5. Концепція становлення особистості у буржуазному суспільстві Дж. Локка.

Локк (1632-1704) народився у сім'ї державного чиновника, отримав хорошу освіт}' (навчався у Оксфордському університеті), що дало йому змогу займатись як політичною, так і педагогічною діяльністю.

Його педагогічна теорія бере свій початок у соціально-філософських ідеях, що викладені ним у відомих працях. В "Листах про віротерпимість" він твердить, що держава не повинна втручатись у релігійні переконання своїх громадян, вимагаючи від них лише виконання громадянських обов'язків. В "Міркуваннях про державу" він уперше у філософській і політичній літературі обґрунтував ідею парламентського конституціалізму, провівши межі між владою виконавчою і законодавчою. В "Дослідженнях про людський розум" Локк здійснює спробу розборки емпіричної теорії пізнання. Локк вважав, що немає ніяких природжених понять, що душа новонародженого - аркуш чистого паперу і всяке пізнання є наслідком досвіду.

Локк наголошував, що добрими або злими, корисними суспільству або некорисними люди стають лише завдяки вихованню, яке вони дістали.

Локк трактував вихованйя в широкому філософському і соціальному контексті взаємодії особистості з суспільством, віддаючи перевагу індивідуальному особистісному началу як реальній силі підприємливої буржуазії. Виховання є цільовий і організований компонент процесу соціалізації. Метою його педагогічної системи є виховання "джентльмена" - дворянина за походженням, який має комерційну хватку. Його вихованець повинен бути підготовлений не лише до успішної комерційної діяльності, але й усвідомлювати свою громадянську відповідальність - бути корисним своїй країні. Для здійснення свого призначення і соціальних функцій джентльмен повинен бути релігійний, фізично здоровий, володіти ясним і практичним розумом, мужністю і волею. Новаторство педагога полягало і в тому, що він став першим розробником науково-психологічних основ виховання як єдності фізичного, етичного і розумового розвитку. Всю педагогічну роботу він поділяв на три частини: здоров'я, характер, знання. Керівний принцип його педагогіки - прагматизм. Трактат Локка був першою у європейській педагогіці книжкою про фізичне виховання. Він детально описує, як слід проводити загартування, одягати, взувати, годувати дитину. Локк попереджав, що його поради і" "міркування про здоров'я" відносяться тільки до здорових дітей, а "з кволою і хворою дитиною" повинен працюв'ати лікар. Етичне виховання визначається ним як необхідна корисність для джентльмена, що знаходить досвід соціальної взаємодії з людьми. Задачі етичного виховання джентльмена зводяться до вироблення етичної волі, формування вміння стримувати " бажання, підпорядковувати свої дії розуму. Особливої уваги Локк надавав досягненню єдності свідомості і поведінки. Сформувати позитивну поведінку дитини, на думку Локка, можна через звички, які виробляються за допомогою вправ. Розпочинати формування звичок потрібно з раннього дитинства. Локк виступав проти фізичних покарань, які були характерними для сімейного виховання того часу. Локк виступає і проти нагород за поведінку. Проте Локк допускав кару за впертість та неслухняність. Моральний ідеал Локка — це джентльмен, який володіє чотирма якостями: доброчинністю, мудрістю, ґречністю і знаннями. Багато новаторського запропоновано Локком у вирішенні проблем розумового виховання. Ним була розгорнута програма реальної освіти, що включала, разом із традиційними такі предмети, як історія держави і право, стенографію, етику, основи бухгалтерського обліку і контролю. Навчання у концепції Локка виступає одним із основних засобів розвитку громадянських якостей джентльмена. Значну увагу приділяв проблемі способу організації навчання і виховання дітей. Педагог вважав, що виховання дітей повинно бути сімейним із залученням кращих домашніх вчителів. Проблему соціалізації дитини він пропонував вирішити через спілкування дітей лише "з вибраними" дорослими. Найпростіший і найефективніший спосіб формування умінь і навичок суспільної поведінки полягає у наочній демонстрації, як слід поводитись і чого уникати. Методи і прийоми виховання, як і його зміст, повинні відповідати віковим та індивідуальним особливостям дітей. Локк розглядає проблему організації дозвілля як одну з основних соціально- педагогічних проблем. Надання свободи в розвагах допомагає вивчити "природні характери дітей" їх нахили, здібності. У педагогічній теорії Локка виховання визначалось як найважливіший засіб соціалізації дітей. Задача виховання громадянина і патріота висувалась ним на перший план. Основним суб'єктом соціалізації виступає сім'я. Недолік сімейного виховання — педагогічна некомпетентність батьків у сфері виховання. Модель виховання за Локком має свої переваги: розширення сфери . неформального спілкування дітей і вихователів: недоліки V локальність і звуженість сфери спілкування і діяльності дитини. Основні праці: "Листи про віротерпимість", "Міркування про державу", "Думки про виховання".