- •Порядок та принципи організації бухгалтерського обліку на підприємствах України
- •3.Облікова політика підприємства.
- •4.Форми ведення бухгалтерського обліку та види бухгалтерського обліку: їх спільні риси та особливості
- •6.Форми безготівкових розрахунків та їх документальне оформлення
- •7.Облік операцій на рахунках в банках
- •8 Види цінних паперів та їх облік. Облік поточних фінансових інвестицій (сутність, види, оцінка, аналітичний та синтетичний облік поточних фінансових інвестицій)
- •9 Облік операцій на валютних рахунках (порядок перерахунку іноземної валюти у гривні, облік курсових різниць, документальне оформлення, синтетичний і аналітичний облік)
- •10.Облік довгострокових фінансових інвестицій
- •11.Облік довгострокової дебіторської заборгованості (сутність та види заборгованості, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік)
- •12.Облік розрахунків з покупцями і замовниками; облік операцій з короткостроковими векселями одержаними; облік резервів сумнівних боргів ПсБо 10 Дебіт. Заборгованість
- •13.Облік податку на додану вартість
- •14.Облік податкових зобов’язань з пдв
- •15.Облік податкового кредиту з пдв
- •16.Облік акцизного податку
- •17.Облік витрат майбутніх періодів
- •18.Облік розрахунків з підзвітними особами
- •21.Облік капітальних інвестицій
- •21.Облік основних засобів ПсБо 7 Основні зас.
- •23.Облік зносу основних засобів
- •25.Облік оренди (лізингу) основних засобів та розрахунків з орендодавачами
- •26. Облік інших необоротних матеріальних активів ПсБо 7 «оз»
- •27.Облік нематеріальних активів та облік амортизації нематеріальних активів
- •28.Визнання, класифікація та оцінка запасів та облік запасів в бухгалтерії (формування первісної вартості запасів, методи оцінки запасів при їх вибутті)
- •29.Облік надходження виробничих запасів та транспортно-заготівельних витрат (документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік, шляхи надходження)
- •31.Облік оборотних мшп
- •34. Облік браку у виробництві та напівфабрикатів власного виробництва (документальне оформлення, порядок оцінки,
- •35.Облік готової продукції (поняття,
- •36. Постачальники та підрядники
- •37.Облік короткострокових кредитів та іншими
- •38.Облік операцій з довгостроковими та короткостроковими векселями виданими (сутність, види, аналітичний та синтетичний облік векселів виданих)
- •39.Облік розрахунків з оплати праці (порядок нарахування погодинної та відрядної оплати праці, види утримань із заробітної плати, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік)
- •42.Оподаткування фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності (податковий облік при спрощеній системі оподаткування)
- •43.Облік зобов’язань за податками, зборами, обов’язковими платежами (підстави для нарахування та порядок погашення, аналітичний і синтетичний облік)
- •46.Облік доходів (визначення та склад доходів, доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування, порядок визнання доходів)
- •47.Облік витрат в пк
- •48 Облік плати за землю
- •51.Облік розрахунків з учасниками (порядок нарахування та виплати дивідендів, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік розрахунків з учасниками)
- •52.Облік доходів майбутніх періодів
- •53.Облік довгострокових зобов¢язань за облігаціями та з фінансової оренди
- •55.Класифікація та облік витрат за елементами (на рахунках класу 8) (
- •59.Облік загально-виробничих витрат
- •60 Облік адміністративних витрат
- •61.Облік витрат на збут (склад витрат на збут та порядок їх виникнення, аналітичний і синтетичний облік)
- •62.Облік витрат від іншої діяльності
- •63.Облік фінансових витрат та витрат від інвестиційної діяльності
- •64. Облік надзвичайних витрат та доходів
- •65.Доходи підприємства: визнання, класифікація та оцінка ПсБо 15
- •66.Облік доходів від операційної діяльності)
- •67.Облік доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів)
- •68.Облік фінансових результатів
- •70.Облік податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій
- •74.Облік цільового фінансування та цільових надходжень
- •83.Порядок складання та подання податкової декларації з пдв
- •“ Аудит”
- •Аудит у системі фінансово-економічного контролю
- •Процедури аудиторського контролю
- •Нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •Особливості договору на проведення аудиту
- •Історія розвитку аудиту
- •Відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства
- •Планування аудиту: мета і форми
- •Види аудиторських висновків та їх зміст
- •Поняття і види аудиторської діяльності
- •Сутність, причини і види аудиторського ризику
- •Суб'єкти аудиторської діяльності
- •Принципи аудиту
- •Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства
- •Предмет і об'єкти аудиторського контролю
- •Зміст і форми робочої документації аудиту
- •Аудиторські докази
- •Властивий ризик, його фактори і методи оцінки
- •Система внутрішнього контролю підприємства, як об’єкт аудиту
- •Вивчення бізнесу клієнта: завдання і етапи
- •Склад і вимоги до робочих документів аудитора
- •Узагальнення результатів аудиту фінансової звітності
- •Міжнародні стандарти аудиту: призначення і структура
- •Кодекс етики аудиторів України
- •Міжнародний досвід регулювання аудиторської діяльності
- •Контроль якості аудиторських послуг
- •Стадії аудиторського процесу
- •Зміст і поняття аудиторської процедури
- •Документальні методи і методичні прийоми аудиту
- •Аудит фінансового стану підприємства
- •Призначення та складання модифікованих аудиторських висновків
- •Критерії аудиторської оцінки об'єкта перевірки
- •Додаткова підсумкова документація аудиту
- •Загальний план і програма аудиту
- •Відповідальність за помилки і шахрайство в фінансовій звітності
- •Вибіркова перевірка в аудиті
- •Достатність і належність аудиторських доказів
- •Стадії аудиторської перевірки
- •Концепція діючого підприємства та її використання в аудиті
- •39.Форми і зміст відповідальності аудитора
- •40. Аудиторська палата України: порядок формування, функції і повноваження
- •“Організація і методика економічного аналізу”
- •Аналіз доходів за видами діяльності
- •Аналіз витрат на 1 грн. Продукції
- •Аналіз витрат за економічними елементами та статтями калькуляцій
- •Аналіз собівартості окремих видів продукції
- •Аналіз прямих матеріальних витрат
- •Аналіз прямих трудових витрат
- •Аналіз непрямих витрат
- •Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами
- •Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
- •Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами
- •Аналіз ефективності використання основних засобів
- •Аналіз виробничих потужностей підприємства
- •Аналіз устаткування (обладнання) підприємства
- •Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
- •Аналіз фонду оплати праці
- •Аналіз використання робочого часу на підприємстві
- •Аналіз валового прибутку
- •Сутність рентабельності та система її показників
- •Аналіз рентабельності підприємства
- •Аналіз асортименту продукції
- •Аналіз якості продукції
- •Аналіз рентабельності продукції
- •Аналіз дебіторської заборгованості
- •Аналіз оборотності оборотних коштів
- •Аналіз власного капіталу
- •Методика аналізу експорту товарів і послуг
- •Аналіз виконання контрактних зобов'язань за експортними та імпортними операціями
- •Аналіз інвестиційних проектів
- •Аналіз реальних інвестицій
- •Аналіз фінансових інвестицій
- •Експрес-аналіз фінансової звітності
- •Аналіз грошових потоків
- •Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства
- •Аналіз фінансової стійкості підприємства
- •Аналіз ділової активності підприємства
- •“Охорона праці”
- •Дати характеристику основним законодавчим, нормативно-правовим актам з питань охорони праці в Україні.
- •Основні методи визначення травматизму
- •Забезпечення працівників спецхарчуванням та засобами індивідуального захисту.
- •Поняття важкості та напруженості виробничого процесу. Класифікація виробничих процесів за ступенем важкості.
- •Заходи поліпшення з нормалізації мікроклімату службових приміщень.
- •Виробничий шум. Вплив шуму на організм людини. Методи захисту.
- •Електромагнітні випромінювання природного та антропогенного характеру та їх вплив на організм людини. Методи захисту.
- •Кондиціювання повітря.
Забезпечення працівників спецхарчуванням та засобами індивідуального захисту.
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.
Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов’язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.
Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.
Поняття важкості та напруженості виробничого процесу. Класифікація виробничих процесів за ступенем важкості.
Трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості праці.
Важкість праці – це ступінь залучення до роботи м’язів і фізіологічні витрати внаслідок фізичних навантажень.
Напруженість праці – це навантаження на ЦНС, яке оцінюється за показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні і т. ін. навантаження.
Важкість та напруженість праці - це ступінь сукупної дії всіх елементів, що становлять умови праці й впливають на працездатність і здоров'я людини та відтворення її сил.
Поняття “важкість” праці однаково може застосовуватись як до фізичної, так і щодо розумової праці, а також до тих видів робіт, що виконуються у шкідливих або небезпечних умовах.
Отже, важкість праці – це функціональне напруження організму або окремих його систем під дією фізичних або нервово-емоційно-психічних навантажень.
Ступінь функціональних змін залежить від умов праці.
За комфортних умов праці поліпшуються функціональні можливості організму за рахунок тренованості.
За несприятливих умов знижується продуктивність праці, накопичується втома або перевтома, а з часом розвиваються професійні або виробничо-обумовлені хронічні захворювання.
Відомо три функціональні якісно відмінні стани організму підчас трудової діяльності:
нормальний;
граничний(між нормою та патологією);
патологічний.
Такі функціональні стани організму можуть проявлятися при самих різних видах як фізичної, так і розумової діяльності.
В процесі трудової діяльності у людини може сформуватися лише один з трьох вище вказаних функціональних станів. Вони є критерієм для встановлення категорії важкості праці.
Гігієнічним класифікатором обґрунтовано шість категорій важкості (тяжкості) праці.
категорія важкості праці – це роботи , що виконуються в оптимальних умовах виробничого середовища, де людина зберігає здоров'я і високу працездатність;
категорія важкості праці – роботи, що виконуються в умовах, що відповідають гігієнічним нормативам, у здорових людей не виникає відхилень у стані здоров'я, пов’язаних з професійною діяльністю;
категорія важкості праці – це роботи з підвищеними м’язовими та нервово-емоційно-психічними навантаженнями. За таких робіт погіршуються фізіологічні та техніко-економічні показники і формується пограничний стан організму;
категорія важкості праці – це роботи, що призводять до більш глибокого пограничного стану. У практично здорових людей можуть виникати професійні хвороби;
категорія важкості праці – це роботи, що формують паталогічний функціональний стан організму. Для цієї категорії важкості праці характерна наявність професійних виробничо-обумовлених захворювань;
категорія важкості праці – це роботи в умовах надмірних перенавантажень, стресових психічних ситуацій, що призводить до гострих паталогічних реакцій і тяжких порушень функціонування організму.
Для адекватної оцінки конкретної категорії важкості умов праці має бути розроблений і впроваджений у виробничу діяльність комплекс санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та технічних засобів профілактики професійних захворювань.
Гігієнічна класифікація умов праці.
Умови праці - це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини.
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на чотири класи:
1 клас - оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.
2 клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.
3 клас - шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
1-й ступінь - умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;
2-й ступінь - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології;
3-й ступінь - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань;
4 клас - небезпечні (екстремальні) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.
Чинники виробничого середовища та їх класифікація.
Негативні виробничі фактори прийнято також називати небезпечними і шкідливими виробничими факторами (ОВПФ), які якісно прийнято розділяти на небезпечні фактори та шкідливі фактори.
Небезпечним виробничим чинником (ОПФ) називають такий виробничий фактор, вплив якого на людину призводить до травми або летального (смертельного) кінця. У зв'язку з цим ВПФ називають також травмуючим (травмоопасним) фактором. До ВПФ можна віднести рушійні машини і механізми, різні підйомно-транспортні пристрої і переміщувані вантажі, електричний струм, відлітаючі частки оброблюваного матеріалу і інструменту і т. д.
Шкідливим виробничим чинником (ВПФ) називають такий виробничий фактор, вплив якого на людину призводить до погіршення самопочуття або, при тривалому впливі, до захворювання. До ВПФ можна віднести підвищену або знижену температуру повітря в робочій зоні, підвищені рівні шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань, радіації, забруднення повітряв робочій зоні пилом, шкідливими газами, шкідливими мікроорганізмами, бактеріями, вірусами і т. д.
Між небезпечними (травмуючими) і шкідливими виробничими факторами існує певний взаємозв'язок. При високих рівнях ВПФ вони можуть ставати небезпечними. Так, надмірно високі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони можуть призвести до сильного отруєння або навіть до смерті.
Важливою значення на першій стадії ідентифікації небезпек має класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів.По впливу на людину небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на 4 групи:
Фізичні;
Хімічні;
Біологічні;
Психофізіологічні.
До фізичних чинників відносять електричний струм, кінетичну енергію рухомих машин і обладнання або їх частин, підвищений тиск парів або газів в судинах, неприпустимі рівні шуму, вібрації, інфра-та ультразвуку, недостатню освітленість,електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання та ін
Хімічні фактори являють собою шкідливі для організму людини речовини в різних станах.
Біологічні фактори - це впливи різних мікроорганізмів, а також рослин і тварин.
Психофізіологічні чинники - це фізичні та емоційні перевантаження, розумове перенапруження, монотонність праці.