6. Відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства

Істотні відмінності між аудитом, судово-бухгалтерською експертизою і ревізією фінансово-господарської діяльності зумовлені юридичною природою, їх цілями і завданнями, які вони вирішують. Якщо ревізія комплексно досліджує фінансово-господарську діяльність підприємства з метою подальшого удосконалення її, то судово-бухгалтерська експертиза вивчає окремі недоліки, виявленні ревізією для документального обґрунтування позовних вимог, предявленних у слідчі або судові органи до конкретних матеріально відповідальних осіб чи посадових осіб.

Аудит досліджує лише ті питання, які на його вирішення поставив за договором замовник, або які передбачені законодавством.

Суттєва відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерської експертизи полягає в тому, що параметри його дослідження обмежені колом питань, поставлених на його вирішення замовником або законодавством, а також цільовим використанням висновків аудиторів у підприємницькій діяльності.

7. Планування аудиту: мета і форми

Планування - це процес здійснення рішень аудиторської стратегії. Процес планування аудиту здійснюють на початковій стадії аудиторської перевірки, і його основною метою є надання аудиторами (аудиторськими

фірмами) підприємствам і організаціям різних форм власності ефективних аудиторських послуг у встановлений договором термін. Це означає належне виконання аудиторами своїх функціональних обов’язків на високому рівні професійних стандартів. Планування забезпечує формування відповідної думки аудитора про фінансову звітність суб’єкта перевірки з мінімальними затратами, виділення при цьому найбільш важливих і суттєвих частин і виключенням зайвого часу, який міг би бути витрачений на питання аудиту з низьким рівнем ризику. За допомогою ефективного планування вирішують наступні завдання:

ознайомлення з бізнесом клієнта і його обліковою системою;

оцінка ризику, пов’язаного з бізнесом, обліковою системою і внутрішнім контролем;

визначення стратегії аудиту в відповідно до оцінки ступеня аудиторського ризику;

координація роботи аудитора таким чином, щоб вона була виконана на високому професійному рівні й у визначений термін;

розподіл бюджету часу, виділеного на аудиторську перевірку;

визначення матеріально-технічного забезпечення аудиту тощо.

Метою планування аудиту є привернення уваги аудитора до найважливіших напрямків аудиту, виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше. Планування допоможе аудиторові належним чином організувати свою роботу і здійснювати нагляд за роботою асистентів, які беруть участь у перевірці, а також координувати роботу, яка здійснюється іншими аудиторами і фахівцями інших професій.

У МНА 4 “Планування”, затвердженому Комітетом міжнародної аудиторської практики (КМАП), концептуально розкрито зміст загального планування аудиту. Основними вимогами до процесу планування є:

набуття знань про облікову систему клієнта, політику і процедури внутрішнього контролю;

визначення очікуваного рівня довіри до внутрішнього контролю суб’єкта перевірки;

визначення і прогнозування змісту, часу проведення й обсягу аудиторських

процедур;

координація роботи молодших аудиторів, експертів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки.