрою Французької Республіки
- •85 Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- •86 Політична система Італійської Республіки
- •88. Розв’язання етно-національних проблем в королівстві Бельгія.
- •90 Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- •89Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- •91 Економічний потенціал Норвегії
- •93. Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція..
- •94. Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально-економічні та політичні аспекти.
- •96. Розпад Югославії та формування на її теренах нових незалежних держав.
- •97. Етно-національні конфлікти на терені Югославії і шляхи їхнього розв’язання Конфликты в бывшей Югославии: корни и историческая подоплека
- •98. Роль монархії в переході Іспанії від диктатури до демократії
- •100. Святий Престол і Ватикан – остання абсолютна монархія Європи.
84 Специфіка державного устрою Французької Республіки
Глава держави - президент, обирається на 7 років прямим всезагальним голосуванням і має широкі повноваження. У виконавчій сфері він:
• призначає й зміщає прем'єр-міністра й членів уряду;
• головує на засіданнях уряду, у Раді й Комітеті національної оборони, у Вищій раді магістратури; має повноваження глави збройних сил, право призначення на вищі цивільні й військові посади.
У законодавчій сфері він має право:
• підписувати й оприлюднити закони, жадати від парламенту нового обговорення закону або окремих його статей;
• заперечити прийнятий парламентом законопроект і передати його в Конституційну раду;
• передавати законопроекти на референдум, минаючи парламент;
• звертатися до парламенту з посланнями, які не підлягають обговоренню;
• приймати ордонанси, що мають силу закону.
Йому приділяється роль "вищого арбітра", покликаного забезпечувати нормальне функціонування державних органів, а також наступність держави. Президент не несе політичної відповідальності ні перед яким органом і ніким не контролюється. Президент одержав також право розпуску нижньої палати парламенту. Він представляє Францію в міжнародних відносинах , наділяється значними прерогативами в області зовнішньої політики. Особливе значення має право президента повідомляти надзвичайний стан.
Виконавча влада поряд із президентом належить уряду - Раді міністрів, до складу якого входять державні міністри, міністри й державні секретарі. Прем'єр-міністр уважається згідно з Конституцією другою особою в державі. Він керує діяльністю уряду, забезпечує виконання законів, може з доручення президента й з певним порядком денним головувати замість президента на засіданні Ради міністрів. Він скріплює своїм підписом акти президента й несе за них політичну відповідальність перед парламентом.
Вищий орган законодавчої влади Франції - парламент, що складається із двох палат: Національних зборів і Сенату. Депутати Національних зборів обираються прямим голосуванням громадян, а Сенат - непрямим голосуванням. Парламент збирається на дві чергові сесії в році , загальна тривалість яких не може перевищувати 170 днів. Надзвичайні (позачергові) сесії скликаються президентом на вимогу прем'єр-міністра або більшості членів Національних зборів. Передбачається парламентська недоторканність депутатів. Законодавча компетенція парламенту обмежується питаннями, зазначеними в конституції; з його введення виключено багато сфер державного керування , які регламентуються актами уряду.
Органом конституційного нагляду є Конституційна рада. Він вирішує питання правильності виборів президента, депутатів і сенаторів, проведення референдумів, а також відповідності Конституції нормативних актів, прийнятих парламентом. Рада складається з дев'яти членів, повноваження яких тривають дев'ять років і не підлягають поновленню. Вони призначаються нарівно головами палат і президентом, причому голова Конституційної ради призначається президентом і його голос є вирішальним у випадку , якщо голоси розділилися нарівно. До складу Ради довічно входять колишні президенти країни.
У департаментах центральна влада представлена префектом, призначуваним президентом. Префект керує всіма службами центральних відомств у департаменті , а також поліцією, здійснює адміністративний контроль над муніципальними службами і т.д.. Є також орган самоврядування - генеральна рада , що обирається населенням. У комунах обирається муніципальну раду , зі складу якого обирається мер.
Судова система включає суди нижчої інстанції й суди другої (великий ) інстанції. Є також виправні суди, апеляційні суди й суди ассізів. Вища судова інстанція - Касаційний суд. Існують також спеціальні суди: суд державної безпеки , торговельні суди, трудові суди (так звані "ради знаючих людей"), суди по справах неповнолітніх.