- •4. Проблема соціалізації особистості в «теорії вільного і природного виховання» Руссо
- •5. Концепція становлення особистості у буржуазному суспільстві Дж. Локка.
- •Питання № 6 Теорії соціального виховання Томаса Мора
- •15. Соціально-педагогічні погляди п. Наторпа.
- •16.Соціально-педагогічні ідеї в. П. Вахтерова
- •18. Соціальне виховання особистості у педагогічному доробку с. Т. Шацького
- •19 Соціально - педагогічний експеримент a.C. Макаренка.
- •20. Соціально-педагогічна спрямованість поглядів в.О.Сухомлинського
- •22.Соціальна сутність Вальдорфської концепції виховання.
- •25. Еволюція поняття «дитина» в процесі історичного розвитку людського соціуму
- •28.Інтерактивні соціально-педагогічні технології
- •29. Характеристика технологій колективно-групової діяльності
- •Питання № 31 Технології опрацювання дискусійних проблем
- •31 Технлогії опрацювання дискусійних проблем
- •32.Технології проектування систем соціально-педагогічної роботи
- •34. Сутність інноваційних технологій як компоненту інноваційної соціально-педагогічної діяльності.
- •35 Структура соціально-педагогічної інноватикн
- •36. Характеристика критеріїв інноватики в соціально-педагогічному процесі.
- •37.Класифікація соціально-педагогічних інновацій.
- •38.Рівні управління інноваційними соціальки-педагогічними процесами.
- •39.Сутність інноваційної педагогічної діяльності
- •40. Суть та структура готовності соціального педагога до іноваційної діяльності.
- •2.Структура готовності до інноваційної педагогічної діяльності
- •41.Антиінноваційні бар'єри у професійній діяльності педагога та шляхи їх подолання
- •43. Умови ефективного впровадження інноваційних технологій у соціально-педагогічному процесі
- •44.Вимоги до соціального педагога в контексті інноваційної діяльності.
- •44. Вимоги до соц. Пед. В контексті інноваційної діяльності.
- •46.Готовність до інноваційної діяльності як важлива професійна якість соціального педагога. Критерії готовності соціального педагога до інноваційної
- •47. Роль педагогічного експерименту в інноваційній діяльності
- •48. Передовий досвід у системі інноваційної соціально-педагогічної
- •49. Критерії технологічності в соціально-педагогічній діяльності.
- •50. Аналіз складових інноваційної діяльності соціального педагога
- •51.Роль соціально педагогічних дисциплін в професійній підготовці соціального педагога.
- •Питання № 52 Предмет і завдання технології викладання соц.Іально - педагогічних дисциплін
- •53. Характеристика складових стандартів вищої освіти
- •54.Характеристика основних форм навчання у внз.
- •55.Процес навчання у внз. Його провідні характеристики, таосновні принципи.
- •56. Особливості змісту освіти і навчання у підготовці соціального педагога.
- •57.Роль навчальних планів і навчальних програм в підготовці соціального педагога
- •58.Вимоги до робочих навчальних програми соціально-педагогічних дисциплін.
- •59. Основні вимоги до змісту і оформлення підручників, навчально-методичних посібників та інших навчальних книг з соціально-педагогічних дисциплін.
- •Технологічні вимоги до підготовки і проведення лекції як форми організації навчання у внз.
- •62. Особливості проведення семінарських, практичних, лабораторних занять в діяльності соціального педагога
- •64.Роль різних видів практик в підготовці соціального педагога. Основні вимоги до їх організації, проведення та підведення підсумків.
- •65. Технологічні вимоги до проведення фронтальної, індивідуальної та індивідуалізованої форм організації навчальної діяльності студентів в процесі підготовки соціального педагога.
- •67.Вимоги до написання плану - конспекту семінарських, практичних, лабораторних занять з соціально - педагогічних дисциплін.
- •68.Логічне структурування змісту навчального матеріалу у процесі викладання соціально-педагогічних дисциплін. Робота з поняттями і термінами під час вивчення соціально-педагогічних дисциплін.
- •69.Особливості роботи з поняттями і термінами під час вивчення соціально-педагогічних дисциплін.
- •70. Можливості т.Н.З, компютерної і цифрової техніки техніки як засобів навчання у в.Н.З.
- •71.Технологічні вимоги до використання опорних сигналів, структурно-логічних схем, матриць у використанні соціально- педагогічних дисциплін
- •72.Прикладні задачі соціальної педагогіки:
- •79. Оцінювання знань та умінь студентів під час вивчення соціально-педагогічних дисциплін
- •74.Рольова, ділова та імітаційна ігри як методи навчання. Технологічні вимоги до їх використання у викладанні соціально - педагогічних дисциплін.
- •75. Прийоми навчання та їх використання в процесі проведення лекційних, семінарських, практичних, лабораторних занять, з соціально-педагогічних дисциплін.
- •76..Роль самостійної роботи студентів в професійній підготовці. II організація в процесі вивчення соціально-педагогічних дисциплін
- •78. Технологічнічні вимоги до використання контролю під час вивчення соціально-педагогічних дисциплін
59. Основні вимоги до змісту і оформлення підручників, навчально-методичних посібників та інших навчальних книг з соціально-педагогічних дисциплін.
Підручник - це видання, яке містить систематизований виклад дисципліни, відповідає програмі дисципліни й офіційно затверджене як такий вид видання.
Посібник - навчальне видання, що частково чи повністю замінює або доповнює підручник, котрий містить додаткові найновіші та додаткові відомості й офіційно затверджене як такий вид видання.
Дидактичні вимоги до підручників:
науковість змісту навчального матеріалу, чітка логічність його викладу;
ясність, точність, простота, доступність, діалогічність викладу матеріалу, що дає можливість студентові самостійно працювати з текстом;
чіткість формулювання визначень, понять, правил, законів, ідей;
пропорційний розподіл навчального матеріалу за розділами й параграфами;
ілюстрованість, унаочнення підручника, наявність схем, фотографій;
відповідне видавниче оформлення, поліграфічне й технічне виконання, виділення головного шрифтом.
Компоненти підручника: текст і поза текстові елементи.
Текст (становить 60-97% загального обсягу підручника). Текст - це структурований елемент підручника, який розкриває зміст навчальної програми дисципліни, забезпечує послідовний і аргументований виклад.
Текст поділяється на три основні види:
Основний текст підручника (посібника) - дидактично та методично оброблений і систематизований автором навчальний матеріал. Він виконує теоретично-пізнавальну й інструментально-практичну, інформаційну функції. Основний текст може бути поділений на частини, розділи, глави, параграфи, абзаци.
Додатковий текст пояснює, тлумачить і доповнює основний текст і може складатись із документів, великих художніх творів, статистичних матеріалів, зразків діяльності. Додатковий текст може сягати 10% обсягу підручника.
Пояснювальний . текст виконує функцію додатково-супровідного апарату підручника (передмова, методичні вказівки, вступ до основних частин, примітки й роз'яснення, термінологічні словники, показники скорочень, іменні та предметні покажчики). Пояснювальний текст може сягати 10% обсягу підручника.
Поза текстові елементи:
апарат організації засвоєння матеріалу (вправи, тести, завдання);
ілюстративні матеріали-(малюнки, графіки, таблиці);
апарат орієнтування (титулка, зміст підручника, список літератури).
Усі структурні частини підручників мають власні заголовки, які можуть бути таких видів:
тематичні;
нумераційні;
літерні.
Особливе місце в навчальному процесі сучасних ВНЗ посідають електронні підручники, кількість яких має тенденцію до збільшення.
Електронний підручник — підручник, виконаний в електронному (цифровому) форматі HTML, який допускає гіперпосилання, графіку, мову диктора, реєстраційні форми, інтерактивні завдання, мультимедійні ефекти; включення елементів анімації та комп'ютерних ігор; забезпечує інтерактивність, режими самонавчання, можливість самоконтролю, поширюється на компакт-дисках.
Розробка електронних підручників та посібників передбачає дотримання таких специфічних принципів:
модульність;
наявність та чіткість визначення навчальних цілей;
локанічність викладу;
орієнтація на самоосвіту;
інтерактивність (звернення до читача, запрошення його до міркувань та відповідей);
наявність елементів супроводу;
наявність зручного та дружнього щодо користувача інтерфейсу
60 Характеристика лекційно-практичної системи навчання у підготовці соціального педагога
Навчальний процес денної, заочної, вечірньої форм організовується на основі предметно-курсової (практично-лекцшноі) системи навчання Особливостями її є те, що студенти, котрі вступили на перший курс, розподіляються в академічні групи й повинні семестр за семестром, курс за курсом:
навчатися за однією структурно-логічною схемою підготовки;
відвідувати заняття за одним навчальним планом;
складати всі передбачені контрольні заходи (міжсесійні - контрольні роботи, колоквіуми тощо та сесійні - заліки, екзамени);
проходити передбачені навчальним планом практики;
виконувати завдання самостійної й індивідуальної роботи, писати реферати, курсові тощо.
Порівняємо курсову систему організації навчання у вищих закладах освіти із класно-урочною системою: Спільне:
комплетування тих, хто навчається, у групи класи»
відвідування навчальиних занять є обовязковим;
поділ навчального року на два семестри;
наявність підсумкового контролю;
навчання має приблизно однакову структуру й компоненти
Відмінні риси курсової а класноуросної систем наведене в табл 2.1
Параметр порівняння |
Курсова система |
Класноуросна-система |
|
Вікові характеристики |
Академ групи можуть бути різновікові |
Класи одновіковими |
|
Провідні форми організації навчання |
Навчальнв • -заняття (лекції, семвнари, практичні, лабораторні, індивідуальне заняття, самостійна робота, практики) |
Уроки, факультативи, екскурсії. |
|
|
|
|
|
Організація повідомлення, усвідомлення, засвоєння знань та їх відтворення |
Розєднане в часі - на лекції повідомляють, а на семінарських, практичних, лабораторних заняттях усвідомлюють, відтворюють. |
Усі зазначені процеси відбуваються комплексно та взаємоповязано під час уроків |
|
Субєкти оргпгізації та проведення основних форм організації навчання |
Лекції читає професор, доцент, а практисні заняття проводить викладач, асистент. |
Уроки з певного навчального предмета проводить один учитель. |
|
Самостійне здобуття знань та їх практичне застосування |
Студентам відводиться знасна частина часу на самостійну навчальну і пошукову роботу та практичну підготовку |
Самостійна робота зосереджена на повторенні й закріпленні вивсеного на уроці |
У ВНЗ може застосовуватись не тільки предметно-курсова, а й індивідуальна система навчання, яка практикується у багатьох ВНЗ високорозвинених країнах.
Спільне:
форми організації навчання однакові;
форми семестрового контролю однакові;
присутня теоретисна і практисна підготовка студентів.
Відмінні риси курсової й індивідульної системи на веденов таблиці 2.2
Параметр порівняння |
Курсова система |
Індивідкальна система |
|
Строк навчання |
Регламентована для всіх студетів однакова |
Тривалість навчання визначає студент (він може прискорити або уповільнити його в межах дозволеного) |
|
Вивчення навчальних дисциплін |
Усі студенти академічної групи вивчають в однаковій послідовності всі навчальні дисципліни |
Черговість вивчення навчальних дисциплін може визначати сам студент за певної регламентованою структурно-логічною схемою, |
|
|
|
особливо це стосується вибіркових дисциплін |
|
Розклад навчальних занять |
Спільний розклад для всіх студентів академічної групи |
Переважає індавідальний розклад, який формується шляхом записування студента до того чи іншого викладача (для вивчення пеної навчальної дисципліни) |
|
Підсумковий контроль |
Студенти академ групи одночасно (відповідно до розкладу складають заліки й екзамени) |
Студент регулює черговість заліків, езаменів індивідуально в міру підготовки. |
|
Часто практикується і змішана (інтегрована) система: у перші роки навчання курсова система, а на старших курсах - індивідуальна.
Кожна із систем організації навчання у ВНЗ має преваги та недоліки.