Аналіз виробничих потужностей підприємства
Виробнича потужність визначається як правило, в тих же одиницях, в яких планується виробництво промислової продукції. Аналіз використання всього виробничого потенціалу підприємства здійснюється по даним планового і звітного балансу виробничих потужностей, який розраховується по формулі:
Пк=Пп+Пт+Пр+Пнб±Пз.н-Пв ,
де: Пк-виробнича потужність на кінець періода;
Пп-виробнича потужність на початок періода;
Пт-приріст потужності в результаті технічного переозброєння діючих підприємств і здійснення інших організаційно-техничних міропрємств;
Пр-приріст потужностей в результаті реконструкції діючих підприємств;
Пнб-введення в дію нових потужностей за рахунок нових і розширеннядіючих підприємств;
±Пз.н-збільшення або зменшення потужності в результаті зміни номенклатури і асортименту продукції; Пв-зменшення потужності в результаті їх вибуття.
Наявність таких балансів дозволяє здійснювати контроль за правильністю розрахунків виробничих потужностей, дотриманням норм їх освоєння, виявити резерви підвищення використання наявних виробничих потужностей.
При аналізі визначають рівень освоєння потужностей (коефіцієнт використання потужностей)-досягнутий на певну дату % освоєння конкретної потужності.
Аналіз устаткування (обладнання) підприємства
Порівняння
фактичного і планового фонду часу
характеризує ступінь виконання плану
по введенню в експлуатацію
обладнання.
Порівняння календарного
і режимного фонду часу характеризує
можливості кращого обладнання за рахунок
підвищення Кзмінності, де
Порівняння
режимного і планового – характеризує
резерви часу за рахунок зменшення часу
на ремонт.
Для характеристики
використання часу роботи обладнання
застосовуються слідуючі
коефіцієнти:
Узагальнюючим
показником, який комплексно характеризує
використання обладнання є Кінтегрального
завантаження обладнання=Кінтенсивного
ґ Кекстенсивного
В процесі аналізу вивчається динаміка цих показників, виконання плануі причини їх змін.
Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
До трудових ресурсів відноситься та частина населення, яка володіє необхідними фізичними даними, знаннями і навичками праці у відповідній галузі. Від забезпечення підп-ва трудовими ресурсами та ефективності їх використання залежить об`єм і вчасність виконання всіх робіт, ефективність використання обладнання,машин і як результат- об`єм вир-ва продукції,її собівартість,прибуток.
Основними задачами аналізу використання трудових ресурсів є:
1 вивчення і оцінка забезпеченості підп-ва та його структурних підрозділів трудовими ресурсами вцілому, а також за категоріями і професіями;
2 визначення і вивчення показників плинності кадрів;
3 виявлення резервів трудових ресурсів, більш ефективного і повного їх використання.
Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів та годин одним працівником за аналізуємий період часу,а також за ступенем використання фонду робочого часу.Такий аналіз проводиться по кожній категорії робітників,по кожному виробничому підрозділу і в цілому на підприємстві.
Велике значення для оцінки ефективного використання трудових ресурсів на підпр. в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу(співвідношення прибутку до середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу).Оскільки прибуток залежить від рентабельності продажів,коефіцієнта обертає мості капіталу і суми функціонуючого капіталу,факторну модель даного показника можна представити таким чином:
=
,або
де П-прибуток від реалізації продукції;ЧР-середньосписочна чисельність робітників;В-виручка від реаліз.прод.;KL-середньорічна сума капіталу;ТП-вартість випуска товар.прод. у діючих цінах;П/ЧР-рентабельність персонала;П/В-рентабельність продажів;KL/ЧР-капіталозабезпеченість праці;В/ТП-доля виручки у вартості виготовленої продукції;ТП/ЧР-середньорічний виробіток продукції одним робітником у діючих цінах.За першою моделю можна визначити як змінився прибуток на одного працівника за рахунок зміни рівня рентабельності продажів,коефіцієнта обертаємості капітала і капіталозабезпеченості праці.Друга модель дозволяє встановити як змінився прибуток на одного працівника за рахунок рівня рентабельності продажів.питомої ваги виручки в загальному обсязі виробленої продукції та продуктивності праці.Друга модель зручна тим,що дозволяє ув”язати фактори роста продуктивності праці з темпами роста рентабельності персонала.Для цього зміна середньорічного виробітку продукції за рахунок і-го фактора треба помножити на фактичний рівень прибутку на гривню товарної продукції.Від”ємний результат впливу окремих факторів можна розцінювати як невикористаний резерв підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підпр.