29. Аудит фінансового стану підприємства

Аудит фінансового стану підприємства проводяться за даними певних груп екномічних показників, які дають загальну оцінку фінансового стану підприємства, прибутковості його діяльності і довгострокової платоспроможності.

При цьому застосовують методи:

1. Аналіз за допомогою коефіцієнтів.

2. Аналіз на підставі результатів попередніх років.

3. Аналіз на підставі даних галузевих показників.

Аналіз за допомогою коефіцієнтів дозволяє виявити як: ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність, становище на ринку цінних паперів.

Джерелами визначення показників фінансового стану можуть бути:

- баланс (форма № 1);

- звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2);

- звіт про фінансово-майновий стан (форма № 3);

- дані статистичних органів;

- дані оперативного обліку підприємства;

-додаткова інформація.

Аудитор (аудиторська фірма) може самостійно вибирати найбільш придатні показники для аналізу фінансового стану підприємства. Результати аналізу повинні базуватися на інформації бухгалтерської звітності, достовірність якої підтверджена.

Виділяють такі основні групи показників фінансового стану підприємства:

- показники ліквідності та платоспроможності;

- фінансової стійкості;

- ділової активності;

- рентабельності та ін.

30. Призначення та складання модифікованих аудиторських висновків

За різних обставин стандартна форма аудиторського висновку може змінюватися. Усі зміни стандартного позитивного висновку називаються відхиленням від нього. Для опису різноманітних відхилень використовуються такі терміни:

- обмеження;

- модифікація;

- доповнення.

Аудиторський висновок є модифікованим, якщо містить додаткові пояснення, але у самому висновку про обмеження не йдеться.

Як правило, модифікований аудиторський висновок має такі моменти:

- визнання або невпевненість у безперервній діяльності підприємства;

- зміни принципів обліку протягом періоду перевірки;

- виправлення, які необхідно внести в облік підприємства за результатами аудиту;

- опис принципів обліку, які відрізняються від діючих в Україні принципів обліку (у позитивному висновку);

- роз'яснення з приводу використання висновків інших аудиторів;

- пояснення про попередні аудиторські висновки.

31. Критерії аудиторської оцінки об'єкта перевірки

До ознак і критеріїв оцінки фінансової звітності слід віднести такі:

повноту - перевірку відображення всіх активів і пасивів підприємства в повному обсязі. Аудитор має впевнитись, що в балансі клієнта показані всі активи і зобов’язання;

оцінку - вивчення оцінки активів і пасивів протягом року згідно з прийнятою обліковою політикою (зокрема за методами оцінки), обраною підприємством на початку звітного періоду. Наприклад, аудитор перевіряє застосування методів оцінки товарно-матеріальних запасів, зокрема методу середньозваженої вартості, LIFO, FIFO тощо;

фактичну наявність - контроль реального існування відображених у балансі активів і пасивів. Так, у вартість основних засобів може бути включена вартість списаних чи ліквідованих об’єктів; на балансі підприємства не повинна обліковуватися готова продукція, реалізована покупцям;

належність - перевірка того, чи всі активи і пасиви, показані в балансі, належать підприємству, яке перевіряється. Іноді в складі власних основних засобів можуть бути відображені орендовані основні засоби, а в складі власних матеріальних запасів - матеріали на відповідальному зберіганні;

правильність відображення - визначення правдивості, точності, об’єктивності відображення становища підприємства на дату складання фінансової звітності за затвердженими типовими формами звітності.

Інформація, не передбачена звітними формами, наприклад події, що відбулися після дати складання звітності (стихійне лихо, втрата постійного клієнта або неплатоспроможність його), які можуть суттєво вплинути на подальше становище підприємства (поставити під загрозу його діяльність тощо), повинна міститись у пояснювальній записці до фінансової (бухгалтерської) звітності. Перевірка точності та об’єктивності відображення може полягати у: дослідженні правильності обліку результатів переоцінки основних засобів та інших матеріальних цінностей; правильності розподілу запасів на категорії;

правильності класифікації дебіторів (чи виділені окремі дебітори. які не погасили заборгованості протягом періоду, що перевищує один рік) тощо;

законність - контроль дотримання підприємством при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності норм чинного законодавства і нормативних документів; визначення складу собівартості продукції; розрахунок податку на додану вартість та інші операції, що стосуються господарсько-фінансової діяльності підприємства;

обережність - перевірка обов’язковості обліку дійсних витрат, реальних надходжень і витрат, що передбачаються. Перевіряючи фінансову звітність за критерієм обережності, аудитор повинен, наприклад, установити, чи створено резерв з безнадійних боргів, що передбачаються на майбутній період, а також на незавершену безнадійну судову справу тощо;

постійність - перевірка дотримання обраної підприємством облікової політики, а також безперервності функціонування його. Для підприємств і аудиторів України це дещо новий критерій. Але його слід брати до уваги, оскільки він дуже важливий і відповідає вимогам міжнародних стандартів обліку. Так, перевіряючи безперервність функціонування підприємства, аудитор має впевнитись, що підприємство буде функціонувати у найближчому майбутньому, наприклад за законодавством Великобританії один рік після дати складання балансу або протягом шести місяців після видачі аудиторського висновку;

відповідність (у зарубіжній літературі «періодизація») - вивчення облікових записів та даних фінансової звітності з погляду належності до звітного періоду, що перевіряється. Так, деякі підприємства з метою поліпшення показників фінансових результатів відносять до звітного періоду реалізацію продукції, яка відбулася на початку наступного звітного періоду, або навпаки, незареєстровані заборгованості поточного року переносять на наступний рік. Подібні дії не тільки викривляють реальне фінансове становище, а й впливають на суму податків бюджету.

Такі ознаки і критерії, як точність, об’єктивність, правдивість, достовірність охоплені ознакою і критерієм «правильність відображення», межі облікового періоду - «відповідність», права й обов’язки - «належність», класифікація і пояснення статей звіту охоплюються переліченими вище критеріями.

Перелік ознак та критеріїв оцінки аудитором фінансової звітності є основою для визначення:

а) методів і прийомів аудиту в цілому;

б) методів та прийомів, які найбільше підходять для перевірки за певною ознакою чи критерієм;

в) методів і прийомів залежно від об’єктів аудиту (наприклад, основні засоби слід перевірити насамперед за такими ознаками і критеріями: повнота, фактична наявність, належність, оцінка);

г) методів і технічних прийомів, які найбільш доцільно (ефективно) використовувати під час перевірки певного об’єкта аудиту.